Українка з Перемишля здобула місце на сцені Цюрихської Опери | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Українка з Перемишля здобула місце на сцені Цюрихської Опери
Українка з Перемишля здобула місце на сцені Цюрихської Опери
25 грудня 2018, вівторок
Поширити у Facebook

Українці – співуча нація і неодноразово доводили це, підкорюючи найбільші світові сцени. Чи вдасться це і Юстині Блюй? Молоду перемишлянку можна зараз побачити на сцені Цюріхського оперного театру у Швейцарії.



Співачка-сопрано від вересня цього року працює за контрактом у Міжнародній оперній студії Цюріхського оперного театру. Вона – одна з шістнадцяти виконавців з Європи, Азії, Африки, Північної Америки, які отримали можливість цього року працювати у студії.

– Це одна з найстаріших та найбільш престижних студій у Європі, – говорить Юстина Блюй. Молоді співаки беруть участь у виставах Цюріхського оперного театру, який вважається однією з головних оперних сцен в Європі.

Українку з Перемишля вже можна було побачити в операх «Макбет» Джузеппе Верді та відомому американському мюзиклі «Sweeney Todd».

– Я майже щодня маю заняття з піаністами та вокальними тренерами, з якими вивчаю ролі та репертуар. Репетиції здебільшого тривають зранку до вечора. Крім цього, відбувається примірювання костюмів, підбір макіяжу та перук, репетиції з оркестром та хором, – описує свій робочий тиждень перемишлянка.

Подарунок на день народження 2016 року Юстина почала навчання на магістратурі на Вокально-акторському відділенні у Mузичній академії у Кракові, а водночас стала студенткою Оперної академії, яка діє при Національному оперному театрі у Варшаві.

– Варшава стала для мене свого роду «віконцем в оперний світ». Тут я ознайомилась з багатьма важливими людьми, перший раз виступила на професійній сцені і, звичайно, шліфувала свій голос, – зізнається дівчина. На початку цього року професор, який займається співом в Oперній академії, запропонував Юстині спробувати свої сили в Оперній студії у Цюріху.

– Я спитала його лише одне: «чи я на це готова?». Він відповів, що так. Мій дотеперішній, хоч і невеликий досвід показував, що в оперній професії не можна відмовлятися, коли трапляється нагода, – заявляє Юстина.

Дівчину прослуховували у Цюріху на її день народження. Про це, що її прийняли до академії, Юстина дізналася через місяць, коли була вдома у Перемишлі й готувалася до концерту в Ряшеві.

– Ми з батьками не могли повірити, що мене прийняли до Цюріха, навіть коли прочитали листа на електронній пошті. Я подумала: ось зробила собі гарний подарунок на день народження. З іншого боку, я розуміла, що мій світ тепер повністю змінюється. Спочатку я боялася. Проте, я усвідомлювала, що інші люди виїжджають, працюють і живуть за кордоном. І я теж так можу, – розповідає Юстина.

– Для мене одна з головних речей, окрім того, що я зараз у Швейцарії і маю можливість тут навчатися – це досвід. Майже ніхто, починаючи займатися співом, не знає того, як поводитися на сцені перед публікою. А я зараз цього вчуся на практиці, – вважає Юстина Блюй. Вона додає: участь у різних виставах, конкурсах, зустрічах – це нагода познайомитися з організаторами фестивалів чи інших подій.

Юстина Блюй, окрім досвіду в Цюріху, Варшаві та Кракові, має і професійні нагороди: вона була учасницею і лауреаткою міжнародних стипендій та конкурсів.

– Незалежно від самого конкурсу, на нього завжди приїжджають різні кастинг-директори та менеджери також з-за кордону. Коли ти береш участь у конкурсах, тебе запам’ятовують. Зараз, коли мене можуть почути фахівці оперного співу світового масштабу, це спонукає мене йти вперед. Так це працює у музичному світі, – ділиться спостереженнями Юстина.

На її думку, кожен концерт та участь у виставі збільшують шанси виконавця співати у наступній опері. Буває, що оперні режисери потребують конкретного голосу, і тоді можна потрапити до різних вистав, навіть до Америки чи Китаю.

– На своєму шляху я зустрічала людей, які мені допомогли. І тому вважаю, що маю велике щастя до добрих людей. Я хочу мудро використати пропозиції, які мені траплятимуться, бо зараз – саме той момент, коли мене можуть по мітити, – додає перемишлянка.

Юстина Блюй розпочала музичну освіту як учениця гімназії у перемиській «шашкевичівці». Коли вона співала у хорі ім. м. Вербицького, професорка Ольга Попович порадила молодій дівчині піти до музичної школи. Юстина вчилася там чотири роки. Як дівчина сама зазначає, у ліцеї її ніколи не приваблював якийсь конкретний предмет, зате захоплював спів. Не лише члени родини вдома, а й старші жінки у перемиській церкві казали Юстині, що голос вона успадкувала від своєї бабці Стефанії. Таким чином і за порадою професорки Ольги Попович Юстина потрапила до Mузичної академії у Кракові.

– Батьки, родина та друзі дуже радіють моїм успіхам і тому, що роки навчання не минули дарма, – говорить Юстина, зазначаючи, що дуже прив’язана до рідних, тому найбільше її лякала розлука.

– Де б я не була, моя родина завжди дає мені підтримку. Коли я маю гірший день, щось не складається так, як я би хотіла, достатньо подзвонити батькам – і я знову починаю вірити в себе, – розповідає дівчина і додає: – Моя сестра Аня їздить на мої концерти і завжди можу розраховувати на її відкриті спостереження, але буває і критику.

Окрім того, із братом Павлом, який теж закінчив музичну школу, Юстина може поговорити про деякі справи, пов’язані з самим співом. Вона не вкриває, що має теж підтримку серед українців з Перемишля, її колишніх вчителів з «шашкевичівки», музичної школи тощо.

– Це неймовірно, що часом я сама не вірю в себе, а люди в мене вірять. Це дає силу іти далі, – тішиться Юстина Блюй.

Перемишляни можуть пам’ятати молоду сопраністку з подій у Народному домі, зокрема, концерту, де вона виступала поруч з Ольгою Пасічник у 2015 р.

Почути голос Юстини Блюй можна також на спільній з хором «Журавлі» платівці колядок, записаній у 2014 році.


Джерело: Український погляд



Інші:

«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
      © 2008-2024 Music-review Ukraine