«БІГ» ВАЛЕНТИНА БІБІКА: повернення на Батьківщину | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
«БІГ» ВАЛЕНТИНА БІБІКА: повернення на Батьківщину
Штонда Тарас
Матюшенко Валентина
Табуліна Ольга
Бортник Сергій
Ліпітюк Єлизавета
Юрченко Анатолій
Муніципальна академічна чоловіча хорова капела України ім. Л. Ревуцького
Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
Кофман Роман Ісаакович
«БІГ» ВАЛЕНТИНА БІБІКА: повернення на Батьківщину
Світова прем'єра. Концертне виконання
29 жовтня 2010, п'ятниця
Поширити у Facebook

«Що бачиш, те й пиши, а чого не бачиш, писати не слід», – так у «Театральному романі» Михайло Булгаков сформулював закон творчого ремесла. Життя у всій його суперечливості, складності, часом безглуздості й жорстокості відображається у творах письменника. Майстра любили, обожнювали, але також лаяли, таврували, принижували. Його твори ставили в театрах, екранізували, музично відтворювали...

Валентин Бібік. Опера "Біг". Світова прем'єраП'єса «Біг» лягла в основу однойменної опери Валентина Бібіка, світова прем'єра якої відбулася в Національній філармонії України.

Написана 38 років тому, в 1972-му, вона тільки нині побачила світло рампи.

Хоча 1973 року на повний хід ішли репетиції в Малому оперному театрі в Ленінграді (тепер Санкт-Петербурґ), але за кілька тижнів до показу твір заборонила до постановки радянська цензура.

Цього року Валентинові Бібіку виповнилося б 70 років.

Шкода, що композитор не дожив до знаменної події, бо усе життя мріяв побачити своє оперне дітище на сцені.

Валентин Бібік. Опера "Біг". Світова прем'єраМи стали свідками концертного виконання, але, сподіваємося, що театрально-сценічне ще попереду.

То була, без перебільшення, екстраординарна подія, котру осявали геній Михайла Булгакова, ім’я Валентина Бібіка, знане, на жаль, більше у світі, аніж в Україні, й сама опера з величезною кількістю дійових осіб, колосальним хоровим масивом і складним оркестровим блоком.

У нашу досить непросту епоху недбалого ставлення до культури й певної деградації музичного театру, постановка сучасної опери – насправді грандіозне явище.

Але головне, що прем’єру здійснили не в Росії і не в Ізраїлі, де останні роки жив композитор, а саме в Україні.

Тож постановка «Бігу» в Києві – це його повернення на рідну землю, що вельми співзвучно тематиці самого твору.

Імпрезу організував Роман Кофман.

Він задіяв Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України, який у професійному плані чудово впорався із завданням, три хорових колективи і дев'ятнадцять вокалістів.

Йому також належить виконавська редакція опери. Окрім того, Роман Кофман виступив ще й у ролі режисера-постановника, перетворивши статичне концертне втілення опери на сценічне дійство.
Валентин Бібік. Опера "Біг". Світова прем'єра
При написанні твору Валентин Бібік цілковито керувався драматургією Михайла Булгакова.
Такий підхід зовсім не означав буквальної, слово в слово, відповідності булгаковському текстові.

Так, наприклад, замість восьми картин п'єси, композитор залишив шість, пропустивши третю й четверту.

Але в цілому опера сприймалася, як музичний еквівалент літературного першоджерела.

Роман Кофман запропонував строге оформлення спектаклю. Усі виконавці, одягнені в чорне, за винятком другорядних солістів упродовж цілої вистави перебували на сцені.

При цьому герої, поки брали участь у дії, були звернені обличчями до глядачів, а коли ж тимчасово вилучалися із процесу, поверталися до залу спиною.

Чорна низка спин спричиняла ефект ширми, таких собі театральних куліс. Іще був уведений Читець (Борис Лобода), який містився біля диригентського пульта.

Поруч із ним стояв журнальний столик із лампою, що створювало атмосферу камерної інтимності, домашнього комфорту.

Читець перед усіма шістьма картинами робив коротку змістовну преамбулу. Кожній дії, а їх в опері три (по дві картини у кожній), передував дзенькіт дзвіночка. Короткочасно гаснуло світло. Словом, усе було, як у справжньому театральному спектаклі.

Валентин Бібік. Опера "Біг". Світова прем'єраНа цьому сценічні новації режисера не закінчилися.

Так, на початку вистави з’явилися два персонажі, які, пройшовши через глядачевий зал, розташувалися на сцені поряд із диригентом на його подіумі.

Один із них – Хлопчик-турок (Єлизавета Ліпітюк). Інший – сухорлявий, високий здоровань у доволі дивному вбранні – брудних джинсах і сорочці, в’язаній шапці на розпатланому волоссі (Тарас Бережанський).

Режисер поклав на них різні рольові функції.

У сцені в Константинополі Хлопчик-турок проспівав дуже гарний східно-орнаментальний вокаліз.

Але він і слухав Читця, який пошепки читав книжку.

Так виникав паралелізм: п'єса читалася й одразу озвучувалася.

Валентин Бібік. Опера "Біг". Світова прем'єра Рослий напарник половину вистави просидів на диригентській підставці, а другу – на ній проспав.

Щоправда, був момент у третій дії, коли він зненацька підхопився для того, аби французькою(!) мовою прокричати кілька слів, – виступив у ролі Антуана Грищенка (лакея Парамона Корзухіна).

Ефект приголомшив і привніс у дійство своєрідну ноту гумору...

Окрім усього, чудернацький чоловік періодично виймав зі свого мішка різні атрибути й подавав Хлопчикові-турку, а той розвішував їх на пюпітри співаків.

Атрибути символізували образне амплуа кожного персонажа – слугували певним орієнтиром для слухача-глядача.

Так, червоні кульки специфічної форми означали закохані серця Сергія Голубкова і Серафіми Корзухіної. Значних розмірів портфель висів на пульті Парамона Корзухіна, ніби викриваючи шахрая-бюрократа. Мотузка-зашморг звішувалася з пюпітра Хлудова, тарган вказував на тарганячого царя Артура Артуровича...

Цей режисерський хід став яскравою сценічною знахідкою.

Режисер-постановник цікаво обіграв епізод тарганячих перегонів у Константинополі.

У потрібний момент вийшов хор хлопчиків, які сіли прямо на сцену.

Кожен із них, викрикуючи фразу «Побігли!», помахував перед собою витягнутою рукою, неначе візуалізуючи хаотичний рух тарганів по бігових доріжках.
Валентин Бібік. Опера "Біг". Світова прем'єра
Проте не вдалася сцена картярської гри між Григорієм Чарнотою і Парамоном Корзухіним.

Вона музично озвучується тривалим інструментальним фрагментом «а-ля-джаз», що тяжіє до стилістики свінгу.

Це одне з найефектніших місць опери, майстерно відтворене ансамблем солістів із віртуозною партією контрабаса.

А в цей час на сцені Хлопчик-турок і його партнер пасивно й мляво розглядали та перекладали з місця на місце карти.

Незважаючи на деякі погрішності в режисурі, сценічних удач було набагато більше.

Дехто з солістів, навіть попри зовнішню статичність, віднайшов переконливе й виразне виконавське вирішення образу свого героя.

Це – Тарас Штонда (генерал-майор Чарнота) , Михайло Ракосій (Хлудов), Сергій Бортник (Парамон Корзухін), Ольга Табуліна (Люська).

Вони не тільки точно виспівували партії, а емоційно інтонували їх, застосовуючи задля втілення ролі міміку й жести.

Валентин Бібік. Опера "Біг". Світова прем'єра Валентин Бібік. Опера "Біг". Світова прем'єра
Слід віддати належне, старалися всі співаки, що виявлялося, зокрема, у професійному знанні нотного тексту, але, на жаль, прикладів його артистичної подачі було обмаль, тому запам'яталися далеко не всі.

Дивне відчуття залишила вокально та й сценічно скута виконавиця партії Серафіми Алла Родіна.

А в неї ж одна з головних партій! Байдужо відстороненим сприймався і Голубков (Анатолій Юрченко).

Перебуваючи на сцені поруч, вони, здавалося б, могли обіграти любовні діалоги, але за весь довгий спектакль так жодного разу й не подивилися один на одного.

Валентин Бібік. Опера "Біг". Світова прем'єраЕфектним підсумком оперного показу став розгорнутий оркестровий епілог, де імітувалися перекати морських хвиль, які потім змінилися звуковими краплями, немов сніжинками, що падають.

