Творчість Остапа Нижанківського | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Творчість Остапа Нижанківського
Творчість Остапа Нижанківського
До 155-річчя від дня народження композитора
10 лютого, субота

Музичне життя Галичини в останні десятиріччя ХІХ і на початку ХХ ст. набуло широких і різноманітних форм хорового виконавства. Активну діяльність розгортали численні музичні об’єднання, гуртки та хорові товариства, які відображали нові тенденції музичного життя краю. Співочі товариства “Лютня”, “Гармонія”, “Товариство Друзів Співу”, “Просвіта”, “Теорбан”, “Ехо”, “Хор академічної молоді”, “Боян”, “Бандурист”, “Сурма” були осередками національної хорової культури.




Перші галицькі композитори: М. Вербицький, І. Лаврівський, В. Матюк, А. Вахнянин, І. Воробкевич, О. Нижанківський, Д. Січинський, Г. Топольницький, П. Бажанський, Я. Лопатинський, Й. Кишакевич, Я. Ярославенко — відіграли велику роль у становленні діяльності співочих товариств. У своїй творчості вони піднесли хоровий жанр на високий мистецький рівень, зробили його домінуючим в українській музиці.

1891 року у Львові зі створенням товариства “Боян” із музичним видавництвом при ньому розпочинається заснування “Боянів” і в інших містах Галичини: у Перемишлі (1891), Станіславові (1896), Стрию (1894), Коломиї (1895), Тернополі (1901) та ін. Велику роль у роботі цих організацій відіграли західноукраїнські композитори — Д. Січинський і О. Нижанківський. Своєрідні “артистичні мандрівки” хорів, що входили до складу “Боянів”, сприяли піднесенню музичнокультурного рівня населення Галичини.

24 січня 2018 року виповнилося 155 років від дня народження композитора, диригента, видавця, культурного і громадського діяча Остапа Йосиповича Нижанківського (24 січня 1863—22 травня 1919). Серед галицьких композиторіваматорів саме отець О. Нижанківський — священик УГКЦ (капелан), який був одним із молодших представників музичного руху в Галичині 80-х років ХІХ ст., вповні реалізував себе як композитор хорового жанру та організатор співочих товариств. О. Нижанківський був одним із перших галицьких послідовників М. Лисенка, активно популяризував його творчість.

Остап Нижанківський народився у Стрию, початкову школу закінчив у селі Великі Дідушичі. Згодом, переїхавши до Дрогобича, здобув там освіту у гімназії. Саме там Остап оволодів грою на флейті, скрипці, пізнав основи диригування. До цього часу належать записи зібраних українських народних пісень і написання майбутнім композитором перших музичних творів — переважно вокальна лірика на слова українських поетів.

1888 року майбутній композитор закінчує Львівську семінарію і стає священиком у с. Завадові на Стрийщині. Перебуваючи у Львові, О. Нижанківський зробив величезний внесок у розвиток національного хорового мистецтва Галичини. Зокрема 1885 року він заснував музичне видавництво “Бібліотека музикальна”, яке видавало твори українських композиторів А. Вахнянина, М. Лисенка (вперше в Галичині), П. Ніщинського, М. Вербицького, С. Воробкевича та ін. Цим збагачує репертуар численних хорових товариств. Також Нижанківський розгортає активну діяльність у справі збирання в Галичині українських народних пісень, організовує студентський хор “Академічного братства”. Численні концерти та “артистичні мандрівки” хору мали величезне значення для формування і зростання української хорової культури в Галичині.

Здобуття професійної музичної освіти для О. Нижанківського було дуже важливим для творчої реалізації. Спочатку він намагався здобути музичні знання шляхом самоосвіти. Згодом, 1896 року, екстерном склав у Празькій консерваторії іспит на звання вчителя співу у середніх навчальних закладах.

Хоровий спів, його поширення, популяризація серед найширших верств населення було пріоритетом мистецького життя і діяльності О. Нижанківського. Він заснував співоче товариство “Боян” у м. Бережанах (1892), працював диригентом товариства “Львівський Боян” (1895—1896), “Стрийський Боян” (з 1900) та вчителем співу в чоловічій гімназії і учительській семінарії у Львові.

Із 1897 року Нижанківський обіймає посаду священика-адміністратора у парафії с. Довжанка на Тернопільщині, а вже 1900 року переїхав на Стрийщину, де спочатку працював у с. Дуліби, згодом — у с. Завадів як парох.
Активна хорова та просвітянська діяльність у співочих товариствах, організація хорів, зокрема і при читальнях “Просвіти” на Стрийщині — вагома сторінка в мистецькому житті краю. Без сумніву, це формувало світогляд композитора, впливало і на його хорову творчість. Хорові композиції a cappella на чоловічий склад стали пріоритетом творчості О. Нижанківського і були особливо затребувані. Працюючи все життя з хоровими колективами, композитор найбільшу увагу приділяв вокально-хоровим творам, а “Стрийський Боян” під його керівництвом досягнув свого найвищого розквіту.

О. Нижанківський найповніше зреалізував свій композиторський талант у традиційних для галицької музики жанрах — духовних і світських хорах, солоспівах, вокальних ансамблях, обробках народних пісень, написав і сюїту для фортепіано “Вітрогони”. На жаль, до нас не дійшла вся хорова спадщина митця, бо багато рукописів пропали одразу після його трагічної загибелі — їх розграбували польські і свої мародери, або ж не збереглися у архівах.

У 70—80-х роках ХІХ ст. О. Нижанківський своїм мистецтвом торкнувся творчості Івана Франка. Кантата О. Нижанківського “Не гармати грають нині” — одна з перших музичних інтерпретацій великого Каменяра. Цей твір — розгорнута хорова композиція закличного, прославного характеру, основною думкою якої є заклик до молоді — активно працювати для добра свого народу. Львівська преса відзначала, що композитор “написав хорошу музику, яка викликала неугамонні оплески”, коли його виконували на одному з музичнодекламаційних вечорів “Академічного гуртка” 1885 року. На жаль, ноти цього твору втрачені.

У хоровій творчості О. Нижанківський втілює свій чуттєвий мелодичний талант, уміння передати ліричні, драматичні, трагічні настрої. Майстерно володіючи хоровою фактурою, митець уміло засобами музики передає різноманіття людських почуттів.

Навчаючись у семінарії, Нижанківський написав хорові цикли “Коляди”, “Слов’янські гімни”, чоловічий хор “Святий Боже”, “Наша дума, наша пісня” (сл. Т. Шевченка). У середині 80-х рр. написав чоловічі хори “Гуляли” і “З окрушків” (“Золоті зорі”) на слова Ю. Федьковича, кантата для жіночого хору у супроводі фортепіано “Ясна зоря засвітила” (сл. С. Сембратовича), “Вітай нам, достойний”, “З низьким поклоном”. У середині 90х рр. з’являються хорові композиції “Піснь вечірня” (сл. Б. Кирчіва), “Нова Січ” (сл. Ю. Федьковича) та ораторія “Вифлеємська ніч” (1897), написана у співавторстві з В. Матюком.

1912 року О. Нижанківський пише один зі своїх останніх творів — чоловічий хор кантатного типу “Із низьким поклоном”. Відтоді невідомо про жодний твір, написаний композитором. Є лише дані, що певний час він очолював філію Музичного Інституту ім. М. Лисенка у Стрию.

22 травня 1919 року О. Нижанківський трагічно загинув — під час польської окупації міста Стрия за несправедливим наклепом польська жандармерія заарештувала і розстріляла композитора. Похований митець у Стрию.

Сьогодні мало хто знає в Україні про вагомий вклад композитора і громадського діяча Остапа Нижанківського у розвиток української хорової культури, окрім, звичайно, мистецтвознавців.

Мала батьківщина О. Нижанківського — Стрийщина — в особливий спосіб пошановує пам’ять про свого видатного земляка. Ім’ям Нижанківського названа одна з вулиць Стрия та районна музична школа. Є такі вулиці в Дрогобичі та у Львові. І дуже символічно, що Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка розташована саме на вулиці О. Нижанківського. Доповнює світлу пам’ять про композитора його творча спадщина, яка є окрасою галицької хорової музики і щораз оживає у серцях виконавців і слухачів.


Автор: Марія Гев
Джерело: Слово Просвіти



Додати: Share on Facebook

Інші:

Кістки та фрески: про що мовчать стіни Львівського органного залу
З любов’ю, Скорик
Принц піаністів
Які фестивалі потрібні та де їх проводити?
Під звуки піаніно: юний принц Джордж займатиметься балетом
Покинуті фортепіано і роялі у дивних світлинах
Бах для ...корів
Клуб композиторів
Яна Тойбер показала удивительный мир балерин
Українські примадонни в музиці
190 років з дня народження Міхала (Михайла) Адамовича Завадського (1828-1887) – відомого польського і українського композитора, піаніста, педагога
Як створюється опера: від задуму до виходу на сцену
Вражаючий звук і кількасотрічні музичні інструменти: Чому Закарпаття називають органним краєм
Міжгалактичний арт-проект музика для прибульців
Уродженець Кременця, який врятував Карнегі-Холл
Класична музика в суді. А чому б ні?
Ще одна причина записати дитину на фортепіано
Марко Р.Стех: Творчість Василя Барвінського виявилася могутнішою від кремлівського диктату
Мирослав Скорик. Інтелігентний бешкетник
Сто великих украинцев - Сергей Михайлович Лифарь
Мрії Оксани Линів
Скрипка Страдиварі: таємниці розкрито????
"Його твори – містичний тотем": Ірен Роздобудько про автора "Щедрика" Миколу Леонтовича
«Шляхи дружби. Равенна-Київ». Презентація проекту
"Оскароносний" син емігранта, який змінив уявлення про музику до кінофільмів
Вчені: Навчання гри на віолончелі покращує мозкову активність
Музика бентежних душ: що таке справжній джаз та про що він оповідає
5 цікавих фактів про дует 2CELLOS, який виконає гімн Ліги Чемпіонів у Києві
Исключительное звучание скрипок Страдивари связали с их высоким «голосом»
Браво, Маестро!
Мирослав Скорик ніколи не забував впливу Соломії Крушельницької
У Києві відбувся Перший Всеукраїнський конкурс імені Богодара Которовича
Гармонія, традиції та … авангард
Як народився «Запорожець за Дунаєм»
Як Бах рекламував каву
Оперу Моцарта імператор вважав неполіткоректною
Квітка - кохання Лесі
Кирило СТЕЦЕНКО: "Проект "DRUM & BACH" - двері в майбутнє"
Буковинська пісня галичанина
Наодинці з С. С. Гулаком-Артемовським
      © 2008-2018 Music-review Ukraine