Недавно Одеський національний академічний театр опери та балету знову відкрив перед глядачами «Всесвіт Ваґнера» | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Недавно Одеський національний академічний театр опери та балету знову відкрив перед глядачами «Всесвіт Ваґнера»
Недавно Одеський національний академічний театр опери та балету знову відкрив перед глядачами «Всесвіт Ваґнера»
22 листопада 2016, вівторок
Поширити у Facebook

Цей концерт — уже третя, починаючи з 2012 року, постановка творів великого німецького композитора після довгого мовчання — до того ваґнерівська музика в стінах Одеської опери звучала ще на початку тридцятих років ХХ століття.

Оскільки попередні концерти під керівництвом головного диригента театру Олександру Самоїле наповнили колектив оптимізмом й отримали вагому підтримку слухачів, вирішили й надалі звертатися до музики цього видатного композитора.

— На жаль, за поширеною легендою, Ріхард Ваґнер був улюбленим композитором «фюрера», що й стало причиною такого тривалого замовчування його музики, — розповідає диригент концерту, заслужений артист України Ігор Шаврук. — Насправді ж, за свідченням сучасників, Гітлер понад усе любив оперети Ф. Легара та Р. Штрауса, плакав над музикою П. Чайковського. Без сумніву, музика Ріхарда Ваґнера — це відображення величі німецького духу, так само, як музика Джузеппе Верді — це душа Італії.

Колись сам композитор, який писав лібрето до своїх творів, був визначним теоретиком і філософом мистецтва, зауважував: «Музика не може мислити, але вона може втілювати думку». Тож колектив театру із натхненням взявся втілювати величні задуми німецького генія.

Не секрет, що музика Ваґнера вимагає особливої підготовки і для артистів, і для слухачів. Для концерту були обрані два твори, які презентують дуже різні грані композитора. Оперу «Лоенгрін», представлену в першому акті, писав Ваґнер-романтик, оперу «Валькірія», показану в другій частині концерту, створив Ваґнер-реформатор, новатор мистецтва театру. В Одесі переважна більшість опер — італійські, традиція виконання яких значно різниться від ваґнерівської школи, тож для колективу театру ця постановка — новий виток творчості, нове випробування і, можна сказати, новий рівень майстерності.

— Суто ваґнерівські голоси серед оперних виконавців світу можна порахувати на пальцях, насправді ваґнерівський співак — це співак виразний і витривалий, — вважає народний артист України Василь Навротський. — Партії Ваґнера — складні, тривалі, потрібні хороший вокал і володіння технікою, що дозволяє висловити все, закладене в музиці. В Одесі і склад оркестру, і склад вокалістів уже дозволяє ставити Ваґнера, і це потрібно робити, бо його музика справді фантастична, вона не може не хвилювати. Коли її слухаю, в душі все перевертається — це не передати словами. Вона абсолютна, в ній є і від Бога, і від диявола...

Прем’єра концерту відбувалася при повному залі — послухати напівзабуту музику прийшла вся культурна та творча Одеса. На сцені — величезний оркестр, що займає весь її простір. Увертюра до «Лоенгріна», яка відкриває урочисте дійство, вже з перших звуків створює романтичну і таємничу атмосферу.

Опера «Лоенгрін» завершує ранній період творчості, але вже у ній намітилися принципи ваґнерівської реформи музики. Традиційні арії в ній замінені монологами, дуети — діалогами, вперше введена система лейтмотивів, що звучать і в сольних партіях, і в оркестрі. Композитор втілює в цьому творі людське прагнення до щастя та щирого величного кохання.

Трагічна доля лицаря Лебедя, Лоенгріна — це доля художника, який несе людям високі ідеали правди й краси, а натомість зустрічає нерозуміння, заздрість та злість.

Солісти театру чудово справилися з непростим завданням. Юлії Терещук вдалося втілити образ ніжної та романтичної Ельзи. Тетяна Спаська, яка виконувала партію Ортруди, змогла передати підступність та хитрість своєї героїні. Владислав Горай якнайкраще увійшов в образ таємничого лицаря Лоенгріна, котрий рятує від ганьби принцесу Ельзу. Найвищим накалом пристрасті та справжнім драматизмом вражає сцена, де Ельза вимагає від свого обранця назвати його справжнє ім’я. Зустрівши неприйняття та підступні інтриги, Лоенгрін змушений повернутися у свій далекий святий край, де схована чарівна Чаша Грааля.

Попри те, що фрагменти опери звучали в концертному виконанні, глядачам вдалося поринути в її атмосферу і завдяки чудовій грі оркестру, і завдяки вдалому підбору виконавців. Відеоряд, створений Віталієм Галаком, відображав старовинні малюнки на пожовклому папері, доповнюючи дійство настроєм давньої легенди.

