Як Ліст захворів Україною, а світ — Лістом | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Як Ліст захворів Україною, а світ — Лістом
Як Ліст захворів Україною, а світ — Лістом
Лихоманка наздогнала вже знаменитого тоді піаніста під час його гастрольного туру в святкові зимові дні 1847 року.
17 січня, четвер

Почалася вона з української пісні, почутої Ференцом Лістом на водохресному гулянні. Але й Україна захворіла на лістоманію. Відтоді феномен Ліста продовжує бентежити уми й душі наших співвітчизників. Що вже казати про Угорщину, котра подарувала світу диво, яким сама донині зачудована, але спроб зрозуміти й пояснити не полишає.

Ференц Ліст, який з'явився на світ 1811-го, у рік Великої планети, в Добор'яні (нині австрійський Райдінг), подібно до Моцарта, був диво-дитиною. Його батько Адам Ліст відправив сина брати уроки фортепіано, коли тому було сім років. Талант, навіть геніальність хлопчика вже в 10-літньому віці розпізнали й визнали, а з 12 років музичний вундеркінд уже активно концертував у Парижі, Лондоні...



Замолоду піаніст-віртуоз і блискучий композитор не тільки піднявся до найбільших сучасних йому композиторів (Вагнера, Шопена, Берліоза), а й став справжнім ідолом аматорів музики, насамперед жінок. Цьому багато в чому сприяв ним самим створений імідж: безсумнівно привабливий юнак не стримував себе на сцені, на своїх концертах вільно курив, під час гри з великим почуттям стрясав довгим волоссям, а від його драматично екстатичного стилю виконання часто діставалося музичному інструменту. До середини століття Ліст був тодішнім Чарлі Шином, Міком Джаггером, Мобі, пишуть його сучасні співвітчизники.

Розмірковуючи про феномен Ліста у зв'язку з 200-річчям від дня його народження, блогер Адрієнн Чепеї стверджує, що унікальний музикант був не тільки поп-, а й рок-зіркою, а також прабатьком реміксів. До того ж його історія може бути прикладом того, що й у XIX столітті достоту так само працював поп-бізнес. Ліст грав на роялі марки Bechstein, і в обмін на рекламу фірма щороку надавала "своїй улюбленій рекламній персоні" новий інструмент. Потім, правда, щоразу за величезні гроші продавала інструмент, "на якому грав сам Ліст".

Уперше про бурхливу реакцію палких шанувальників Ліста почули після його берлінського концерту 1841 року. Саме їхню істеричну поведінку три роки по тому німецький поет Генріх Гейне назвав лістоманією. Це слово вперше використали в опублікованій 25 квітня 1844 року кореспонденції про підсумки паризького концертного сезону.

Гейне писав, що коли вперше почув про те, що на концертах у Німеччині, зокрема в Берліні, дами зомлівали, лише співчутливо знизав плечима. Думав, що цей ажіотаж і був метою всього, що відбувалося. Він навіть убачав у лістоманії ознаку "зарейнського політичного придушення". Помилявся, хоч і не здогадувався про це, аж поки Ліст дав перший концерт в італійській опері. Там Ліст постав перед публікою, яка не мала нічого спільного з німецькою сентиментальністю. Однак зачарував усіх, щойно з'явившись на сцені.

Найбільший піаніст-віртуоз усіх часів, автор 1300 фантастичних музичних творів і один з видатних романтичних пророків, ефектний, емоційний піаніст викликав у жінок захват. Але й сам композитор був під впливом жіночої краси й чарівності, особливо коли йшлося про творчих талановитих жінок.

Лавина його таланту й чарівливості 1847 року обрушилася й на Україну. З тією лише різницею, що тут "захворів" і сам ідол. Спочатку — на українську музику. Своє українське турне 36-річний композитор і піаніст розпочав, природно, з Києва. Тут на водохресному ярмарку Ліст уперше почув український спів: сліпа дівчина під акомпанемент бандури співала "Віють вітри, віють буйні".

На першому ж концерті Ліст виконав варіації на цю тему. Успіх був шалений. Студенти Київського університету (а два наступні концерти угорський віртуоз дав у залі університету св. Володимира — у сучасному актовому залі Червоного корпусу національного вишу) несли піаніста на руках разом із кріслом. Закінчилося тим, що замість трьох концертів Ліст дав у Києві вісімнадцять.

Квитки на концерт європейської знаменитості мали фантастичну на той час ціну — 1 рубль (кілограм м'яса коштував 4 копійки). І раптом якась глядачка пожертвувала на благодійному концерті Ліста сто рублів. Щедрою дарувальницею виявилася молода красуня-княгиня Кароліна Сайн-Вітгенштейн, одна з найбагатших поміщиць Правобережної України. Історія їхніх стосунків, що тривали майже десятиліття, розпочавшись у її маєтку Воронинці (нині с. Вороновиця на Вінниччині), привела пару у Веймар. Але поєднати свої життя закоханим не судилося.

Того бурхливого український року Ліст, крім Києва, відвідав із концертами Житомир, Немирів, Бердичів, Кременчук, Одесу, Миколаїв, Єлисаветград (Кіровоград, а нині Кропивницький). Написав фортепіанні п'єси "Українська балада", "Дума" і "Плач" (об'єднані в цикл "Колоски, зібрані після жнив у Воронинцях"), симфонічну поему "Мазепа".


Автор: Наталія Мессойліді
Джерело: Дзеркало тижня



Додати: Share on Facebook

Інші:

Всі - молодці!
Держава ігнорує театр і академічну музику
Конституційний суд взявся за культуру
Найгарніші концертні зали світу
Столичні театри в пошуках нових авторів і форм — напередодні нового театрального сезону
У Харківському театрі для дітей та юнацтва відбувся вечір пам'яті Ірини Губаренко
17 липня 1871 року народився відомий український композитор Філарет Колесса
Секрети Страдиварі
3 липня 1941 року народився видатний український скрипаль і диригент Богодар Которович
Уродженці Станиславова. Ірина Маланюк - українська та австрійська співачка з роду французьких герцогів
Чайковський і Україна. Частина 1 | Ніч у музеї
9-річна піаністка успішно представляє Луцьк на міжнародних конкурсах
Музичний інструмент розорив винахідника
Штучний інтелект завершив твір композитора через 115 років після його смерті
У Житомирській обласній філармонії ім. С. Ріхтера закрито концертний сезон
19 червня 1867 року народився Євген Купчинський - український композитор
Національний симфонічний оркестр України зірвав гучні оплески на концерті в Австрії
Нові інструменти, персонажі і відеомаппінг: чим киян здивує сучасний балет "Вій"
Опера-антиутопія GAZ: Третє пришестя сюжетної лінії
Яку музику слухають найрозумніші люди
Українка, що зачарувала Пабло Пікассо
Іфігенія у геріатричному пансіонаті
Нова мистецька школа: шлях у нікуди
Український піаніст, який написав музичні шедеври у концтаборі: вражаюче відео
Тому що не Петлюра, або Як держінституції не підтримали проект з найбільшим потенціалом для промоції України у світі
Історія про кременчуцького хлопчика, який взяв чотири «Оскари»
Перший лавровий вінок для хору Олександра Кошиця з Праги
Як народилася легенда?
Кому варто слухати сумну музику
Творчість Олени Лущик у «музичних прем’єрах сезону»
Вихованка С. Лифаря в Києві
«Український прорив»
Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері
Великий Серж Лифар із Києва: історія життя директора паризької Гранд-Опери
«ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА»: У КИЄВІ ВИКОНАЮТЬ «ЗАСУДЖЕННЯ ФАУСТА»
Музика заради життя: мандрівний скрипаль влаштовує благодійні концерти просто неба
Музей, де можна пізнати і почути Гуцульщину
Виготовив 100 діджеріду. Як мелодія аборигенів змінила життя стоматолога з Вінниці
28 березня 1925 року народився Дмитро Гнатюк
Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
      © 2008-2018 Music-review Ukraine