Відомий закарпатський композитор легко закохувався у талановитих юних дівчат | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Відомий закарпатський композитор легко закохувався у талановитих юних дівчат
Відомий закарпатський композитор легко закохувався у талановитих юних дівчат
Вони наповнювали його життя радістю і спонукали до творчості.
26 квітня 2017, середа
Поширити у Facebook

Композитор Бейла Барток був дуже незвичною людиною, митець в житті і в роботі. Свій творчий шлях розпочав на Закарпатті, зокрема 1 травня 1892 року в Севлюші (місто Виноградів), коли йому було 11 років, дав свій перший концерт. Тоді його талант і оцінили, та аж так, що директор школи, де працювала Паула Барток, мати музиканта, дав їй річну відпустку, аби та повезла сина вчити музики за кордон. Згодом сім’я переїхала в Угорщину, але доля дала йому шанс ще раз повернутись на Закарпаття, коли він приїхав сюди збирати фольклорний музичний матеріал.



Його сміливо можна назвати революціонером в музиці, бо саме він поєднав, здається, непоєднувані речі – класичний стиль із фольклором. Його творчість дуже бурхлива, особисте життя також.

Барток легко закохувався в юних і обдарованих дівчат, які наповнювали його життя радістю і спонукали до творчості. Починаючи від «чотирнадцятирічного ельфійського створіння» Штефі Геєр, до першої дружини Марти Зіглер, яка стала його ученицею по життю і помічницею в роботі.

А потім в 1915 році з’явилась ще й Клара, закохана в поезію, але не в Бартока, який був старшим від неї років на 20. Це мало не зруйнувало його шлюб, але Марта пробачила, єдине - долучила всю родину до релігії, аби уберегти чоловіка від спокуси. Але це не допомогло, шлюбу не судилося бути дуже тривалим, бо в 1923 році митець знайомиться з Едітою Пасторі.

Дітта, як її називали всі, була ще юною, але вже дуже талановитою піаністкою. Тому Бейла не міг не полюбити її, чи її талант. Він навіть відправив дружину з сином на її батьківщину, але та не стерпіла цього і сама подала на розлучення. І вже за два місяці була створена нова творча родина, яка увінчалась в 1924 році народженням їхнього спільного сина Петра.

Тут зійшлись вже рівня з рівнею. Батько Едіти був музикант, грав на піаніно. Вона ж навчалась у Будапештській консерваторії, яку закінчила в 1921 році. Згодом стала студенткою Музичної академії, де викладав Барток. З неї могла вийти відома та шанована піаністка. Нью Йорк Таймс дав схвальну оцінку її грі: «Пані Барток звучить так, ніби її руки зроблені зі сталі. Її технічна точність абсолютна – і гра холодна… Як не дивно, результат не є ні холодним, ні відлякуючим... ».

Та свою особисту кар’єру вона залишила, обравши сім’ю та роботу чоловіка. Певно, великою радістю для Едіт стали їх спільні концерти, які вони давали, переїхавши до Нью Йорку.

Попри творчі успіхи і здобутки, фінансовий стан родини був вкрай поганим. Барток не знав як, чи просто не хотів створювати комерційну музику. Друзі допомагали їм, але проблеми зі здоров’ям Бейли забирали всі кошти. Остання їх поява на сцені відбулась 31 січня 1943 року в Карнегі Холл, одному з концертних залів Нью Йорку. Композитор помер 26 вересня 1945 року від лейкемії. Дружина ж пережила його на 37 років.

То хто ж був великим коханням Бартока? Штефі, Марта, Клара чи Дітта, а може всі в свій час. Чи все ж найбільшою любов’ю Бейли Бартока стала його музика і творчість. Бо ж залишив він величезну спадщину, десяток творів, концертів, опер та балетів, ще більшим доробком стали його етнографічні та фольклорні пошуки. Певно, так: музика – то велике кохання Бартока.




Джерело: Uzhgorod.net



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine