Класика – це завжди модно | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Класика – це завжди модно
Остапович Іван
Класика – це завжди модно
6 лютого, вівторок

2017-й був надзвичайно насиченим для засновників музичної аґенції «Collegium Musicum» Івана Остаповича і Тараса Демка. Наприкінці року їхня команда очолила Львівський будинок органної і камерної музики. Про підсумки діяльності аґенції «Collegium Musicum», а також про перспективи Органного залу – у розмові з директором Іваном Остаповичем та його заступником Тарасом Демком.

Розкажіть про історію створення аґенції «Collegium Musicum».

Тарас Демко: Це було наприкінці 2011-го року, ми тоді були студентами, любили музику і почали робити якісь спільні проекти. Побачили, що публіка оцінила і нам вдалося анґажувати і мотивувати музикантів, вдалося об’єднати це промоцією. Таким чином виник дебютний проект, дуже символічний для нас, бо пов'язаний із однією з найперших опер, яка дійшла до наших днів, – «Еврідіка» Якопо Пері. У грудні 2011-го ми здійснили концертну постановку цієї опери – повністю своїми силами, з майже піврічною підготовкою, трьома показами на різних концертних майданчиках. Тричі були аншлаги, це дуже тішило, мотивувало. Потім за місяць чи за два хтось запропонував зробити камерний концерт, потім ще один… В Івана виникла ідея назви нашого проекту «Collegium Musicum» – за зразком тих спільнот, в яких брали участь свого часу Бах, Телеман, Гендель та інші. Ми з Іваном стали «об’єднавчим ядром» музичної аґенції.

Іван Остапович: Насправді у цьому проекті брали участь багато наших друзів-музикантів. Ідеї народжувалися у всіх, ми обмінювалися ними – ось так все й починалося.

Т. Д. Спершу до нас дуже активно приєднувався Ігор Завгородній, скрипаль із Києва, і Орест Смовж, скрипаль зі Львова, який зараз живе в Лос-Анджелесі. У нас була потужна «тусовка», яка активно організовувала події. Ми вирішили зробити культурну екскурсію усім Львовом – тобто зробити концерти всюди, де це тільки можливо. Наприклад, просто неба біля ратуші, на балкончику мера Львова, у глибокому підвалі, музеї Франка, філармонії, Оперному театрі, театрі Курбаса, у соборах…

Для цього потрібен неабиякий менеджерський хист…

Т. Д. Так, івентинг, або ж менеджмент подій, – це складна робота, потрібно здійснити багато мікрооперацій, які об’єднані загальною стратегією. Спочатку ми про це не думали, але рік за роком, з досвідом, деякі речі стають уже напрацюваннями – творчі зв’язки із концертними залами, музикантами, партнерство з готельними комплексами, поліграфічними і рекламними компаніями, рестораціями. Співпраця з бізнесом – невід’ємна складова культурної індустрії.

Які найцікавіші події відбулися за час діяльності «Collegium Musicum»?

І. О. Варто зробити наголос на запрошених музикантах. Наприклад, Сиґізвальд Кьойкен (прим. бельгійський скрипаль, альтист, диригент), Бенджамін Маркіз-Ґілмор (нідерландський скрипаль), Андрій Гаврилов (російський піаніст)… Була цікава історія з Левом Маркізом (нідерландський диригент), якого ми запросили. Йому виповнилося на той час 85 років, він дуже довго не концертував, але приїхав до Львова, відбулися інтенсивні репетиції упродовж десяти днів і концерт. Відтоді він знову став активно гастролювати. Можна сказати, наш проект його надихнув.

Т. Д. Всього відбулося понад 700 подій, це були не лише концерти, але й майстер-класи, перфоменси…

Я запам’ятала цікаву подію, яку ви організували нещодавно, – «Один в кубі».

Т. Д. Так, цей проект об’єднав шість молодих композиторів з різних міст України, спеціально для нього вони написали музику. Утворився своєрідний тандем: композитор-перформер/поет-виконавець. Ми здійснили записи, опублікували їх. Таким чином ми підтримуємо молодих композиторів, адже дуже важливо, щоб їхня музика звучала, а не лежала у шухлядах.

Дуже часто ви придумуєте якісь «фішки» для організованих вами подій.

Т. Д. Ми зробили подію «Класика з котами». Коли люди прийшли на концерт зі своїми домашніми улюбленцями – для мене це був прояв найвищої довіри. Тобто нам як організації довіряють найцінніше – свого кота (сміється – прим. автора). Ще один із найцікавіших для мене концертів відбувся у підвалі театру Лесі України. Там було холодно і страшно, але звучала чудова музика – сонати і партити Баха у виконанні скрипаля Ореста Смовжа.

Які ще напрямки вашої діяльності?

Т. Д. Перший вектор: промоція класики. Вона ошляхетнює людину, є дуже важливою для розширення світогляду. Другий: зближення музиканта з публікою. Якщо ніхто не створює події для виконавця, він поїде туди, де йому забезпечать цей процес. Ми прагнемо знайомити публіку з талановитими музикантами, особливо українськими. І третє: треба будувати слухацьку аудиторію, виховувати культуру споживання мистецького продукту, підвищувати престиж купівлі квитка. Класика – це завжди модно і непересічно!

