Музика пам'яті | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Музика пам'яті
Музика пам'яті
Ім'я Веніаміна Тольби в українській музичній культурі ХХ століття — гучне, дзвінке.
1 жовтня 2018, понеділок
Поширити у Facebook

Особлива заслуга Володимира Тольби перед українською музичною культурою полягає в тому, що він зберіг для нащадків творчу спадщину свого видатного батька — українського диригента і педагога Веніаміна Савелійовича Тольби.


Ім'я Веніаміна Тольби (1909–1984) в українській музичній культурі ХХ століття — гучне, дзвінке. Він народився в Харкові, там і розпочав свою музичну кар'єру. Його диригентський дебют відбувся рівно 90 років тому.

На початку 1930-х — аж до 1941-го (з деякими перервами) він був диригентом Харківської опери. Згодом — Київ. У роки Другої світової війни диригент опинився в евакуації, але й там не припиняв подвижницьку роботу — готував постановку української опери "Наймичка" композитора Вериківського.

З 1944-го розпочинається яскравий творчий етап цього диригента вже в столиці — зокрема в київській опері. Завдяки Тольбі відбулося відкриття оперної студії.

Його музична майстерність захоплювала сучасників. А його будинок на вулиці Пушкінській, 21, де Веніамін Тольба жив із 1944 р. (там установлено меморіальну дошку), зберігає чимало творчих історій і багато його родинних сюжетів...

Один із таких сюжетів пов'язаний з його сином — Володимиром Веніаміновичем Тольбою. На жаль, цієї чудової людини та справжнього популяризатора вітчизняної музики не стало
16 серпня 2018-го: Володимир Тольба залишив цей світ на 81-му році життя.

В Україні син Тольби — Володимир Веніамінович — широко відомий дуже багатьом цінителям музичного мистецтва. Він активно пропагував українську музичну спадщину, часто виступав у ЗМІ, видавав книжки про свого батька, видатного диригента.

Дитинство сина Тольби обпекла війна. Іноді він розповідав, що в ті важкі роки довелося зазнати й холод, і голод, і розруху, й інші труднощі жорстокого часу. Коли родина Веніаміна Тольби повернулася з евакуації, його син Володимир пішов у перший клас 25-ї київської школи, значився там одним з найкращих учнів. До речі, друзі Володимира Веніаміновича згадують, як ще в евакуації — в Уфі, Іркутську — маленький Володя вільно й запоєм читав книжки, вражав дорослих своєю зосередженістю і начитаністю. Він міг легко та в усіх подробицях переказати зміст улюблених творів.

Так вийшло, що син Тольби відразу після школи став студентом Фінансово-економічного інституту, згодом працював в інституті електрозварювання ім. Є.Патона (там відпрацював понад півстоліття на посаді провідного інженера). І навіть бувши тяжко хворою людиною, він до останнього, спираючись на паличку, їздив в інститут, кажучи: "Працюватиму, допоки не виженуть!".

Володимира Веніаміновича цінували за скромність, інтелігентність, безкорисливість, його любили за готовність завжди прийти на допомогу. Він мав енциклопедичні знання, причому не тільки зі своєї основної спеціальності, а й в галузі музичного мистецтва.

Це феноменально, але саме йому, Володимиру Тольбі, свого часу довірили редагування тритомної енциклопедії "Національна опера України", а також написання для цього видання кількох серйозних статей.

На жаль, Володимир Веніамінович встиг побачити тільки перший том...

Пам'ять про батька, усе, що пов'язане з ім'ям видатного диригента Веніаміна Тольби, було святинею для його сина. Першу книжку про Веніаміна Тольбу було видано сином 1986-го, другу — 2009 року.

І обидва ці видання, які об'єднали унікальні документи часу, сьогодні є справжнім джерелом знань про складну епоху, про неабияку особистість великого диригента. Володимир Веніамінович систематизував безліч текстів, документів, сам набирав їх, сам вичитував.

Він не шкодував ні сил, ні коштів — заради пам'яті про батька, заради українського музичного мистецтва.

І щоразу, подумки повертаючись до яскравого сліду, який залишив у вітчизняній музичній культурі диригент Веніамін Тольба, із вдячністю думаєш і про його сина Володимира — подвижника, спадкоємця, хранителя справжніх цінностей вітчизняної культури.


Автор: Віталій Донцов
Джерело: Дзеркало тижня



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine