Координаторка Офісу з розробки гуманітарної політики Галина Григоренко: музична сфера - закрита, відкривати її є нашим завданням | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Координаторка Офісу з розробки гуманітарної політики Галина Григоренко: музична сфера - закрита, відкривати її є нашим завданням
Координаторка Офісу з розробки гуманітарної політики Галина Григоренко: музична сфера - закрита, відкривати її є нашим завданням
4 вересня, середа

Про культурну політику держави, закритість музичної сфери та важливість комунікації держорганів і професійного середовища, а також про те, чим буде опікуватися новостворений Офіс з розробки гуманітарної політики, які його завдання говорили в ефірі Радіо Культура з Галиною Григоренко, координаторкою напрямку "Музика" Офісу.

Програма:
Музична сієста
Ведучі:
Світлана Галась
Олександр Пірієв


— Як людина, яка є вихованицею Києво-Могилянської академії, взагалі вирішила свої сили направити на музичне мистецтво?

— Я нічого дивного тут не бачу, тому що, принаймні, в моєму поколінні кожен з нас слухає щось і так чи інакше ми дотичні до музики.

— А ви в дитинстві навчалися?

— Музична школа в анамнезі, як я кажу.

— Який інструмент?

— Фортепіано.

— Тобто не бандура, не скрипка…

— Ні. І насправді мені здається, що той робочий мій шлях, який я вже маю на сьогоднішній день, він дозволяє мені, в принципі, займатися будь-якою культурною сферою. У тому сенсі, що нам потрібно розуміти, що є митці, а є — менеджери. І це трошки різні професії, з одного боку, а з іншого боку, потрібно розуміти, що для втілення якихось політик, для втілення якихось проектів все одно потрібні люди, які вміють робити саме руками. Тобто не обов’язково творити сам контент, сам музичний продукт, треба вміти це реалізувати. Знайти потрібних людей, домовлятися, вибудовувати, приймати потрібні закони.

Потрібні менеджери, тому я думаю, що наявність чи відсутність професійної вищої освіти — це не є обов'язковою вимогою для того, щоб розуміти, яким чином формувати візію, формувати той шлях, яким має пройти реформа або, можливо, і не реформа, тобто ми маємо зібрати, що є, що відбувається в цій галузі в Україні як в дотаційній, так і в музичній індустрії, яка більше орієнтована на отримання прибутку. Вже потім будемо приймати рішення і розуміти, куди рухатися.

— Хотів додати, що тепер такого міністерства як міністерство культури немає..

Власне, так. Офіс з розробки гуманітарної політики не є в складі міністерства, він базується на громадській організації "Змінюємося разом" та працює під патронатом міністра культури, молоді і спорту Володимира Бородянського. Але ми не є в складі міністрества, ні ніякої державної служби наразі. Наша задача координаторів — це зібрати картину того, що є зараз в державі, узгодити її між собою, в новому міністерстві буде зібране все те, що робить життя вартісним, вартим того, щоб жити.

— Для вас є розуміння, що менеджер має бути фаховим і має мати принаймні якусь базову музичну освіту або якісь там цінності?

— Базова мистецька освіта — це те, що я би мріяла, аби мав кожен українець. І насправді, я не вважаю, що потрібно мати саме профільну вузькоспеціалізовану музичну освіту, тому що, так чи інакше, я за родом своєї діяльності зараз для того, щоб зробити якісний проект, потрібно занурюватися в музичні особливості, в особливості функціонування цього світу. Більше того, можливо, якимось чином їх оптимізувати. Тому що, насправді, моя теперішня зайнятість як продюсера незалежного проекту: я прийшла туди не з музики, і я вибудовую там інакший тип роботи, взаємодії.