Такі образи підказали музика й сюжет. Адже Серафима, Голубков і Хлудов із Константинополя повертаються назад у Росію, де йде сніг, за яким так скучила Серафима.

Однак фінальний акорд в опері – православна молитва, виконана хором a caрpella.

До речі, молитви звучали після кожної із шести картин твору.

А молитва – це символ чистоти й безгрішності, це божественна константа, катарсис.

Кінець спектаклю... Завіса...

Матеріали надано редакцією журналу «Музика»


Автор: Анна Луніна
Фото: Роман Ратушний
Колективи: Муніципальна академічна чоловіча хорова капела України ім. Л. Ревуцького, Камерний хор "Кредo”, Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
Виконавці: Тарас Штонда, Валентина Матюшенко, Ольга Табуліна, Анастасия Шутько, Сергій Бортник, Єлизавета Ліпітюк, Анатолій Юрченко
Диригенти: Роман Кофман
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України


Фотоальбом:Фотоальбом



Інші:

В Одеській філармонії відбувся перший концерт після ракетного обстрілу
«Open space»: екскурсія для дітей та молоді Полтавщини
ДО ДНЯ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ
Враження про концерт Богдани Півненко у Лондоні
Бо це танець твого життя
Лагідна посмішка старенького генія. Як україномовний "Фальстаф" Джузеппе Верді запрем'єрився у Київській опері на Подолі
У Києві відбулася прем’єра балету-біографії «Леся» від Art Ballet Company
"Кабаре" і "Чикаго": як київські театри адаптовують бродвейські мюзикли
Леся Олійник: Яскрава панорама сучасної української музики в Лондоні
У Києві відзначили 100-річний ювілей однієї з найстаріших в Україні музичних шкіл
Повернути композитора Лятошинського на українську сцену. Чи вдалась місія фестивалю Liatoshynsky space
Орган з німецької церкви вперше зазвучав на концерті у Харкові 
«Сірано де Бержерак» у Львові
«Діалоги кармеліток» Пуленка: про віру, жертовність і відданість переконанням
“Діалоги кармеліток” Львівської національної опери: між кров’ю, вогнем і Богом
Чи можна ставити «Дочку полку» у воєнний час?
Львівська національна опера: прем’єри, події та досягнення 2024 року
В Схід Опера відбулася прем’єра україномовної версії оперети Йоганна Штрауса «Летюча миша»
Нова версія «Лускунчика Гофмана» у Київській опері
Вечори позитиву та класичних шлягерів
Львівський хор “Гомін” презентував українське Різдво у Швеції
Думки, навіяні після перегляду вистави “Поромник” (The Ferryman)
У США відкрили виставку «Чотири ноти з України», присвячену історії «Щедрика»
У Національній опереті України відбулася премʼєра іспансько-українського проєкту (сарсуела на дві дії) за мотивами знаменитої п’єси Лопе де Веги «Собака на сіні»
Казковий сон у... техніці модерну
Національний симфонічний оркестр України виступив у столиці Польщі
Вперше в історії «Щедрик» прозвучав у франкфуртській Alte Oper
Музика як зброя: у Празі відбувся показ фільму «Озброєні піснею»
Україна пам'ятає: у Національній філармонії України вшанували жертв голодоморів
Вперше в Одесі: філармонія представила Суму часу та Пісню без слів
«Пригоди Орфея» - французько-українська постановка в Національній опереті України
Дві українські організації в Чехії відзначили ювілеї своєї діяльності
В театрі Франка резентували виставу "Шевченко 2.0"  Харківського академічного театру імені Тараса Шевченка "Березіль".
Відбувся перший концерт нового проєкту від INSO-Львів на сцені Barvy Hall
Концерт «Польська музика в Україні» ансамблю солістів «Київська камерата» під батутою польсько-українського маестро Романа Реваковича
Обговорення дезінформації: показ фільму «Zinema» та дискусія з міжнародними експертами в Торонто
Камерна опера “Русалонька” у “Малярці”
Завершився проєкт з оцифрування кіноархіву «Національної кінематеки України»
У херсонському укритті відбулась прем’єра моновистави
У Венеції оперою GAIA-24 закрили публічну програму Українського павільйону
      © 2008-2024 Music-review Ukraine



File Attachment Icon
101003_612.jpg