Мілан у житті Соломії Крушельницької | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Мілан у житті Соломії Крушельницької
Мілан у житті Соломії Крушельницької
Як українська співачка підкорювала світ
17 вересня 2014, середа

Народжена у сім’ї священика в селі Білявинці, нині Бучацького району Тернопільської області, молода співачка, коли їй минув 21 рік, поїхала на навчання до Мілану. А вже згодом виступала на сценах театрів світу Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту і навіть Аргентини й Чилі. Кажуть, Соломія була дуже наполегливою та багато працювала над собою, знала сім мов, уміла водити авто. За свої успіхи одержала звання «Вагнерівська примадонна» ХХ століття, а співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін та інші. «День» побував в Італії, щоби дізнатися більше про період життя Соломії Крушельницької в Мілані.

МУЗИКАЛІЇ, НАВЧАННЯ У ФАУСТИ КРЕСПІ

Після навчання у Львівській консерваторії Галицького музичного товариства Соломія Крушельницька мала фантастичний дебют на сцені Львівського театру Скарбка. Вона виконала партію Леонори в опері «Фаворитка» Гаетано Доніцетті, а також партію Сантуцци в опері «Сільська честь» П. Масканьї. «Вона виїжджала в Італію просто на лаврах, — розповідає в коментарі «Дню» науковий співробітник музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Галина Огорчак. — Її навчання у Львові тривали лише два роки. Що це є для вокаліста? Так сталося, що під час виступу Крушельницької у Львові була італійська трупа, а з нею і відома італійська співачка Джемма Беллінчоні. Вона почула молоду Крушельницьку і порадила їй поїхати продовжити навчання до Італії». Так і сталося. Тільки виявився один істотний нюанс — це навчання потрібно було оплатити. Батькові Соломії довелося взяти позику в банку. «Вони мали багатого вуйка Дашкевича, і той «поручив» у банку, — розповідає Галина Огорчак. — Тож батько супроводжував свою доньку до Мілану». Джемма Беллінчоні справді по-дружньому поставилася до Соломії і сказала, що та навіть може певний час затриматися в оселі її мами. Також вона пообіцяла порекомендувати педагога. І виконала свою обіцянку.

Соломія Крушельницька

У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1890-Х РОКІВ ПОЧАЛИСЬ ТРІУМФАЛЬНІ ВИСТУПИ СПІВАЧКИ НА СЦЕНАХ ТЕАТРІВ СВІТУ: ІТАЛІЇ, ІСПАНІЇ, ФРАНЦІЇ, ПОРТУГАЛІЇ, РОСІЇ, ПОЛЬЩІ, АВСТРІЇ, ЄГИПТУ, АРГЕНТИНИ, ЧИЛІ , ЗОКРЕМА В ОПЕРІ «АЇДА»

Батько поїхав із Соломією до Мілану, і спочатку вони мешкали у Беллінчоні, котра порекомендувала молодій співачці викладачку Фаусту Креспі, в якої Соломії Крушельницька потім навчалася приватно. Як розповідає Галина Огорчак, «у фондах музею Крушельницької навіть зберігається фотокопія розписки Фаусти Креспі, що вона за рік навчання отримала тисячу лір. А це досить солідна сума».

Насправді ця надзвичайна жінка була для Соломії не лише вчителькою вокалу, а побачивши талант юної співачки і перейнявшись її долею, стала для неї близькою приятелькою. У листі до батька Соломії Амвросія, який добре володів італійською мовою, Фауста Креспі пише: «Як хотілося би мати у школі розумних і здорових духом учениць, схожих на мою улюблену Саломею. Це було б для мене втіхою. Та, на жаль, Саломея — тільки одна! Досі я ще не бачила жодної дівчини, що хоча б трохи скидалася на неї! І це дійсно так, мій дорогий батьку! Саломея не тільки артистка душею, а й справжня людина, обдарована всім над міру! Що це за чудове створіння!». Мабуть, манера поведінки, яка була прийнята в родині духовної особи, далася взнаки.

Але є ще такий момент, що Львівську консерваторію Соломія закінчила як меццо-сопрано, а Фауста Креспі, оцінивши голос, сказала, що це лірико-драматичне сопрано і що доведеться переучуватися. Навчання було дуже інтенсивним і вимагало від Соломії неабиякої сили волі та сумлінної щоденної праці. «Найбільше можу працювати над музикаліями і граматиками — шість годин денно, — а решта часу, досхочу, залишається на читання та кореспонденцію», — пише молода співачка із Мілана. Також Соломія інтенсивно вивчала мови. Є документ, який вона заповнювала вже у старшому віці, приступаючи до роботи в радянську консерваторію. У ньому вона написала, що англійську та російську знає гірше, а польську, німецьку, італійську, іспанську та французьку знає добре.

Соломія Крушельницька

ЗАВДЯКИ ТАЛАНТУ СОЛОМІЇ КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ ОПЕРА ПУЧЧІНІ «МАДАМ БАТТЕРФЛЯЙ» НАБУЛА НОВОГО ЖИТТЯ І ПРИКРАСИЛА АФІШУ ТЕАТРУ «ЛА СКАЛА»

Коли Соломія поїхала в Мілан, а це була осінь 1893 р., їй було на той час лише 21 рік. Тоді вона започаткувала листування з Михайлом Павликом і Марією Вояковською, майбутньою дружиною Михайла Грушевського. Перший став для неї ідейним наставником, порушуючи у своїх листах політичні й філософські теми, а з другою мали «розмови сердечні». «Очевидно, що Соломії трохи бракувало спілкування, — розповідає Галина Огорчак. — Можна собі лише уявити, як вона почувалася, опинившись у середовищі, де тебе ніхто не розуміє. Але потім їй стало легше, і вона писала, що там за один рік навчилася того, що у Львові вчилася б десять років». Якщо говорити про побутові речі, то Соломія спершу не належала до заможної верстви і їй було дуже скрутно. Але в листуванні також згадується, що вона дуже добре пильнувала своє здоров’я, відкладала гроші на добре харчування. Навчання у Фаусти Креспі тривало приблизно сім-вісім місяців — з осені 1893-го до квітня 1894 року. Крушельницька ще потім поверталася на заняття, але точних дат немає.

«Згодом Крушельницька отримала запрошення до Львова, — розповідає Галина Огорчак. — І так собі уявляємо, що прийняла його з практичних міркувань, адже мав бути гонорар. Першою партією, яку Соломія заспівала, прибувши до Львова, була партія Маргарити в опері «Фауст» Шарля Гуно. І вистава відбулась не дуже успішно, не дуже сприйняли Соломію. Очевидно, що тих семи місяців навчання було замало для зміни теститури голосу з меццо-сопрано на сопрано, і потрібно було вивчити нові партії на інші ролі». Власне, тоді Соломія Крушельницька пише до Павлика: «Нехай там громи б’ють, а я беруся за роботу». Вона казала, що «тільки роботою покладу усій біді край і покажу, на що здатна руська душа». Потім, 1895 року вона знову мала виступ у Львові, але вже набагато успішніший.

Той рік виявився для неї дуже насиченим, у Відні вона упродовж чотирьох місяців займалася у професора Йосифа Генсбахера, потім знову повернулася в Мілан, далі дебютувала на сцені італійського міста Кремона, потім — знову повернення до Мілана. Яскраві миті у житті в Мілані — виступи в театрі «Ла Скала».

ТЕАТР «ЛА СКАЛА», СОЛОМІЯ І САЛОМЕ

У театрі «Ла Скала», побудованому у XVIII столітті, де колись виступала Соломія Крушельницька, нині розташований музей. Вхідний квиток коштує чотири євро, я купую його і заходжу всередину. На стінах вздовж сходової клітки — старі пожовклі афіші. Одна з них анонсує оперу «Мадам Батерфляй» Джакомо Пуччині. Мабуть, історія про провал першої постановки з Розіною Сторкіо в головній ролі відома. Уже потім Соломія Крушельницька «рятувала» оперу. Заходжу до зали і запитую працівника — що є в музеї про українську виконавицю? На що, можливо, не надто досвідчений або новий працівник музею розгублено відповідає: «Соломії Круш... Кого? Нічого про неї немає». Повторюю прізвище: «Кру-шель-ниць-ка».

Примадонна, яку називали найвидатнішою співачкою світу свого часу і яка виступала на цій сцені. Музейник знизує плечима, а я все-таки хочу дізнатися, чи є в театрі «Ла Скала» щось про неї. Проходячи повз величезні розкішні зали, обвішані дзеркалами, оббиті вишуканими тканинами стіни, в останній кімнаті, де закінчується експозиція, таки знаходжу — ось воно, погруддя Соломії Крушельницької. Автор скульптури — Ярослав Скакун. Уже повертаючись назад, кажу тому музейникові: «Ви знаєте, у Вас навіть є погруддя Соломії Крушельницької», — на що він якось зніяковіло посміхається, дуже дякує за уважність і каже, що тепер буде знати...

Насправді вже перший виступ співачки на сцені «Ла Скала» у жовтні 1904 р. в опері «Адріана Лекувер» Ф. Чілеа був дуже успішним. Але підкорила грізну публіку La Scala Крушельницька, виступаючи в операх Ріхарда Штрауса «Саломе» та «Електра» під орудою Артуро Тосканіні. Співпраця нашої співачки з «диригентом усіх часів і народів» розпочалася значно раніше. «Я виграла з ним найважчі і найважливіші бойовища. Вагнер, Каталані, Штраус — ось віхи нашої невтомної праці й наших перемог», — зізнавалася артистка в одному зі своїх небагатьох інтерв’ю. Так, тріумфальний виступ Соломії Крушельницької в театрі «Ла Скала» — це саме «Саломе», 1906 рік. Це була італійська прем’єра німецької опери. Тоді скульптор Фарнезі викарбував медальйон із зображенням Соломії Крушельницької в ролі Саломе у профіль. Там написано «per ricordo», що означає «на згадку». Це був справжній тріумф, тоді газети писали, що «Саломе» тріумфувала в «Ла Скала» завдяки чарам Крушельницької та магії Тосканіні».