І зараз я бачу цей зворотній зв'язок, наскільки там оптимізованішим може бути цей процес. І наскільки вони раніше існували в своїй закритій такій капсульній системі, не розуміючи того, що, можливо, трошечки можна інакше... Традиційно, музична сфера більш-менш закрита, навіть у порівнянні з літературою, з філософією, з художниками, які дуже соціально активні. Так склалося історично, що музична сфера — закрита. І тому якраз відкривати це — і є нашим завданням. Тому що всі політики, які будуть формуватися в нашій державі, які будуть реалізовуватися — через Міністерство, через різні агентства в складі Міністерства — вони мають бути зрозумілі кожному. Взагалі-то мрія — щоб всі 100% професіоналів, які працюють у цій сфері, розуміли, що саме держава робить в цій сфері. Вона підтримує, вона надає можливості, вона сприяє розвиткові, вона уможливлює обмін між країнами. І от, комунікація між державними органами і професійним середовищем — це надзвичайно важливо.

— Якщо Міністерство культури раніше було, тепер його об'єднають з Міністерством молоді та спорту, для вас — це логічне продовження гуманітарної політики? Чи, все ж таки, такий напрямок як мистецтво має бути відокремлено, як частина життя суспільства?

— Я не думаю, що треба виокремлювати це. І мені досить логічним видається це поєднання. Тому що дійсно, в цьому Міністерстві згруповані всі ті сфери, які роблять життя людини цікавим, вартим того, щоб жити, щоб продовжувати жити власне в цій країні. Це і робота з молоддю, це і спорт, це і туризм, це і мистецтво в його різних проявах, і культура в широкому розумінні. Ми ж говоримо не тільки про високе мистецтво. Ми насправді будемо опікуватися і масовим сектором.

— Що таке "опікуватися"?

— Опікуватися — в тому сенсі, що ми будемо думати про те, що там потрібно говорити з представниками цьому сектору, зустрічатися з фахівцями, зустрічатися з акторами, стейкхолдерами цього сектору, розуміючи, які в них є потреби, і які з них може закривати держава, а на які вона в принципі немає взагалі впливати жодним чином, тому що це вільний ринок.

— В Україні такий формат культурної політики як складової розвитку держави я не вбачав. І коли ми кажемо, наприклад, про напрямок популярної музики — він уже сформувався у цьому середовищі. Вони, умовно, жили без державного сектору, зробили свої правила гри. Наскільки їм потрібно зараз це? В іншому випадку в нас існує цей, як багато хто вважає, заскорузлий світ академічної музики, але відбуваються революційні речі. Але я бачу, що за останні 10 років контакту між цим сектором і міністерством культури навіть не було спроби...

— Це дуже важливо, бо якщо ми подивимося соціологічні дослідження, 40-50% людей слухають тим чи іншим чином популярну музику і лише 10-15% дотичні до класичної академічної музики. Ми не можемо ігнорувати цих 50% населення. Держава може опікуватися цим напрямком яким чином: можливо, уможливити для молодих виконавців доступ на ринок, тому що так чи інакше — це кошти. Щоб записати перший трек, треба мати якісь кошти, щоб орендувати звукозаписувальну студію і т.д. Можливо, робити якісь освітні програми, поєднувати їх з європейськими фахівцями, наприклад. Можливо, представляти Україну на величезних фестивалях, таких як Євробачення. Це популярний формат, але так чи інакше — це культурна дипломатія.

— Але ж ніби представляємо?

— Все ж таки, це не вписано в загальну стратегію держави. В Україні є така специфіка нашого населення і кожного з нас, що ми якось самі по собі індивідуально вибудовуємо собі шлях, торуємо його. І це вже склалося роками — феномен такої навченої безпомічності: від мене нічого не залежить, чому я буду втручатися. І це хотілося б поламати. Тому що насправді об'єднуючись, ми будемо сильніші.

Якщо ми будемо розуміти загальну мету, куди ми всі йдемо, то комунікація, рух туди, і всі наші кроки будуть зрозумілими кожному, чому ми робимо це. І ще одне питання до нашого, так би мовити, психологічного портрету — патерналізм. Ми очікуємо від держави, що вона нам щось винна і має нам все забезпечувати. А це — велике питання. Тобто я однозначно можу сказати, що є таке сприйняття, але чи потрібно це — треба розуміти, треба розбиратися, треба аналізувати і рахувати врешті-решт.


