Київський король світового фортепіано | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Київський король світового фортепіано
Київський король світового фортепіано
Музикант з України підкорив своїм талантом увесь світ.
25 листопада 2018, неділя

Інформація про те, де народився Володимир Горовиць, різниться. Одні джерела стверджують, що він з'явився на світ у Бердичеві, інші - що у Києві. Проте сумнівів про його дату народження немає. Горовиць прийшов у цей світ 1903 року у заможній родині. Його батьком був інженер, власник фірми з торгівлі електричним обладнанням.



Багато родичів майбутнього піаніста займалися музикою. Зокрема, мама Володимира свого часу була ученицею Київського музичного училища, а дядько, який закінчив Московську консерваторію, був відомим піаністом і педагогом.

Мабуть, саме через це всі діти у родині Горовиців обрали шлях мистецтва: Володимир, Яків і Регіна стали піаністами, Григорій - скрипалем.

Навчався Володимир Горовиць у Київському музичному училищі. Однак диплома про закінчення не отримав, оскільки не мав свідоцтва про закінчення гімназії.

Відразу після закінчення навчання Володимир відправився до Харкова, де дав свій перший сольний концерт, який офіційно так і не зареєстрували. Першим же зафіксованим публічним концертом став виступ Горовиця у грудні 1921 року в Києві.

З того часу для Володимира настав період "гастролювання". Де б він не виступав, всюди глядач приймав його з оваціями. Але попри такий успіх, найчастіше з музикантом розраховувалися не грошима, а хлібом. Давалося взнаки важке економічне становище в країні.

З 1922 року Горовиць об’їздив з концертами Росію, Україну, Грузію, Вірменію. Популярність музиканта зростала. 1925 року у Володимира з'явилася можливість поїхати до Німеччини. За офіційною версією він мав виїхати на навчання, насправді піаніст хотів емігрувати.

Останнім виступом перед від'їздом до Німеччини для Горовиця став концерт у Ленінграді, де він вперше виконав 1-й концерт Чайковського. Завдяки цьому твору київський піаніст згодом прославиться на весь світ. Кожного разу, домагаючись тріумфу в країнах Європи і Америки, Горовиць виконував саме цей концерт.

У Європі музикант швидко завоював славу блискучого віртуоза. Водночас, залишаючись громадянином СРСР, повертатися додому Володимир не бажав.

На початку 30-х років музикант познайомився зі знаменитим італійським диригентом Артуро Тосканіні. Їхні спільні концерти користувалися великим успіхом у публіки. Одного разу маестро привів Володимира у свій будинок і познайомив з дочкою Вандою.

Молоді люди сподобалися один одному і незабаром почали зустрічатися. 1934 року вони одружилися, а через рік у подружжя народилася донька, яку назвали на честь матері Горовиця Сонею. Доля дівчинки склалася трагічно: вона загинула 1975 року. Одна з версій не виключає самогубство.

До речі, трагічно закінчилися долі практично всіх членів родини Володимира. Його брат Яків загинув 1916 року. Ще один із братів Горовиця - Григорій – неодноразово відбував покарання у в'язниці за «контрреволюційну діяльність», що й стало причиною його смерті.

1930 року на операційному столі померла мама Володимира. Через сім років - 1937 року - заарештували його батька. З в'язниці Горовиць-старший не повернувся. 1940 року родина отримала звістку про його смерть.

Єдина сестра Горовиця - Регіна – працювала викладачем у Харківській консерваторії. Померла 1984 року.

Сам Володимир 1940 року остаточно оселився у США і через чотири роки отримав громадянство.

У 1953 році Горовиць раптово оголосив про припинення концертної діяльності. Він не гастролював аж до 1965 року. Потім повернувся на сцену і багато концертував у США та Європі.

Музичний талант Горовиця відзначено 25 преміями «Греммі».

Помер музикант у віці 86 років. За п'ять днів до смерті він записував етюди Шопена і Ліста, ноктюрн Вагнера, демонструючи фантастичну техніку. А потім його не стало ...

Поховали Володимира Горовця у фамільному склепі роду Тосканіні.

Прямих нащадків у талановитого музиканта не залишилося.


Джерело: Trembita.info



Додати: Share on Facebook


Інші:

«Український прорив»
Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері
Великий Серж Лифар із Києва: історія життя директора паризької Гранд-Опери
«ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА»: У КИЄВІ ВИКОНАЮТЬ «ЗАСУДЖЕННЯ ФАУСТА»
Музика заради життя: мандрівний скрипаль влаштовує благодійні концерти просто неба
Музей, де можна пізнати і почути Гуцульщину
Виготовив 100 діджеріду. Як мелодія аборигенів змінила життя стоматолога з Вінниці
28 березня 1925 року народився Дмитро Гнатюк
Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
Музыкальная терапия: полезные свойства классической музыки
Сила 100-літньої "ДУМКИ"
Захоплююча історія Віоли Сміт – 106-річної барабанщиці, яка досі продовжує грати і пити вино
У Львові демонізували Вагнера...
Чи розкриється знову скринька Пандори?
Левко Ревуцький: геній, який знищив свій талант, щоб не танцювати під кремлівську дудку
Як впливає музика на мозок і чи розумнішають від Моцарта?
Священик УГКЦ протягом життя записав понад 4 тис. українських народних мелодій
«Святий Франциск Ассізький» Олів’є Мессіана як духовний досвід
“У селі немає жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку”. Іван П’ятничук і його сопілкарі
«День» надихає на шедеври
Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
Спадщина Січинського: Станіславський «Боян» та українські пісні за крону
Галицька додекафонія: Юзеф Кофлер і Тадеуш Маєрський
Звуки – живі: вони можуть бути цілющими або вбивчими…
Музичні столиці Європи: де послухати академічну музику в Гамбурзі
Методика Сузукі, або Як навчають музики з трьох років
"Кантус" – хор, який дарує крила
Композитор, що вмів дружити
Той, що відкрив світові музику української бандури
Як Ліст захворів Україною, а світ — Лістом
Заспівала ''Щедрик'' українською і підкорила світ: британська співачка розповіла, як це вийшло
Аккомпанемент искусству дирижера - музыка
Леонтович-ґейт: чи буде щасливий фінал в історії про нищення будинку легендарного композитора?
Рік під знаком «Мелодії»
Час сміливих, зухвалих, талановитих...
Музикант і громадянин на всі часи
«Травіата» — подорож у часі
Viva, Пуччіні!
Магічна трембіта, дзвінка зозулька та інші українські музичні інструменти, які мають особливий характер та колорит
Бетховен присвятив коханій "Місячну сонату"
      © 2008-2018 Music-review Ukraine