Лисенко — Стеценко: триста років на двох! | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Лисенко — Стеценко: триста років на двох!
Стеценко Кирило
Лисенко — Стеценко: триста років на двох!
У Будинку актора відбулася непересічна музична імпреза: започатковано серію концертних програм «Ексклюзиви»
12 грудня 2012, середа

Лисенко — Стеценко: триста років на двох! Фото: Микола Тимченко Власне, унікальність цієї акції в тяжінні уваги музичної громадськості до магічної дати — 300 років! — віртуального ювілею двох визначних діячів української музичної культури — Миколи Лисенка, 170-ліття від дня народження якого широко відзначається в Україні впродовж нинішнього року, і його талановитого учня — Кирила Стеценка, 130-річчя якого минає також цього року.

У низці ювілейних заходів, присвячених вшануванню пам’яті Миколи Віталійовича, з-поміж яких — Міжнародна наукова конференція «Постать Миколи Лисенка у світовому історико-культурному контексті», що відбулася навесні в Музеї композитора, підготовлений музикознавцями Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України за її матеріалами збірник наукових статей у серії «Музична україністика. Сучасний вибір», а також нещодавній Міжнародний музичний конкурс імені М.Лисенка, ця резонансна акція посіла особливе місце.

За креативною задумкою онука композитора К.Стеценка — Кирила Стеценка-молодшого, вона мала сфокусувати увагу публіки на тяглості знаменитих українських музикантських династій, употужнивши її вагомість в уяві присутніх в залі простою математичною дією: 170 + 130 = 300! Насправді, з волі автора проекту — відомого скрипаля, педагога, продюсера Кирила Стеценка, програма цього неповторного вечора не лише об’єднала в концертному часопросторі музику двох знакових для української культури митців, а й сприяла заглибленню вдячної слухацької аудиторії у чудову, затишну атмосферу домашнього камерного музикування початку ХХ століття.

Знайомі та близькі присутнім українські мелодії, що нині, на жаль, так рідко лунають в ефірі радіо й телебачення, але на які миттєво відгукується генетична пам’ять меломанів, одразу занурили слухачів у неповторний світ української народної пісенності. Адже всі твори Кирила Стеценка, що звучали у першому відділі — «Пісня без слів», «Колискова», «Вечірня пісня» у виконанні К.Стеценка, солоспіви його діда у виконанні співачки Ганни Солоничної — щедро запліднені інтонаціями українського музичного фольклору.

Вони сповна розкрили елегійно-мрійливий, мелодійний звукосвіт композитора, його вразливу й трепетну душу, і слухачі винагородили виконавців заслуженими оплесками й вигуками «Браво!» Без сумніву, увага присутніх цього вечора була прикута насамперед до шляхетної постаті онуки Миколи Лисенка — народної артистки України, професора Ради Остапівни Лисенко, яка й нині, у свій 91-й рік, працює викладачем по класу фортепіано у Національній музичній академії.

У своєму вступному слові вона зазначила: «Мабуть, у всіх присутніх на слуху сумна, журлива музика знаменитого «Заповіту» Т. Шевченка «Як умру, то поховайте» на музику Г.Гладкого. І от уявіть собі: не так давно мені довелося почути цей твір із несподівано мажорною кодою. Він справив на мене дивовижне враження, мені вдалося дістати ці ноти, і саме сьогодні я виконаю для вас цю музику»...

Другий відділ концерту було присвячено творчості Миколи Віталійовича Лисенка. І тут не обійшлося без сюрпризу: «Героїчне скерцо» для фортепіано прозвучало у блискучому виконанні аспірантки Ради Остапівни Ма Сін Сін (Китай). Юна піаністка не лише віртуозно справилася із технічними труднощами цього твору, відчула стиль музики, а й примусила слухачів укотре усвідомити високий рівень професійної майстерності Миколи Лисенка — видатного композитора й піаніста європейського кшталту. У різних епізодах цього розгорнутого твору піаністці вдалося підкреслити й відверто салонні фрагменти, й романтичну поривчастість, і виділити баладні, героїко-епічні інтонації музики скерцо, що, зрештою, й виправдали назву цього твору.

