Ромський піаніст – Дьордь Цифра | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Ромський піаніст – Дьордь Цифра
Ромський піаніст – Дьордь Цифра
4 серпня 2017, п'ятниця
Поширити у Facebook

Відомий, обдарований Дьордь Цифра під чуйним керівництвом свого батька вже у віці п’яти років імпровізував грою на фортепіано в громадських місцях. Народився він в бідній ромській родині, яка виживала за рахунок виступів в цирку. Дьордь навчився грати, спостерігаючи за заняттями своєї сестри. Вже в п’ять років слабкий, хворобливий хлопчик став сенсацією барів і цирків, де виконував імпровізації на популярні музичні мелодії. Крім того, він на слух підбирав і аранжував будь-яку мелодію, яку наспівував клієнт. Заробітки малюка допомагали жебракуючій сім’ї виживати, але згодом ці виступи стали об’єктом глузування з боку критиків.



Щоденно працюючи над собою, вже у віці дев’яти років він увійшов до приміщення Академії Франца Ліста в Будапешті в якості учня і таким чином став наймолодшим студентом за всю її історію. У віці дванадцяти років Цифра продовжує виступати для великих аудиторій, даючи концерти в багатьох головних містах Угорщини. У 1937 році він грав в Голландії і Скандинавії. Але восени 1942 року його призвали до армії. Угорщина воювала на боці націонал-соціалістичної Німеччини; незважаючи на ідеї націонал-соціалізму, всі країни-союзники Німеччини, в тому числі сама Угорщина, активно використовували євреїв та ромів на полі бою, залишаючи в якості заручників їх сім’ї. У Дьордя була дружина і маленький син. Спочатку він був піхотинцем, потім – танкістом, але при нагоді дезертував і в результаті став єдиним, хто вижив зі свого батальйону.



Його переживання, цього часу, зафіксовані в його автобіографії «Гармати і квіти». Важче за все читати його нотатки в часи, коли його взяли до полону. З цього періоду він писав: «Озираючись назад, я дивлюсь за цей період мого життя; я намагаюся зайняти більш збалансовану позицію, щоб намалювати картину мого життя: життя спустошення цим огидним раком розуму, який вів згубне та ганебне життя, поки не перетворив мене в живий труп». Його переживання були нестерпні. Але найгірше було те, що він не бачив піаніно.

Повернувся до Угорщини в 1947 р., він грав на фортепіано в барах і клубах, щоб утримувати сім’ю. У 1950 році він був заарештований з політичних мотивів. У в’язниці його піддавали знущанням: знаючи, що Цифра музикант, наглядачі били його по руках, по пальцях, під час виконання робіт підбирали таку, яка давала велике навантаження на кисті. Але він пережив три роки важкої ручної праці, відокремлений як від його сім’ї так і від фортепіано. У 1953 році він був звільнений і знову почав грати. Два роки по тому він виграв міжнародний конкурс піаністів Франца Ліста в Будапешті і в наступному році Цифра і його сім’я бігли до Відня, де він дав концерт в листопаді 1956 року. Через кілька тижнів він викликав сенсацію в Парижі і Лондоні, майже відразу ставши знаменитістю.


Цифра оселився зі своєю сім’єю у Франції, де в кінці кінців приймає французьке громадянство і змінює своє ім’я на Жорж. Він почав відновлення органу абатства Ла-Шез-Дьє в Оверні, пізніше заснувавши там фестиваль, і створивши фонд, основною метою якого було підтримувати молодих художників. Ближче до кінця своєї кар’єри він дав кілька концертів, можливо тільки шість або сім на рік, присвячуючи весь свій час фонду. Великою трагедією в житті Цифра була смерть його сина Дьордя (1942-1981), який загинув в результаті пожежі. Після цієї трагедії Цифра ніколи більше не працював з оркестрами.

Основу його репертуару складали твори Ліста. Виконував також концерти з оркестром Шопена, Гріга, Рахманінова, Чайковського, мініатюри Моцарта, Бетховена, власні перекладання і транскрипції оперних фрагментів Россіні, Гуно, Штрауса, Чайковського та ін. Унікальність піанізму Д.Цифри полягала в поєднанні віртуозної техніки з запальністю і внутрішньою енергією.

Цікавим є факт, що у документальному фільмі «The Art of Piano – Great Pianists of 20th Century» (1999) один з епізодів присвячений Цифрі. Ім’ям Д.Цифри названий фортепіанний конкурс у Відні.


Автор: Ірина Миронюк
Джерело: Розвиток





Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine