Дивний феномен музичного "шкірного оргазму" | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Дивний феномен музичного
Дивний феномен музичного "шкірного оргазму"
25 лютого 2017, субота
Поширити у Facebook

На деяких людей музика справляє таке сильне враження, що їхні почуття можна порівняти із сексуальним задоволенням. Кореспондент BBC Future Девід Робсон намагається дізнатися, як мелодія впливає на тіло та розум.



Іноді музика вражає нас, наче удар грому серед ясного неба . "Я була у кімнаті друга в гуртожитку на третьому курсі, – згадує Психея Луї. – Раптом з радіо почав лунати другий концерт для фортепіано Рахманінова, і мене миттєво захопило".

Дівчина відчула, як холодок пробіг вниз по хребту, в животі почалася дивна пульсація, а серце пустилося навскач. Музичні вібрації і досі викликають в неї таку реакцію організму. "Ці невеликі мелодичні повороти в другій частині п'єси завжди захоплюють мене!" – каже вона.

Психея Луї – за фахом піаністка та скрипалька, але вам не обов'язково бути музичним експертом, щоб відчути, як музика пронизує все тіло.

Це загострення почуттів, спричинене мелодичними переливами, може вразити будь-кого в будь-який момент – в соборі або в торгівельному центрі, на весіллі або в метро. Можливо, вам знайоме це відчуття, коли вас морозить або поколює тіло, але деякі люди відчувають їх настільки сильно, що порівнюють свої відчуття з оргазмом – звідси і назва " шкірний оргазм".

"Естетичне переживання може бути настільки сильним, що воно повністю захоплює усі почуття", – говорить Психея Луї.

Зазвичай, ми маємо подібні фізичні відчуття лише в моменти, які забезпечують наше виживання або, навпаки, загрожують йому – їжа, розмноження або страх (наприклад, під час вільного падіння на схилах американських гірок).

Відчуття "музичного тремтіння" викликає звикання, як наркотики

Але як може музика – навряд чи заняття на межі життя та смерті – впливати на розум і тіло так потужно, як секс? Пройшло вже багато років після історії с концертом Рахманінова. Психея Луї зараз працює психологом у Весліанському університеті (США). Нещодавно разом зі своїм студентом Люком Харрісоном вона почала вивчати факти і гіпотези, які пояснюють феномен музичного "шкірного оргазму".

Дослідники зазначають, що відчуття можуть бути значно різноманітнішими, ніж тремтіння, про яке зазвичай розповідають люди.

Одне дослідження 1991 року, в якому брали участь як професійні музиканти, так і звичайні шанувальники музики, показало, що близько половини респондентів, окрім розповсюдженого почуття мурашок по спині, також відчували тремтіння, припливи жару, пітливість і сексуальне збудження, коли чули улюблені частини музичних творів.

Такі різноманітні переживання пояснюють походження терміну "шкірний оргазм", і, насправді, у багатьох культурах відкрито визнають його існування. Індійські та пакистанські адепти суфізму (містико-аскетичної течії в ісламі. – Ред.) вже давно обговорюють еротичний аспект глибокого прослуховування музики.

Проте, дослідники Луї і Харрісон надають перевагу терміну "тремтіння" (frisson – буквально "тремтіння від передчуття задоволення". – Ред.). Ця більш "пристойна" назва дозволяє уникнути незручних конотації для учасників експериментів, які мають описувати свої відчуття.

Як доктор Луї і сама помітила під час прослуховування концерту Рахманінова, люди, як правило, в змозі визначити, який саме музичний хід викликає в них сильні емоції.

Проаналізувавши анкети учасників, дослідники змогли точно встановити, які музичні особливості швидше за все викликають відчуття "музичного тремтіння".

Пісня Wonderwall гурту Oasis одна з тих, що викликають міцний "шкірний оргазм"

Найпотужнішими з них є раптові зміни гармонії, динамічні скачки від тихих звуків до гучних та мелодійна орнаментика (несподівані музичні вкраплення, що дисонують з головною мелодією, як, наприклад, у пісні Адель Someone Like You).

"Музичне тремтіння" викликає фізіологічні реакції, які пов'язані з конкретним уривком мелодії", – говорить доктор Луї. Ось мелодії, які викликали найсильніший "шкірний оргазм" в учасників експерименту.

1. Сергій Рахманінов "Концерт для фортепіано з оркестром №2"
2. Адель "Someone Like You"
3. Руфус Вейнрайт "Алилуя"
4. Йоган Себастьян Бах "Токката і фуга для органу фа мажор BWV 540"
5. Селін Діон "My heart will go on"
6. Oasis "Wonderwall"
7. Орландо Гіббсон "Срібний лебідь"

Під час дослідження учасники експерименту прослуховували свої улюблені треки, лежачи під МРТ-сканером. Це дозволило неврологам визначити відділи мозку, які реагували на музичні переходи, та спробувати знайти наукове пояснення цим реакціям.

Солодке очікування

Одним з основних чинників феномену, здається, є спосіб, у який наш мозок контролює очікування, каже доктор Луї. З моменту нашого народження (а, можливо, і раніше), ми вчимося розпізнавати певні правила, за якими створюються пісні.

Якщо мелодія слідує цим загальним правилам надто точно, ми сприймаємо її як невиразну та нудну, якщо вона різко порушує звичні схеми – вона перетворюється на какофонію. Але коли композиторам вдається балансувати на межі відомого і нового, граючи з нашими очікуваннями, використовуючи несподівані переходи (такі як пасажі, фігурації, колоратури або різкі зміни гармонії), вони потрапляють у солодку середину, що приємно лоскоче мозок, і викликає "тремтіння".

Порушення очікування збуджує автоматичну нервову систему в найпримітивнішій її частині – стовбурі головного мозку, що спричиняє прискорення серцебиття, порушення ритму дихання, жар, які і сигналізують про настання "тремтіння".

Більше того, здійснення або нездійснення наших очікувань викликає дію гормону дофаміну в двох ключових відділах мозку – хвостатому та прилеглому ядрах – незадовго до і відразу після відчуття "музичного тремтіння".

Подібну реакцію можна спостерігати, коли люди приймають наркотики або займаються сексом. Ось чому ми бажаємо знову і знову чути мелодії, які викликають "музичне тремтіння".

Мурашки по тілу – одна з найрозповсюдженіших реакцій "шкірного оргазму", але існує й багато інших

Інший експеримент підтвердив ці висновки. Коли фармаколог Аврам Гольдштейн зі Стенфордського університету заблокував опіатні рецептори в головному мозку – систему, яка контролює відчуття від отримання нагороди та залежності, – це значно знизило здатність респондентів відчути "шкірний оргазм".

Коли мелодія стає знайомою вам, ці відчуття можуть стати ще потужнішими. Навіть якщо ви втратили первісне відчуття несподіваного, "музичне тремтіння" перетворюється на умовний рефлекс, як у відомому експерименті Павлова з собаками. У тварин починалося слиновиділення після дзвінка, який передвіщав їжу.

Улюблений музичний твір викликає в нас сильні емоції співчуття ще й тому, що ми намагаємося збагнути, що відчував композитор чи виконавець. Та чи інша мелодія також викликає в нас дуже особисті спогади, тому що вона пов'язана з важливими подіями нашого життя.

В результаті під час прослуховування улюбленого твору виникає дуже індивідуальний п'янкий коктейль емоцій. І це частково пояснює, чому наші музичні смаки так сильно різняться, говорить доктор Луї. "Наші власні життєві переживання взаємодіють з мелодіями, тому у кожного з нас є своя музика, яка приносить задоволення".

Ці ідеї особливо цікаві, якщо замислитися над еволюцією музики. Деякі дослідники, як-от вчений-когнітивіст Стівен Пінкер, стверджують, що музика є частиною наших пізнавальних механізмів, таких як схильність до розпізнавання образів, які розвилися в інші більш важливі функції.

За його словами це своєрідний "слуховий делікатес". "Отже, музика, дійсно, смачна, але не дуже поживна", – пояснює своє порівняння доктор Луї. У цьому сенсі, "шкірний оргазм" можна поставити в один ряд з наркотичною дією кокаїну або мастурбацією – задоволеннями, які імітують реакції мозку на більш основні потреби людського організму.

Доктор Луї, однак, не погоджується з такою точкою зору. Вона, навпаки, вважає, що музика – це "перетворюючий інструмент", який вплинув на розвиток людського розуму і суспільства.

Це свого роду ігровий майданчик, говорить вона. Після того як ми виконали усі важливі функції для виживання, ми використовуємо музику як місце для безпечної гри, яка навчає наш розум та розширює емоційні переживання.

Спільний спів та танці дуже об'єднують людей. А музика, яка викликає "тремтіння" підвищує бажання допомогати іншим

Протягом цієї навчальної гри ми тренуємо нашу емоційну свідомість, а також вчимося спілкуватися з іншими. "Діти не грають на майданчику поодинці, тут важливе спілкування", – говорить вона. Можливо, музика допомагає нам тренувати наше емоційне спілкування.

Якщо це так, "музичне тремтіння" може бути своєрідною нагородою за тренування мозку та суспільних зв'язків. Поки що немає переконливих доказів, але доктор Луї зацікавилася недавніми дослідженнями, які показують, що чим міцніші зв'язки між слуховими, соціальними та емоційними частинами головного мозку, тим сильніший "шкірний оргазм" здатна відчувати людина.

Можливо, це неврологічний доказ соціальної значущості музики.

Інші експерименти показали, що спільна гра на музичних інструментах або танці посилює командний дух групи та бажання допомагати один одному.

Одне з досліджень виявило, що музика, яка справляє сильний емоційний вплив, підсилює альтруїстичні почуття в учасників експерименту. Можливо, саме дія ендорфінів, спричинених "шкірним оргазмом", підсилює соціальну взаємодію.

Звичайно, за великим рахунком, це лише еволюційні гіпотези. Можливо, ми ніколи не дізнаємося, чому з'явилася музика. Але навіть якщо це і справді всього лише "слуховий делікатес", його значення у житті людини важко переоцінити.

Музика визначає нас, впливає на наші дружні відносини і пропонує саундтрек до найбільш важливих моментів нашого життя. Той факт, що вона задіює ті самі центри задоволення в мозку, що й кокаїн, лише наголошує на її перевагах і доказує, що вона завжди буде частиною нашого життя. Отже, кому потрібні секс та наркотики, коли є рок-н-рол чи то пак Рахманінов?



Автор: Девід Робсон
Джерело: BBC Future



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine