Браво, Маестро! | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Браво, Маестро!
Браво, Маестро!
До 70-літнього ювілею диригента і педагога Андрія Дейчаківського
17 травня, четвер

Нічого в житті не трапляється випадково. Кажуть, долю не обирають. Помиляються. Музикант і педагог від Бога Андрій Васильович Дейчаківський свою обрав. Сьогодні йому 70. Із них майже 60 – з перших уроків у музичній школі – віддано музиці!

Андрій Дейчаківський народився в с. Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області. В родині ніхто не займався музикою. Його батько працював у торгівлі, а мама була вчителькою. Та в домі у їх сусіда, сільського священика, музикували постійно. Зерна музики впали на добрий ґрунт – юний Андрій вирішив стати музикантом.

Найпопулярнішим у рідному селі Андрія у ті часу був баян, тож на ньому і зупинив свій вибір майбутній митець. Закінчив музичне училище у класі Віктора Семеновича Бородіна, а тоді – Львівську консерваторію, де студіював у професора Анатолія Васильовича Онуфрієнка по класу баяна та у Никодима Григоровича Плаксюка по класу диригування.

Одразу після закінчення консерваторії, з 1977 до 2017-го, Андрій Васильович пропрацював у Івано-Франківському музичному училищі ім. Дениса Січинського викладачем по класу баяна та диригування. Керував оркестром народних інструментів. А з 1994 до 2011 року очолював студентський симфонічний оркестр. Більшість його випускників стали переможцями професійних музичних конкурсів та продовжили освіту у вищих навчальних закладах. Студенти-оркестранти сьогодні грають у провідних оркестрах України. Деякі працюють за кордоном.




Андрій Дейчаківський – запеклий колекціонер музичних записів та партитур. На даний момент у його приватній аудіотеці близько трьох тисяч вінілових платівок із записами класичних творів у виконанні неперевершених майстрів музичного мистецтва. Останніми роками до них додалося чимало CD та DVD. Десь приблизно стільки ж партитур та клавірів музичних творів українських та світових композиторів. При доволі скромних статках Андрій Васильович придбав супутникову антену, щоб мати змогу переглядати трансляції концертів та сучасні музичні канали. За останні гроші він може поїхати на концерт видатного артиста, наприклад, до Києва. Музику слухає годинами – від спокійного самозаглибленого споглядання до вичерпного, вдумливого аналізу з партитурою в руках.

Зі свого баяна він віртуозно витиснув максимум: усе, що тільки дозволили технічні можливості інструмента. А тоді стало тісно. Пан Дейчаківський відчував потребу читати оркестрові партитури, тому він самотужки на дуже високому рівні опанував фортепіано.

Андрій Васильович наділений феноменальною музичною пам’яттю та має бездоганний музичний слух. Він знає напам’ять і може зіграти на фортепіано практично будь-яку класичну симфонію чи увертюру, пам’ятає тональності, темпи, інструментальний склад, фактуру, нюанси. Словом, це дійсно унікально! Колеги та учні Маестро не раз просили його: «А зіграйте нам побічну партію з четвертої частини Симфонії №4 Шуберта» (до прикладу). І він залюбки сідав за фортепіано та грав. Без нот! Так само диригує – майже завжди напам’ять. Андрій Васильович вважає, що тільки бездоганне знання партитури дає можливість вільної інтерпретації музичного твору.

За роки роботи з симфонічним оркестром музичного училища силами студентів було виконано більше 20 симфоній, 25 концертів для різних інструментів з оркестром, близько 10 увертюр, величезну кількість оркестрових мініатюр та вокально-симфонічної музики. Це твори Вівальді, Баха, Генделя, Гайдна, Моцарта, Бетховена, Шуберта, Шопена, Ліста, Малера, Гріга, Чайковського, Дворжака, Брукнера, Брамса, Людкевича, Лисенка, Кос-Анатольського, Рахманінова, Сібеліуса, Хачатуряна, Равеля, Скорика… Цей перелік зайняв би зо п’ять аркушів!

За найскромнішими підрахунками, через студентський оркестр Андрія Дейчаківського пройшло понад триста учнів! Це було не просто навчання. Це була посвята в таїнство: творити музику тут і зараз, щомиті. На кожній репетиції з повною самовіддачею і заглибленням. Це були уроки великої любові до цього високого мистецтва. Андрій Васильович навчав не просто грати, але розуміти, відчувати і проживати кожен звук, кожну музичну фразу. Далеко не простий музичний матеріал його юні студенти виконували глибоко і грамотно, зі смаком та в найкращих традиціях академічної школи.

Скромний і тихий від природи, за диригентським пультом Андрій Васильович перевтілюється! Міцно стиснуті щелепи, вогонь з-під повік, виразна міміка і бездоганні жести. Він не просто диригує. Він веде, запалює, наповнює музикою серця, очі і вуха. Він змушує чути і розуміти партитуру по-особливому. Він тонко відчуває соліста і впевнено веде оркестр. Хто хоч раз мав насолоду музикувати під його керівництвом, на все життя запам’ятає це велике музичне одкровення!

На превеликий жаль, майстерність і талант Андрія Васильовича Дейчаківського не були оцінені владою. За понад 40 років педагогічного і виконавського стажу він так і не отримав цілком заслуженого звання, хоча і був представлений до державної нагороди.

Зараз Андрій Дейчаківський керує оркестром викладачів у Дитячій музичній школі №2 ім. В. Барвінського.

Що ж, хай так. Адже найвища нагорода – це музика. Вона – вірна. Вона – вічна.

Дякуємо Богові, що поряд з нами живе і творить такий талановитий Митець!

З днем народження, Маестро!


Автор: Людмила Лінник
Джерело: Галицький кореспондент



Додати: Share on Facebook


Інші:

Класична музика покращує серцебиття
Сміливі ініціативи Одеської опери
МАЙСТЕР ТРИ РОКИ ШУКАВ У КАРПАТАХ ЯЛИНУ, ЩОБ ЗРОБИТИ З НЕЇ СКРИПКУ
Уроки доброти
Легенды и были Одесской филармонии
Композитори пишуть спеціально для неї
Учитель Давида Ойстраха: "Деточка, сыграй мне эту фразу, как вкусный борщ"
Соломія Крушельницька в образі Аїди на фото 1900 року
Патрік Генрі Хьюз: незрячий хлопець, який став віртуозним музикантом
Київський король світового фортепіано
Як вибрати музичну школу і не помилитися?
Українські "Варіації" у Скандинавії
Вуличним музикантам у Львові заборонили виступати без дозволів. Як все працює на практиці?
Чого найбільше боявся Фридерик Шопен?
Дует батька і сина Бочеллі
Музика пам'яті
Класична музика в контексті реклами і маркетингу
Вересень: творчий пошук ідей
Дні музики Мирослава Скорика у Львові
Мирослав Скорик і музика Львова
Кістки та фрески: про що мовчать стіни Львівського органного залу
З любов’ю, Скорик
Принц піаністів
Які фестивалі потрібні та де їх проводити?
Під звуки піаніно: юний принц Джордж займатиметься балетом
Покинуті фортепіано і роялі у дивних світлинах
Бах для ...корів
Клуб композиторів
Яна Тойбер показала удивительный мир балерин
Українські примадонни в музиці
190 років з дня народження Міхала (Михайла) Адамовича Завадського (1828-1887) – відомого польського і українського композитора, піаніста, педагога
Як створюється опера: від задуму до виходу на сцену
Вражаючий звук і кількасотрічні музичні інструменти: Чому Закарпаття називають органним краєм
Міжгалактичний арт-проект музика для прибульців
Уродженець Кременця, який врятував Карнегі-Холл
Класична музика в суді. А чому б ні?
Ще одна причина записати дитину на фортепіано
Марко Р.Стех: Творчість Василя Барвінського виявилася могутнішою від кремлівського диктату
Мирослав Скорик. Інтелігентний бешкетник
Сто великих украинцев - Сергей Михайлович Лифарь
      © 2008-2018 Music-review Ukraine