Творчість Iвана Карабиця повертається | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Творчість Iвана Карабиця повертається
Копиця-Карабиць Маріанна
Карабиць Іван Федорович
Творчість Iвана Карабиця повертається
Відбувся концерт-презентація творів відомого композитора
16 травня 2015, субота
Поширити у Facebook

У «Мистецькому Арсеналі» відбувся концерт-презентація серії з трьох видань камерних творів відомого композитора. Це «Твори для фортепіано», «Вокальні твори» і «Сонати для віолончелі та фортепіано №1, 2», які вийшли друком у видавництві «Музична Україна». До збірки ввійшли композиції, які ніколи раніше не друкувалися! За стилем і хронологією їх можна поділити на дві групи — п’єси періоду учнівства (Прелюдія і токата, Варіації, Соната і Сонатина) та опуси 1990-х (Елегія, «День за днем» і «Самота»).

Творчість Iвана Карабиця повертається

Загалом, за корпусом студентських робіт сміливо можна було б віднести І.Карабиця до шестидесятників — настільки сміливою була їхня мова. Оминувши творчість радянських авторів (в першу чергу — Шостаковича, якому в ті часи наслідували), український автор спирався на естетику та музичну мову нововіденців. У цих п’єсах немає додекафонії в строгому сенсі, але є яскравий експресіонізм, опертя на дисонанси, які ріжуть слух, і поліфонічний дар безумовні. Більшість фортепіанних п’єс цього періоду складно назвати учнівськими — геніальний викладач Івана Карабиця Борис Лятошинський роботі в подібних стилях своїх студентів точно не навчав. Тут наявні індивідуальні пошуки самого учня, пов’язані зі складністю фактури, строгістю поліфонії Баха та підголоском української народної пісні.

У пізній творчості Іван Федорович, навпаки, надзвичайно спрощує фактуру, але за виробленням музичної тканини тут очевидна рука зрілого майстра. Поєднуючи красу естрадних мелодій і пряність гармоній, випробовуючи вплив французького шансону й американського джазу, український автор створює унікальний стильовий сплав, у якому виразно чуються національні мотиви. Складно пояснити, як йому це вдається, адже ні прямих цитат, ні навіть запозичення окремих фольклорних інтонацій тут немає.

Збірка вокальних творів, навпаки, репрезентує найбільш відомі пісні композитора — цикл на слова Бориса Олійника «Мати», «За рікою тільки вишні», «Пісня про добро», «Дніпровська вода» та інші композиції, які утвердилися в репертуарі багатьох вокалістів.

Осібна в цій серії — збірка віолончельних сонат. Ось що про неї розповіла «Дню» вдова композитора, доктор мистецтвознавства, професор Національної музичної академії України Мар’яна КОПИЦЯ:

Першу сонату Карабиць почав писати під орудою Лятошинського, але завершив уже після його смерті, присвятивши пам’яті вчителя. А ось Друга соната, написана складною експериментальною мовою, довгий час була невідома. Цей твір він колись передав викладачам Донецької консерваторії Тетяні Моргуновій і Наталії Біджаковій, і буквально рік тому вони зателефонували і повідомили мені, що у них є цей рукопис. Наша родина була щаслива, дізнавшись про знахідку, і негайно передала рукопис директорові видавництва «Музична Україна» Богдану Кривопусту, завдяки зусиллям якого сонати і вийшли друком.


Автор: Любов Морозова
Композитори:Іван Карабиць
Музикознавці: Маріанна Копиця-Карабиць
Джерело: Газета "День"



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
101003_020.jpg