Проникливо й задушевно прозвучала елегія «Сум» у виконанні відомого віолончеліста Тараса Менцинського. І після нього вибухово-темпераментно буквально увірвався у концертний простір залу Кирило Стеценко із виконанням скрипкової транскрипції знаменитої Другої рапсодії «Думка-шумка» М.Лисенка. Віртуозність і «гаряча», запальна енергетика скрипаля перекинулася публіці й наприкінці збурила просто шквал оплесків й вигуків «Браво, Кириле!»

Можливо, саме на такій високій емоційній ноті й варто було б завершити цей вечір, утім, публіка отримала ще один подарунок від композитора В. Ронжина, який зробив спеціально для Ради Остапівни перекладення для фортепіанного тріо п’єси М.Лисенка «Мрія» («На солодкім меду»). І ось ця елегійно-заспокійлива музика прозвучала у фантастично злагодженому виконанні Ради Лисенко (фортепіано), Кирила Стеценка (скрипка) і Тараса Менцинського (віолончель). Це був справжній апофеоз концерту, історичний момент єднання музичних династій Лисенків-Стеценків.

І не дивно, що на фінальній хвилі загального піднесення і артистів, і публіки після музичної частини програми ще довго тривав «інтерактив» — спільні фотосесії, а також церемонія роздачі автографів від Ради Остапівни, які вона на численні прохання щедро ставила у чудовому виданні — книжці-фотоальбомі «Світ Миколи Лисенка» (автори Тамара Булат і Тарас Філенко), що того вечора продавали у фойє.

Вечір видався навдивовижу емоційно розкутим, інтерактивним, пам’ятним, із рангу тих, що надовго залишаються у спогадах очевидців. Натомість, інтрига проекту серії концертів «Ексклюзив» цим концертом не вичерпується: вона, за словами організатора, матиме своє продовження. Але вже після новорічно-різдвяних свят.


Автор: Наталія Семененко
Фото: Микола Тимченко
Виконавці: Кирило Стеценко
Концертний зал: Концертний зал Будинку актора
Джерело: Газета "День"



Додати: Share on Facebook

Інші:

Одна з перших у світі жінок-диригенток ─ родом з Уманщини
Тетяна Сергеєва: "Музичне мистецтво необхідно вивчати і в загальноосвітній школі"
Зірка світової опери зійшла в Ірклієві
Нове дослідження з музичної історії Львова
Діамант буковинської музики
Названо найкращу музику для смерті
Київську оперу перейменовували сім разів
Головний академічний концертний зал Києва намагається стати ближчим до слухача
Сергій Борткевич: il memoria
Священик, композитор, патріот: як Остап Нижанківський боровся з нафтовими спекулянтами
Ігор Стравінський і Коко Шанель
Флейта чистого золота
Марко Р. Стех: Світові потрібний Борис Лятошинський
Сіднейську оперу будували 14 років
Молодість, енергія і віртуозність
Не закохатися після цього в Бартолі, Генделя, оперу , Зальцбург неможливо.
Пам'яті берегівчанки Євгенії Ніткулинець - відомої композиторки Закарпаття
Чар-голос українського Орфея
Марко Р. Стех: Світової слави композитор-модерніст Ігор Стравінський – українського роду
Композитор Віктор Теличко збагачує дитячу музику закарпатським інтонаційним колоритом
"Найталановитіший танцюрист покоління". Як українець підкорив Велику Британію
Відлуння столітніх оплесків
Закарпатський камерний хор «Кантус»: становлення, перемоги, плани
Психологи розповіли, в якому віці краще починати навчання музиці
Вчені з'ясували, яка музика покращує креативність
Ян Сибелиус (1865-1957) композитор
Артем Ведель – українська традиція хорового співу
А на Вкраїні – там сонечко сяє
Лікарі радять хропунам регулярно... співати
Про стан здоров'я людини можна дізнатись за її голосом
Алла Шейко і голоси від Бога
Традиційні музичні інструменти. Ерху
Територія музики: Вінницькій філармонії - 80!
Свято Людкевича
Сучасна опера: соціальна утопія + психоаналіз
Як у Львові директора Органного залу обирали
До 150-річчя від дня народження Євгена Купчинського
"Стрес я залишаю в театрі". Прима нью-йоркського балету поділилася правилами здорового способу життя
Згадаємо Андрія Іщенка
Духові інструменти: загадки саксофона
      © 2008-2017 Music-review Ukraine. Усі права застережено. При цитуванні інформації посилання на Music-review Ukraine обов'язкове






File Attachment Icon
120126_334.jpg