Рахманіновські гостини | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Рахманіновські гостини
Рахманіновські гостини
4 серпня 2017, п'ятниця

Колись владні структури всіляко залучали молодь до громадської роботи. Мені теж доводилося працювати агітатором.

Одного разу мені дістався за рознарядкою будинок № 3 по вулиці Пироговській. Дуже не хотілося після трудового дня їхати уточнювати списки пожильців, нагадувати прізвища кандидатів у депутати і т.ін.

Та я згадав: дільничним лікарем на Пироговській працює чоловік моєї рідної сестри. Я зайшов до молодого подружжя, що мешкало поблизу, на Пролетарському бульварі (нині йому повернуто назву Французького), підвечеряв. Віктор Семенович, сестрин суджений, охоче погодився прогулятися зі мною у вечірніх сутінках, допомогти поспілкуватися з його потенційними підопічними.

У будинку № 3 ми втрапили на засідання неофіційного гуртка любителів творчості композитора Сергія Рахманінова. Я не відаю, був той гурток під контролем КДБ чи ні. Але у моїй присутності лише слухали музику видатного композитора, записану на платівках.

Ідея зібрати в домашньому колі шанувальників творчості видатного композитора, який помер в еміграції 1943 року, належала господарю цієї квартири, викладачеві політеху Віктору Никаноровичу Браєцькому. Він робив усе залежне від нього, аби музична класика пускала нові паростки в душах малоімущих одеситів.

Коли Віктор Никанорович полишив грішний світ, громадська справа, за яку уболівав він, не була занедбана. За популяризацію творчості композитора взялася дружина покійного Марія Федорівна. Вона, здається, була за освітою художником.

Шляхетні зусилля Браєцьких були помічені. Про цей гурток, що став «домашньою філармонією», двічі писав часопис «Музыкальная жизнь», не проігнорувала ентузіастів і «Вечерняя Одесса».

Марія Федорівна розповіла нам за чаєм:

– Тричі я мала щастя слухати і бачити Сергія Васильовича Рахманінова у нас, в Одесі. Він виходив до слухачів завжди схвильований. А коли сідав за інструмент – ми забували про все. У серцях поселялася музика. Одесити були такі вдячні видатному маестро, що навіть узимку, пам’ятаю, шанувальниці дарували йому улюблений білий бузок.

Як з’ясувалося тоді, ще п’ятеро постійних відвідувачів «домашньої філармонії» бували на концертах Сергія Рахманінова.

Мені поталанило. Більшість тодішніх слухачів у квартирі Браєцьких мешкали у цьому ж дворі. Я швидко упорався з громадським дорученням і полегшено зітхнув. Дільничний лікар принагідно консультував своїх пацієнтів. Закінчивши з усім, ми збиралися полишати гостинну квартиру.

Та Віктор Семенович не міг просто так піти. У нього засвербів язик:

– От ми слухали платівки із записами творів Рахманінова. Та чи знаєте ви, що цей хлопець (він подивився у мій бік) пише гарні вірші українською мовою і має книжки.

Господиня Марія Федорівна попросила нас зачекати, зайшла до великої кімнати з круглим столом, де ми щойно чаювали, і змінила платівку.

Зазвучав романс. Знайомі слова, але перекладені російською. Романс на слова Тараса Шевченка!

Згадався оригінал:
Минають дні, минають ночі,
Минає літо. Шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить…

Тарас Григорович виступав проти сонливої покори, байдужого змирення людини з підневільним становищем. Життя в задушливій атмосфері притлумлює думки й почуття, прирікає людину на нікчемне животіння. Я зітхнув. Це помітила господиня.

– Ми теж любимо поезію, – сказала Марія Федорівна. – Особливо шануємо Шевченка. А переклад, що ви його щойно чули, зробив Олексій Плещеєв. Заходьте, будь ласка, – звернулася особисто до мене господиня.

Я щиро пообіцяв, що буду заходити на привітний вогник.

Вдома я знайшов твори Плещеєва, перечитав деякі вірші та переклади.

