Інтерв'ю |
|
|
|
|
Яна Кухарук: «Цікаво вчитися у приїжджих диригентів»
Яна Кухарук цього року стала наймолодшим асистентом диригента Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії
2 грудня 2017, субота
Поширити у Facebook
Які плани у роботі з професійним колективом – розповідає молода диригентка.
– Яно, почнемо здалеку. Розкажіть, як ви увійшли у світ музики.
– Спочатку навчалася в музичній школі, в класі фортепіано, потім училище і врешті консерваторія – зараз я там і навчаюся. Мабуть, цей шлях проходять всі музиканти.
– Отож, ви починали з фортепіано, а як перейшли до диригентства?
– Від початку мені подобалося мистецтво диригування. Вивчала його в музичній школі, і мені це давалося. В консерваторію вступила на оперне та симфонічне диригування.
– А пригадуєте перший вихід на сцену в ролі диригента?
– Так, на третьому курсі в музичному училищі вийшла за диригентський пульт. Вперше зустрілась з професійним колективом, то був святковий концерт на 8 березня, твір для саксофона-альта з духовим оркестром.
– А як ви дізналися про конкурс на посаду асистента диригента у Львівській філармонії, який проводив Тарас Криса?
– Побачила афішу-оголошення в Музичній академії і спробувала сили. Підготувала програму, яка була вказана там, і подалася на конкурс. В академії п’ять років диригуємо колективами – це і робота, і навчання.
– Розкажіть про колективи, з якими співпрацювали, та творчі проекти.
– На другому курсі консерваторії сформували статусний оркестр проекту збору коштів для АТО. Виконували кантату італійського композитора Перголезі – Stabat Mater – в Пороховій вежі та в Театрі ім. Леся Курбаса. А зібрані кошти віддали до Церкви єзуїтів на потреби наших бійців. Були концерти в Музичній академії, з оркестром, заходи для студентів у Комерційний академії, проект у Львівській філармонії з оркестром та двома хорами.
– А бували у закордонних проектах?
– Побувала на гастролях з хором, але диригувати там не доводилося. Спів в хорі був обов’язковим елементом навчання.
– Робота з симфонічним оркестром та оперне диригування – це різні сфери. Яка з них приваблює?
– Мені подобаються обидві. З вокалістами в опері дуже цікаво працювати. Хоча і в симфонічному диригуванні також є кантати, ораторії, де йде співпраця з хором і солістами. Тільки в опері є дія на сцені, а в філармонії все статично.
– Головний диригент Тарас Криса – з американського середовища. Як співпрацюєте?
– Робота дуже подобається, в нас молода, цікава команда. Тарас Криса має багато планів щодо оркестру, популяризує його, має хороший контакт з музикантами та підхід до них. Він навчає по-іншому, розкриває цікаві речі про те, як працювати з колективом, на що звертати увагу. Дуже багато в нього вчимося. Тому ця робота така цінна. Його погляд з-за кордону є іншим. Загалом, цікаво вчитися у приїжджих диригентів. В них кардинально інше бачення твору, інтерпретація, робота. Це для нас великий досвід.
– В оркестрі є солісти зі США, і ймовірний приїзд музикантів з інших країн. Як оркестр реагує на вливання нових сил?
– Соліст завжди позитивно впливає на оркестр. Коли грає перші ноти, оркестр чує його і довіряє. Гра соліста й гра оркестру – це діалог. Якщо соліст починає впевнено і переконливо, то оркестр відгукується. І це прекрасна робота, коли енергія йде в зал. Не завжди оркестр так реагує на диригента, як на соліста. Диригент – це посередник між епохою, стилем, життям композитора, який передає інформацію колективу – і це все переходить до людей в залі.
– А як налагодили контакт з новим колективом?
– Оркестр досить позитивно і досить відкрито ставиться до обох асистентів диригента, які почали роботу цього сезону.
– Який твір ви хотіли б диригувати у Львівській філармонії?
– У мене вже є плани. Хотіла б, щоб це був Третій фортепіанний концерт Рахманінова.
Автор: Наталія Матолінець
Концертна організація: Львівська обласна філармонія
Джерело: Львівська газета
|