Іване, як Вам вдалося сформувати камерний оркестр «Collegium Musicum» ?

І. О. Не можна сказати, що саме я сформував кістяк цього колективу. Це коло музикантів, які перебували десь поруч. І в один момент ми об’єдналися, щоб пограти в оркестрі. А спеціально я не скликав нікого, не було ніякого кастингу, це визріло саме собою.


Як виникла ідея взяти участь у конкурсі на посаду директора Органного залу?

І. О. Насправді ідея виникла у Тараса Демка. Є новий закон, який передбачає конкурс директорів таких установ. Органний зал – один із найпомітніших концертних залів міста, ми робили тут кілька подій, розуміли, як все працює зсередини, і що можна поліпшити. Офіційно заявку подавав я, але ми прийшли сюди командою однодумців.

Які, на Вашу думку, перспективи Органного залу?

І. О. Планів дуже багато. Від ремонту, інтернету, комп’ютеризації всіх кабінетів до розширення репертуару. Про Органний зал має знати більше людей. Плануємо запровадити ланч-концерти, події з дітьми, майстер-класи музикантів з різними програмами.

Т. Д. І ще один акцент: музична аґенція «Collegium Musicum» зараз на повну працює задля промоції Органного залу. Це не означає, що Органний зал автоматично стає «Collegium Musicum». Музична аґенція прагне допомогти Львівському будинку органної та камерної музики розвиватися якісно й ефективно. Наша мета – позиціонувати Львівський органний зал як сучасний мистецький центр. Ми хочемо об’єднати ті креативні спільноти, які роблять справді якісний продукт. Чим більше культурних подій, чим більша конкуренція, тим насправді більший попит. Якщо людина сьогодні відвідала концерт класичної музики, завтра вона захоче прийти ще, потім приведе свою родину, своїх сусідів і своїх котів.











Автор: Наталія Писанка
Діячі мистецтв: Іван Остапович
Концертна організація: Львівський будинок органної і камерної музики



Додати: Share on Facebook

Інші:

Класична музика і закони... ринку
«У нашому оркестрі вся Україна вчиться»
Марина Бондас, німецька скрипалька і волонтерка українського походження
Віктор Рудь: «Рушійні сили для мене — інтерес, бажання і виклик, який несуть у собі ролі різних стилів та епох»
«Я боюся дорогих подарунків...»
Як фінансист став оперною зіркою
Станіслав Христенко: «Хотілося б, щоби Харків увійшов у нішу «най-най» з KharkivMusicFest»
Кирило Стеценко: «Drum & Bach» — це гра контекстами і часами
Орф-педагогіка: Черкащанка Анна Комкіна закохує діток у музику
Полтавська філармонія готується до насиченої концертної весни
Монтсеррат Кабалье: "Я страшная сладкоежка"
Синергія KharkivMusicFestа
Етелла Чуприк: "Я не можу жити без рояля"
«До музики слід ставитися з благоговінням, інакше...»
«Моє покоління музикантів можна назвати пограбованим»
«У своїй творчості опираюся на народну пісню»
Культурне життя України знову переживає кризу 1990-х років, - Андрій Ільків
Чернівчанин Володимир Соложук понад 25 років виготовляє скрипки
Як змінюється Львівський будинок органної музики
Валентин Сільвестров: «Сенс авангарду — ризик»
Еміл Сокач: Ніщо і ніколи мене так не вражало, як музика
Класика – це завжди модно
Львівський скрипаль-віртуоз підкорює Європу
Лінні Хостетлер: «З приїздом в Україну я вперше виконала українські музичні твори Скорика, Колесси, Людкевича»
Диригентка Вікторія Свалявчик-Цанько: «Музика — це любов. А любов’ю треба ділитися»
«Оперні співаки схожі... на атлетів»
Тiльки голос і світові шедеври!
Січень Iвана Карабиця
Володимир Шейко: "Сонячна Італія – країна високого мистецтва"
Олександр ГОРНОСТАЙ: «Українська публіка — найвдячніша»
Якісно і чесно з музикою
«Оперним театрам треба розширювати коло традиційного репертуару»
Що в "скрині" у Оксани Линів?
Василь ТИМКІВ: У Івано-Франківській філармонії кожен концерт - прем'єра
Скрипач одесской национальности. Павел Верников об учителях, смехе и грусти
Михайло М’якуш: «У 16 років я поїхав з Підгайців на Донбас, щоб купити гармошку…»
Зоряна Кушплер: "З Пласідо Домінго ми на "ти"
Магія та харизма диригента
Сліпий кобзар, що бачив сонце
Український скрипаль-віртуоз Ілля Бондаренко: "Було б символічно, якби в будинку Леонтовича відкрили музичну школу"
      © 2008-2018 Music-review Ukraine