Рахманіновські гостини | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Рахманіновські гостини
Рахманіновські гостини
4 серпня 2017, п'ятниця

Колись владні структури всіляко залучали молодь до громадської роботи. Мені теж доводилося працювати агітатором.

Одного разу мені дістався за рознарядкою будинок № 3 по вулиці Пироговській. Дуже не хотілося після трудового дня їхати уточнювати списки пожильців, нагадувати прізвища кандидатів у депутати і т.ін.

Та я згадав: дільничним лікарем на Пироговській працює чоловік моєї рідної сестри. Я зайшов до молодого подружжя, що мешкало поблизу, на Пролетарському бульварі (нині йому повернуто назву Французького), підвечеряв. Віктор Семенович, сестрин суджений, охоче погодився прогулятися зі мною у вечірніх сутінках, допомогти поспілкуватися з його потенційними підопічними.

У будинку № 3 ми втрапили на засідання неофіційного гуртка любителів творчості композитора Сергія Рахманінова. Я не відаю, був той гурток під контролем КДБ чи ні. Але у моїй присутності лише слухали музику видатного композитора, записану на платівках.

Ідея зібрати в домашньому колі шанувальників творчості видатного композитора, який помер в еміграції 1943 року, належала господарю цієї квартири, викладачеві політеху Віктору Никаноровичу Браєцькому. Він робив усе залежне від нього, аби музична класика пускала нові паростки в душах малоімущих одеситів.

Коли Віктор Никанорович полишив грішний світ, громадська справа, за яку уболівав він, не була занедбана. За популяризацію творчості композитора взялася дружина покійного Марія Федорівна. Вона, здається, була за освітою художником.

Шляхетні зусилля Браєцьких були помічені. Про цей гурток, що став «домашньою філармонією», двічі писав часопис «Музыкальная жизнь», не проігнорувала ентузіастів і «Вечерняя Одесса».

Марія Федорівна розповіла нам за чаєм:

– Тричі я мала щастя слухати і бачити Сергія Васильовича Рахманінова у нас, в Одесі. Він виходив до слухачів завжди схвильований. А коли сідав за інструмент – ми забували про все. У серцях поселялася музика. Одесити були такі вдячні видатному маестро, що навіть узимку, пам’ятаю, шанувальниці дарували йому улюблений білий бузок.

Як з’ясувалося тоді, ще п’ятеро постійних відвідувачів «домашньої філармонії» бували на концертах Сергія Рахманінова.

Мені поталанило. Більшість тодішніх слухачів у квартирі Браєцьких мешкали у цьому ж дворі. Я швидко упорався з громадським дорученням і полегшено зітхнув. Дільничний лікар принагідно консультував своїх пацієнтів. Закінчивши з усім, ми збиралися полишати гостинну квартиру.

Та Віктор Семенович не міг просто так піти. У нього засвербів язик:

– От ми слухали платівки із записами творів Рахманінова. Та чи знаєте ви, що цей хлопець (він подивився у мій бік) пише гарні вірші українською мовою і має книжки.

Господиня Марія Федорівна попросила нас зачекати, зайшла до великої кімнати з круглим столом, де ми щойно чаювали, і змінила платівку.

Зазвучав романс. Знайомі слова, але перекладені російською. Романс на слова Тараса Шевченка!

Згадався оригінал:
Минають дні, минають ночі,
Минає літо. Шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить…

Тарас Григорович виступав проти сонливої покори, байдужого змирення людини з підневільним становищем. Життя в задушливій атмосфері притлумлює думки й почуття, прирікає людину на нікчемне животіння. Я зітхнув. Це помітила господиня.

– Ми теж любимо поезію, – сказала Марія Федорівна. – Особливо шануємо Шевченка. А переклад, що ви його щойно чули, зробив Олексій Плещеєв. Заходьте, будь ласка, – звернулася особисто до мене господиня.

Я щиро пообіцяв, що буду заходити на привітний вогник.

Вдома я знайшов твори Плещеєва, перечитав деякі вірші та переклади.

Царський уряд спровадив Олексія Плещеєва у солдати за участь у русі петрашевців. В Оренбурзі польські політичні засланці познайомили його з полум’яною поезією Тараса Шевченка. Два поети почали листуватися, а згодом зустрілися у столиці. Протягом 1858–1861 років Плещеєв переклав дев’ять творів Кобзаря. Більшість перекладів опубліковано раніше за оригінали або ж одночасно з ними. Плещеєву, зокрема, належить перший переклад поеми «Наймичка».

Учаснику петрашевського гуртка властиві були точне дотримання змісту Шевченкових творів і увага до особливостей віршованої форми, але на них позначилася притаманна оригінальній поезії Плещеєва схильність до абстрактної образності, так вважали дослідники творчості поета Л. Пустильник та М. Павлюк.

Сергій Васильович Рахманінов приїздив з концертами на Україну, шанобливо ставився до пригнобленого народу та його культури. На слова Шевченка у перекладі Плещеєва він написав два романси – «Минають дні, минають ночі», та «Полюбилася я». Обидва вони побачили світ окремим виданням 1893 року. Тричі – 1895-го, 1911-го та 1913 року – гастролював Сергій Рахманінов з концертами в Одесі. Саме про ці концерти і згадувала господиня квартири на Пироговській.

Не знаю, чи функціонує сьогодні «домашня філармонія» у будинку № 3 по вулиці Пироговській…


Автор: Станіслав Василашко
Джерело: Одеські вісті



Додати: Share on Facebook

Інші:

Мирослав Скорик. Інтелігентний бешкетник
Сто великих украинцев - Сергей Михайлович Лифарь
Мрії Оксани Линів
Скрипка Страдиварі: таємниці розкрито????
"Його твори – містичний тотем": Ірен Роздобудько про автора "Щедрика" Миколу Леонтовича
«Шляхи дружби. Равенна-Київ». Презентація проекту
"Оскароносний" син емігранта, який змінив уявлення про музику до кінофільмів
Вчені: Навчання гри на віолончелі покращує мозкову активність
Музика бентежних душ: що таке справжній джаз та про що він оповідає
5 цікавих фактів про дует 2CELLOS, який виконає гімн Ліги Чемпіонів у Києві
Исключительное звучание скрипок Страдивари связали с их высоким «голосом»
Браво, Маестро!
Мирослав Скорик ніколи не забував впливу Соломії Крушельницької
У Києві відбувся Перший Всеукраїнський конкурс імені Богодара Которовича
Гармонія, традиції та … авангард
Як народився «Запорожець за Дунаєм»
Як Бах рекламував каву
Оперу Моцарта імператор вважав неполіткоректною
Квітка - кохання Лесі
Кирило СТЕЦЕНКО: "Проект "DRUM & BACH" - двері в майбутнє"
Буковинська пісня галичанина
Наодинці з С. С. Гулаком-Артемовським
Всесвітньо відомий Володимир ГОРОВИЦЬ: «Я з України, і покажу тим англійцям…»
Український баритон Гнат Палажій
Оксана Линів - одна з навідоміших жінок-диригенток світу
Соліст Петербурзької опери Семен Гулак‑Артемовський спілкувався українською мовою
Музична школа не має права носити імені Миколи Колесси?
Опера Киева началась с романтической Могилы
URBAN MUSIC HALL – українська мрія формату Surroun Sound
Американка з українським серцем
Як емігрант з Києва став всесвітньо відомою зіркою: життєвий шлях Сержа Лифаря
Крізь терни до... Борткевича
В Ужгороді відомий музикант Йожеф Ермінь провів майстер-клас для студентів
В Ужгороді визначили переможців у конкурсі піаністів
У Києві проходив IV Всеукраїнський відкритий конкурс класичної музики «Обрії класики»
Юні піаністи з Мукачева та Ужгорода - серед переможців конкурсу
Анатолій Авдієвський зробив хор Верьовки українським брендом
24 березня 1900 року народився великикй український співак Іван Козловський
Что нужно знать при покупке саксофона
176 років тому на Полтавщині народився композитор Микола Лисенко
      © 2008-2018 Music-review Ukraine