Царський уряд спровадив Олексія Плещеєва у солдати за участь у русі петрашевців. В Оренбурзі польські політичні засланці познайомили його з полум’яною поезією Тараса Шевченка. Два поети почали листуватися, а згодом зустрілися у столиці. Протягом 1858–1861 років Плещеєв переклав дев’ять творів Кобзаря. Більшість перекладів опубліковано раніше за оригінали або ж одночасно з ними. Плещеєву, зокрема, належить перший переклад поеми «Наймичка».

Учаснику петрашевського гуртка властиві були точне дотримання змісту Шевченкових творів і увага до особливостей віршованої форми, але на них позначилася притаманна оригінальній поезії Плещеєва схильність до абстрактної образності, так вважали дослідники творчості поета Л. Пустильник та М. Павлюк.

Сергій Васильович Рахманінов приїздив з концертами на Україну, шанобливо ставився до пригнобленого народу та його культури. На слова Шевченка у перекладі Плещеєва він написав два романси – «Минають дні, минають ночі», та «Полюбилася я». Обидва вони побачили світ окремим виданням 1893 року. Тричі – 1895-го, 1911-го та 1913 року – гастролював Сергій Рахманінов з концертами в Одесі. Саме про ці концерти і згадувала господиня квартири на Пироговській.

Не знаю, чи функціонує сьогодні «домашня філармонія» у будинку № 3 по вулиці Пироговській…


Автор: Станіслав Василашко
Джерело: Одеські вісті



Додати: Share on Facebook

Інші:

Працювати із повною самовіддачею – життєвий принцип сім’ї Тітяєвих
Не другорядний предмет: як музика змінила поведінку школярів-мігрантів у британській школі
Творчість Остапа Нижанківського
Страсті за Леонтовичем по-вінницьки: відновлений музей і забутий благодійний вечір «гуманітарного» фонду
Духові інструменти Гуцульщини
Науковці розповіли, як різна музика впливає на здоров'я
Музичні інструменти Стародавнього Єгипту
«Орея»: найнезвичайніший хор України
Учені: Джазові піаністи швидше класичних адаптуються до раптової зміни строю під час гри
Полтавська філармонія на зиму залишилася без ремонту
Александр Стоянов и Екатерина Кухар рассказали о новогодних традициях
За відродження високої культури в глибинці, що «призабула» своє шляхетне минуле
Проект "Три С": Мирослав Скорик, Євген Станкович і Валентин Сильвестров
Племінниця автора Щедрика: нам забороняли спілкуватися з Леонтовичами
"Щедрик" Леонтовича - одна з найпопулярніших різдвяних пісень у світі
Він мав стати вченим, а став музикантом
Дузе танцює у Гамбурзі
Як народилася найвідоміша різдвяна пісня
У вінок великому маестро
Молодіжний симфонічний оркестр України - від ідеї та до реалізації
У Львові поставили заборонену 40 років тому оперу
Пам’яті Андрія Сахарова
Микола Леонтович - "український Бах" - 140 років від дня народження
Незрячий баяніст на слух обробляє та вивчає французькі вальси і знає секрет щастя
13 декабря исполнилось 140 лет со дня рождения Николая Леонтовича
Прості історії: тромбоніст Богдан Роменський
Продовження історії успіху: Український молодіжний оркестр отримає близнюка
Чернівецький симфонічний оркестр: історія на чверть століття
Незвичайний метод знищення ракових клітин
"Папороть" Станковича: повернення легенди
В Сьомій симфонії Бетховен використав мотиви народних пісень
Фестиваль "Одеське бельканто": юні вокалісти представили свою творчість
Німецька традиція виготовлення органів та італійська піца як спадщина ЮНЕСКО
Видатний оперний співак і талановитий художник Федір Стравінський був тісно пов’язаний із Україною
Національній опері виповнилося 150 років: які таємниці зберігає театр
Відлунали акорди Міжнародного пректу "Музика є вищим одкровенням"
У Музеї Максима Рильського презентували видання "Максим Рильський. Лібрето опери "Євгеній Онєгін". Український переклад"
Сергій Подолянчук: "Обдарована українська молодь не налаштована на перемогу"
Кароль Шимановський - погляд з туманного Альбіону
Одна з перших у світі жінок-диригенток ─ родом з Уманщини
      © 2008-2018 Music-review Ukraine