| Новина |
|
|
|
|
Стукіт Долі та забутий концерт
Знаменита скрипалька Мідорі Ґото виконає у Львові твори Шумана та Бетховена
22 червня 2018, п'ятниця
Поширити у Facebook
У суботу, 23 червня, у Львівському органному залі гратиме легендарна скрипалька Мідорі Ґото. Це вже другий візит відомої у всьому світі виконавиці до Львова. Цього разу разом з Ukrainian Festival Orchestra вона виконає єдиний і таємничий Скрипковий концерт Роберта Шумана. Також того вечора Ukrainian Festival Orchestra виконає «переможну» П’яту симфонію Людвіґа ван Бетовена.
Це вже другий візит Мідорі Ґото до Львова.
Мідорі Ґото – скрипалька, голова кількох громадських організацій, викладачка Кертісового інституту музики (Філадельфія, США). Грає на скрипці з трьох років, на сцені – з семи років, а у 18-ть дебютувала в Карнеґі-холі. Мідорі виступала з найпрестіжнишими оркестрами світу, записала понад 20 дисків.
Забутий концерт
Це був 1853 – останній рік перед божевіллям Шумана та спробою самогубства. Його друг, молодий талановитий скрипаль Йозеф Йоахім, попросив створити для нього скрипковий концерт. Шуман написав і Концерт ре мінор, і Фантазію До мажор у рекордні строки – один твір за шість днів, інший – за 13. Але якщо Фантазію Йоахім одразу ж включив до свого репертуару, то з концертом, на його думку, щось було не так.
Скрипаль так жодного разу і не виконав твір, написаний спеціально для нього: «У концерті присутнє таке моральне виснаження, яке висмоктує останні душевні сили». Згодом Йоахім сховав партитуру у Пруській державній бібліотеці в Берліні з приписом не публікувати, поки не виповниться 100 років із дня смерті автора.
Але концерт зазвучав раніше, і, як вважають, цьому допомогли духи.
Містична допомога
Сам Шуман казав, що мелодію з другої частини концерту йому надиктували духи Мендельсона та Шуберта. Але справжня чортівня почалася 1933 року. Дві внучаті племінниці Йоахіма, скрипальки Джеллі Д’араньї та Аділа Факірі, проводили спіритичний сеанс. І нібито під час нього дух Шумана звернувся до них із проханням відшукати неопублікований твір та виконати його. А потім з’явився і дух дядечка, який розповів про Пруську бібліотеку.
Змагання за прем’єру
Проте нотами єдиного скрипкового концерту Шумана зацікавилися не тільки племінниці Йоахіма. 1937 року дириґент та скрипаль Ієгуді Мєнухін отримав від видавця з Мейнца копію нот таємничого концерту з проханням оцінити твір. Мєнухін назвав композицію втраченою ланкою музичної літератури.
Скрипаль планував світову прем’єру на 3 жовтня того ж року, але тут про свої права на перше виконання заявила Джеллі Д’араньї. Далі у гру включився нацистський уряд Німеччини, який нагадав, що право власності на твір Шумана належить їм. Врешті, 26 листопада 1937 року «потойбічний» концерт виконав німецький скрипаль Ґеорґ Кулєнкампф у Берлінській філармонії.
Американська прем’єра у виконанні Мєнухіна відбулася у Карнеґі-холі 6 грудня, а 23-го Д’араньї представила композицію у Лондоні. З того часу і досі цей твір є одним із найвиконуваніших скрипкових концертів у світі.
Чотиригодинний концерт
Ще один легендарний твір - Симфонія №5 Людвіґа ван Бетовена. Сказати, що прем’єра симфонії була невдалою, це не сказати нічого. Перед концертом 22 грудня 1808 року оркестр мав лише одну репетицію, то ж за згадками критиків виконання того вечора було, м’яко кажучи, не найкращим. По-друге, Бетовен, який сам укладав програму та виконував деякі твори, просто перевантажив слухачів своєю музикою.
У першому відділі концерту прозвучала Шоста симфонія та ще три твори. Другий відділ розпочався П’ятою симфонією, але автор боявся, що слухачі не сприймуть новаторську музику, і додав після нього ще три твори. Під час виконання останнього – Хоральної фантазії – оркестр припустився помилки, довелося перервати виступ і зіграти композицію ще раз. Загалом, концерт тривав чотири години. У залі було доволі холодно. Виснажені і замерзлі відвідувачі не були налаштовані на схвальні відгуки.
Стукіт Долі чи спів пташки
З часом П’ята симфонія набувала все більшої популярності у виконавців та слухачів. Під час Другої світової війни її почали називати «Симфонією Перемоги», адже римська цифра V у назві пишеться так само, як і перша літера у слові Victory.
Головна тема твору – нині одна з найбільш упізнаваних мелодій класичної музики. Мотив, що відкриває першу частину та повторюється у різних варіаціях протягом всього твору, називають «ударами долі».
Секретар Бетховена Антон Шиндлер стверджував, що сам композитор, граючи цю частину, казав: «Так Доля стукає у двері».
Однак існує і менш романтична версія. Учень Бетовена Карл Черні розповідав, що цей мотив – не що інше, як спів пташки вівсянки, яку композитор часто чув під час своїх прогулянок парком.
Складно повірити, що пташине цвірінькання могло перетворитися на потужний грім оркестру, але ще складніше усвідомити, як ці вісім нот змінили уявлення про симфонічну музику того часу. Симфонія №5 Бетовена названа одним із найбільш значущих творів своєї епохи.
Обидва легендарні твори можна буде почути у першокласному виконанні Мідорі Ґото 23 червня у Львівському органному залі
Концертна організація: Львівський будинок органної і камерної музики
Джерело: Zaxid.net
|