Ріхард Ваґнер писав лібрето до своїх опер за матеріалами давніх легенд, історій, сказань. «Валькірія», уривки з якої прозвучали у другій частині концерту, створена на основі давньогерманського епосу і є однією з частин величного оперного циклу «Перстень Нібелунгів». Саме у цій тетралогії Ваґнер розкривається як неперевершений мелодист, театральний новатор і реформатор оркестру, філософ, що випередив час і залишив нащадкам безліч одкровень, які безпосередньо стосуються і нашого сучасного життя.

Центральна ідея «Нібелунгів», за словами музикознавців, — це любов і влада. Одна з головних ідей твору — лише той, хто відмовляється від любові, від емоційної залежності від іншого, може відчути всю повноту влади над людьми. Природа влади розкривається Ваґнером як вища форма концентрації та втілення такого людського почуття, як страх, без якого не існує влади. В основі дій будь-якої влади — страхи: перед небезпекою, за своє здоров’я, за своє життя. Саме цій взаємозалежності страху та влади присвячена тетралогія про Нібелунгів, саме це одкровення стає найголовнішим естетичним, соціологічним та філософським прозрінням у його музиці. Можливо, тому, що у творах Ріхарда Ваґнера порушуються такі вічні теми, вони залишаються актуальними і для нас, людей, які також замислюються над тим, що таке влада, якою вона має бути і в чому її сила та слабкість.

Солісти, котрі брали участь у другій частині концерту, змогли втілити розмаїті відтінки стосунків між героями: різні долі, особисті драми, коли людина розривається між почуттям та священним обов’язком...

Драма непримиренності справжнього людського почуття і пригнічування всього живого безжалісними механізмами влади особливо виразно показана в образах Вотана, бога війни (народний артист України Василь Навроцький), його доньки Брунгільди (Наталія Павленко), ніжної та чуттєвої Зігілінди (народна артистка України Лариса Зуєнко) та відданого служінню героя Зігмунда (Валерій Регрут).

Концерт завершився «Польотом валькірій» у виконанні оркестру разом з усіма задіяними співачками, до яких долучилася заслужена артистка України Олена Стародубцева. Сповненим містичної сили польотом над дійсністю. Відчуття польоту доповнював відеоряд, завдяки якому глядачі відчували себе войовничими валькіріями, що піднялися над хмарами.

— Від концерту отримала просто неземне задоволення, — ділиться своїми враженнями глядачка Олена Калмикова. — Незважаючи на стереотип, що ця музика складна і незрозуміла, вона дуже сучасна, фантастично мелодійна й красива. Звичайно, хотілося б продовження.

І це можливо. У планах театру на наступний рік — повноцінна постановка однієї з ваґнерівських опер.

Судячи з концерту, який пройшов з аншлагом і завершився бурхливою підтримкою всього залу, Одеський оперний має потенціал для таких складних вистав і має глядача, готового їх приймати. Зі свого боку потужна гра оркестру під керівництвом Ігоря Шаврука та виступи солістів засвідчили: трупа здатна задовольнити очікування поціновувачів високого мистецтва. Тож шанувальники класики, зокрема Ваґнерівської творчості, із нетерпінням чекають на нову постановку.

З музикою Ваґнера пов’язується чимало чудесних історій. Одну з них розповів Василь Навротський, який уперше виконував партію з ваґнерівської опери, хоча на сцені вже п’ятдесят років. Колись, у далеких 1960-х, будучи студентами Одеської консерваторії він та Ігор Шаврук мешкали разом у кімнаті гуртожитку і з захопленням слухали першу ваґнерівську платівку, що потрапила до них. Один із них мріяв бути диригентом опери цього композитора, щоб відтворити цю величну і прекрасну музику, а інший, під враженнями від арій Вотана, — співати цю партію. Побачивши ноти, юний співак тоді засумував: це надто важко для нього. Й ось через півстоліття мрії обох митців здійснилися. Містика? Можливо. А може, просто — всесвіт Ваґнера.


    Автор: Ольга ФІЛІППОВА
    Джерело: chornomorka.com



    Інші:

    Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
    В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
    Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
    Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
    А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
    Премʼєри в імʼя Перемоги
    ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
    «Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
    «Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
    Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
    Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
    Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
    Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
    "Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
    «Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
    Як розтопити «Крижане серце»?
    В Одеській опері відновили незвичайну виставу
    Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
    До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
    Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
    Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
    На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
    Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
    “Пісні для України” з Лондона
    “54 хвилини до Різдва”
    Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
    Українські переклади лібрето світових опер в Україні
    Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
    Раду Поклітару - герой книжки
    Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
    У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
    Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
    Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
    Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
    "Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
    В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
    Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
    8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
    Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
    Згадуємо Миколу Колессу
          © 2008-2024 Music-review Ukraine






    File Attachment Icon
    100910_058.jpg