Аби московські гастролери не оплачували за наш рахунок війну, потрібно прямо заявити, що у нас війна | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Аби московські гастролери не оплачували за наш рахунок війну, потрібно прямо заявити, що у нас війна
Аби московські гастролери не оплачували за наш рахунок війну, потрібно прямо заявити, що у нас війна
Ольга Стельмашевська, Юрій Гулевич, експерти гастрольного бізнесу
11 жовтня 2016, вівторок
Поширити у Facebook

Верховна Рада не проголосувала за заборону гастролей російських артистів в Україні. Передбачалося, зокрема, що гастролі таких артистів можуть проводитися в Україні лише за умови, що вони до початку відповідного заходу нададуть організаторам письмову заяву про засудження окупації території України державою-агресором.

Тема не нова. Ще навесні міністр культури Євген Нищук заявляв, що його відомство має намір створити агентство для заборони виступів артистів з проросійською позицією. Питання гастролей тих або інших виконавців постійно збурюють суспільство.

Днями у соцмережах спалахнув черговий скандал у зв'язку з майбутніми концертами Наташі Корольової у Палаці «Україна». Це підняло хвилю обурення з одного боку і щенячий захват – з іншого. Адже не секрет, що вояжі московських гостей давно стали престижним дозвіллям для багатьох українців. Чи можуть сьогодні українські виконавці повністю зайняти звільнену від російських колег нішу? Як повернути до нас західних зірок, яких спочатку налякала агресія Росії, а сьогодні вони просто не по кишені багатьом промоутерам.

Про стан гастрольного ринку України «Укрінформ» розпитав провідних експертів цієї галузі, співвласників PR-компанії «Дель Арте» Ольгу Стельмашевську та Юрія Гулевича. Вони працюють у гастрольному бізнесі вже близько 15 років. Займалися промоцією концертів Дженніфер Лопес, Брітні Спірс, Елтона Джона та інших західних зірок шоу-бізнесу.

Ольга Стельмашевська

– Верховна Рада провалила законопроект про заборону гастролей російських артистів в Україні. Це викликало бурхливе обговорення у суспільстві. Що думаєте про подібні ініціативи ви, як люди, котрі працюють на гастрольному ринку України?

Гулевич: Цей законопроект намагалися просунути давно, але лише тепер змогли поставити на голосування. Те, що він не пройшов, є цілком зрозумілим, оскільки заяви стосовно того, що російські артисти повинні при в'їзді в Україну підписувати папери про те, що вони засуджують політику Путіна, просто безглузді.

Папір – це документ, після якого можуть бути дуже серйозні наслідки для цих артистів у Росії. Ми хочемо, щоб їх везли з аеропорту відразу на Луб'янку або прямо на Соловки? Викликає тривогу і корупційна складова цього законопроекту. Адже тут передбачалося створити ще одну дозвільно-документальну систему, яка давала б чиновникам право вирішувати – чи може даний артист виступати в Україні. Зрозуміло, що якби артист дуже знадобився, то за нього б дали хабар.

І з іншого боку: у нас є «чорний список» нев'їзних персонажів. Завдяки цьому ми знаємо, що ні Кіркоров, ані Лепс у нас не виступлять за жодних обставин. А вони візьмуть та й підпишуть такі папери. І що, дозволяти їм влаштовувати «чос» по Україні?

– Ми знаємо тверду позицію Макаревича і Шевчука, котрі протестують проти агресії Росії. Вони стануть зв'язуватися з такими паперами?

Гулевич: Ні, ніколи. Це виглядає, як прохання: видайте мені довідку про те, що мені потрібна довідка. І така норма свідчить, що держава просто морально неспроможна, оскільки не довіряє без папірців тим людям, котрі її підтримують. Їй потрібні спеціальні документи для підтвердження своєї гідності.

Юрій Гулевич

– Що ви думаєте про заяву директора палацу «Україна», котрий декларативно влаштовує два сольних концерти Наташі Корольової?

Гулевич: Виступ Корольової – це у будь-якому випадку суперечливе питання. Але окрім неї є ще і Валерій Меладзе. Як ми його розглядаємо – як українського артиста, котрий працює у Москві чи як російського артиста, котрий працює в Україні? Але до його концертів в Україні питань не виникає. А Корольова теж родом з України, киянка. Останні роки вона живе у Маямі. Тому тут я підтримую Романа Недзельського, котрий говорить, що палац «Україна» – це не Держприкордонслужба і не СБУ, щоб вирішувати, кому там співати, а кому – ні. Для цього є офіційні «чорні списки» Мінкульту.

До того ж питання перетину кордону знаходяться у компетенції СБУ. І у нас, виявляється, є ще й закриті списки Держприкордонслужби, доступ до яких не дозволений нікому. І вже чимало промоутерів на цьому погоріли. Поки людина не зробить спробу перетнути кордон, невідомо – впустять її до України чи ні. А що у цьому випадку робити організатору гастролей, котрий вклав сотні тисяч гривень на захід: гонорар, реклама, оренда залу, бронь у готелі, транспорт? Але за добу до концерту він дізнається про те, що артиста не пускають до країни, оскільки там є якісь таємні списки. Так було з концертом Сергія Пєнкіна минулого року, квитки на який дуже добре продавалися. Але Пєнкіну не дозволили в'їзд. Збитки організаторів обчислювалися дуже великими сумами. Те ж саме було з виступами цього року Єгора Кріда. Він дуже популярний серед молоді. На його концерт у «Стереоплазі» приїхали шанувальники з усієї України. Організатори нам розповідали, як 13–15 річні підлітки стояли під концертною залою до останнього, не здаючи квитки – вірили, що виступ відбудеться.

Так може, не варто взагалі росіянам приїжджати. Адже не їздили ж радянські артисти до Німеччини під час Другої світової війни?

Стельмашевська: Тоді потрібно прямо сказати, що у нас війна з Росією, а не АТО. Це необхідно заявити офіційно. І держава повинна дати строгі та чіткі інструкції з цього приводу. При цьому формулювання «гібридна війна» – не індульгенція від відповідальності перед своєю совістю або перед своїм народом.

Всі ці протести, – просто цирк та політтехнології, за яким не видно головної проблеми. У нас досі влада не хоче розуміти, що культуру потрібно виховувати, плекати у своєму народі. Культурний рівень країни допоможе вирішити економічні проблеми. Не дарма ж Росія веде пропаганду через діячів культури та мистецтва. Вони вкладають мільярди у гуманітарну сферу: театри, балет, гастролі, оркестри, оперу, не кажучи вже про літературу. Останнім часом активно ось взялися за арт.

Щодо нас, то повинне вирости покоління, яке забуде імена Стаса Михайлова, Валерії, Кобзона, Кіркорова, Миколи Баскова, Повалій і т. д. Глядачі самі перестануть слухати. 25 років нам не вдалося подолати комплекс вторинності по відношенню до своєї культури, а тепер за один день хочуть все змінити. Але заборонами це не зміниш: ми ж живемо у епоху глобального Інтернету. Отже, головний контроль зараз – це смак та рівень культури.

Ми зараз відкинуті на периферію. Але влада продовжує економити на культурній, гуманітарній сфері, не розуміючи, що це інвестиції у майбутнє, включаючи виховання почуття гордості за свою країну та відстоювання її честі та гідності.

Хоча мене радує, що навіть у такому несприятливому середовищі виросло покоління юних українців, котрі розмовляють виключно рідною мовою.

Зараз необхідно прийняти Закон про меценатство, про важливість якого для розвитку культури говорять вже 25 років. А не пускати/забороняти артистів в Україну – це найпростіше. Але це не вирішує проблему. Якщо ми хочемо стати не населенням, а нацією, то нація починається з розвитку власної культури і чітко сформульованої національної ідеї.

Держава має відносини з гастролерами чітко задекларувати, а не перекладати прийняття рішення


Джерело: ukrinform.ua



Інші:

"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
“До перемоги”
Як народжується музика?
“Тримаємо культурний фронт”
      © 2008-2024 Music-review Ukraine