ПІСЛЯ ТРІУМФУ ВИСТАВИ  (29 ТРАВНЯ 1904) ДЖАКОМО ПУЧЧІНІ НАЗВАВ КРУШЕЛЬНИЦЬКУ «НАЙПРЕКРАСНІШОЮ І НАЙЧАРІВНІШОЮ БАТТЕРФЛЯЙ»

Також важливим викликом для Соломії було виконання партії Чіо-Чіо-Сан, на яку Пуччині запрошує саме Соломію Крушельницьку. Уже згодом вона виступає з цією оперою, крім Італії, в Португалії, Аргентині та Єгипті. Так, свого часу італійський композитор Джакомо Пуччині подарував співачці свій портрет з написом: «Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй».

ПОВЕРНЕННЯ

1939 року Соломія їде до Львова побачитися з близькими, відпочити. Як писала її племінниця, Соломія Крушельницька приїхала «з однією валізкою та однією ручною торбою». Серпень місяць, у вересні вступили війська. Після 1939-го Соломія вже не повернеться в Італію.

У Віареджо залишився будинок, у якому вона з чоловіком прожила 26 років, а після його смерті ще сама — три роки. «Потім цю віллу назвали «Саломе», — розповідає Галина Огорчак. — Вона писала до радянської влади і просила, щоб їй дозволили хоча б виїхати і продати своє майно, але отримала відповідь, що можна продати будинок через посольство, не конче виїжджати... Офіційна версія, що цей будинок було продано через радянське посольство, і за нього вона отримала 18 тисяч карбованців. Сума начебто вражає, але, як писала Одарка Бандрівська, за три тисячі вона накупила собі одягу, то 18 тисяч за віллу на березі моря в Італії — це мізерні кошти».

Взагалі згадують, що шлюб Соломії з італійським адвокатом, мером міста Чезаре Річчоні був дуже вдалим. Розповідають, що їхній дім був осередком культурного та мистецького життя у Віареджо, туди приходили знаменитості, наприклад Пуччині. Тож жилося у Віареджо Соломії направду добре. Племінниця Соломії, Одарка Бандрівська була у своєї тітки Соломії в Італії і потім писала, що їй вистачало часу на все — на їзду верхи, на ровері, гру в теніс, плавання і навіть на водіння авто. І на музику та спів, ясна річ. Це було насичене, яскраве, повноцінне, розкішне життя... До 1939 року.


Автор: Олеся Яремчук
Концертна організація: Львівський Національний академічний театр опери та балету ім.С. Крушельницької
Джерело: Газета "День"



Додати: Share on Facebook

Інші:

Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
Спадщина Січинського: Станіславський «Боян» та українські пісні за крону
Галицька додекафонія: Юзеф Кофлер і Тадеуш Маєрський
Звуки – живі: вони можуть бути цілющими або вбивчими…
Музичні столиці Європи: де послухати академічну музику в Гамбурзі
Методика Сузукі, або Як навчають музики з трьох років
"Кантус" – хор, який дарує крила
Композитор, що вмів дружити
Той, що відкрив світові музику української бандури
Як Ліст захворів Україною, а світ — Лістом
Заспівала ''Щедрик'' українською і підкорила світ: британська співачка розповіла, як це вийшло
Аккомпанемент искусству дирижера - музыка
Леонтович-ґейт: чи буде щасливий фінал в історії про нищення будинку легендарного композитора?
Рік під знаком «Мелодії»
Час сміливих, зухвалих, талановитих...
Музикант і громадянин на всі часи
«Травіата» — подорож у часі
Viva, Пуччіні!
Магічна трембіта, дзвінка зозулька та інші українські музичні інструменти, які мають особливий характер та колорит
Бетховен присвятив коханій "Місячну сонату"
Класична музика покращує серцебиття
Сміливі ініціативи Одеської опери
МАЙСТЕР ТРИ РОКИ ШУКАВ У КАРПАТАХ ЯЛИНУ, ЩОБ ЗРОБИТИ З НЕЇ СКРИПКУ
Уроки доброти
Легенды и были Одесской филармонии
Композитори пишуть спеціально для неї
Учитель Давида Ойстраха: "Деточка, сыграй мне эту фразу, как вкусный борщ"
Соломія Крушельницька в образі Аїди на фото 1900 року
Патрік Генрі Хьюз: незрячий хлопець, який став віртуозним музикантом
Київський король світового фортепіано
Як вибрати музичну школу і не помилитися?
Українські "Варіації" у Скандинавії
Вуличним музикантам у Львові заборонили виступати без дозволів. Як все працює на практиці?
Чого найбільше боявся Фридерик Шопен?
Дует батька і сина Бочеллі
Музика пам'яті
Класична музика в контексті реклами і маркетингу
Вересень: творчий пошук ідей
Дні музики Мирослава Скорика у Львові
Мирослав Скорик і музика Львова
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
444.jpg