Джерело: UA:Українське радіо



Додати: Share on Facebook

Інші:

25 жовтня в усьому світі вперше відзначався Міжнародний день опери
Вікторія Московенко про проблему оренди Будинку актора, реставрацію, унікальний акустичний зал та різноманіття заходів
Володимир Шейко про ювілей Симфонічного оркестру Українського радіо: хочеться, щоб з концерту люди пішли просвітленими
"Ми просто були ілюстраторами цього матеріалу": розпорядник хору Верьовки про виступ з "95 кварталом"
На написання "Як тебе не любити, Києве мій!" батькові дали добу - Тамара Шамо
Співачка Тетяна Асадчева втекла із суду до консерваторії. І вже 10 років "іде з піснею до людей"
Kyiv Opera Theatre: директор театру Петро Качанов розповів про ремонт, ребрендинг і новий сезон
Координаторка Офісу з розробки гуманітарної політики Галина Григоренко: музична сфера - закрита, відкривати її є нашим завданням
Диригент Ярослав Шемет: "На першій репетиції треба поводитися як на першому побаченні"
Василь ВОВКУН: "Дайте нам відчуття опери нового століття"
«Доки буду викладати у Канаді, мої студенти знатимуть, де Україна»
Головний диригент оркестру Українського радіо Володимир Шейко: музика і нація - це сто відсотків об'єднані речі
Валерія БАЛАХОВСЬКА: "Орган - частина мого життя"
Чем классическая музыка обязана женщинам? Объясняет музыковед Фиона Мэддокс
120-річчя Львівської опери: Василь Вовкун розповів про сюрприз для глядачів
Оксана Линів: "У рамках фестивалю LvivMozArt можна буде почути твори трьох Моцартів"
Директор музичної школи Лисенка: ми маємо виховати аристократа і тоді буде країна аристократів, а не жебраків
Василь Вовкун: "До мого приходу у Львівську оперу аншлаги були рідкісним явищем"
Про музику як найшвидший шлях до серця
"Найкращий співак світу" Андрій Кимач: Після Консерваторії я працював на заводі у Польщі
Ми не маємо права на помилку історії пристрасті та успіху від прими-балерини Шишпор
"Iндустрій академічної музики в Україні катма"
Майкл Гуттман: "Мою скрипку звати Карло"
Секрети оперного співу та те, якою була поза сценою Євгенії Мірошниченко: розповідь її учениці
Про подальшу долю навчальних закладів естетичного освіти в інтерв'ю ZN.UA.
Музика Дилецького у знаковому просторі
«Плануємо спеціальний вагнерівський блок за участі кількох європейських театрів»
"На скрипці можна зіграти не тільки класику". Скрипаль Антон Вараниця розповів про можливості інструмента
Ольга Нагорна: «Мрію, щоб у кожному місті країни був оперний театр»
Наталія Пономарчук, шеф-диригент Київського камерного оркестру Національної філармонії України
Антоній Баришевський: "В Україні збільшується аудиторія, яка готова сприймати "складну" музику"
Головний учитель – це сцена! I ми вчимося все життя
«Керувати країною легше, ніж керувати оркестром»
Нове звучання забутої спадщини
Оркестр Національної філармонії України повернувся з гастролей по Китаю
Коли Нацрада з питань телебачення і радіомовлення оголосить форматний конкурс на 14 ФМ-частот в обласних центрах для розбудови мережі суспільного радіо «Промінь»?
Галина Бабій: концерти — це ті вітамінні ін'єкції, які підживлюють твій світогляд музиканта
Новатор Луїджі Гаджеро
Керівниця Академічної капели Українського радіо Юлія Ткач: «Не знаю досконалішого явища, ніж хоровий спів»
Німецький режисер Штурм: "Україна може більше ставити Вагнера"
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
2.jpg