Українські "Варіації" у Скандинавії | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Українські
Пасічник Наталя
Скорик Мирослав Михайлович
Українські "Варіації" у Скандинавії
Це єдина платформа Скандинавії, де меломани мають змогу ознайомитися з українською академічною музикою.
11 листопада 2018, неділя

У Стокгольмі відбувся Другий фестиваль української музики у Швеції "Переосмислюючи Європу: Україна"/Rethinking Europe: Ukraine, на якому композитор Мирослав Скорик представив світову прем'єру спеціально написаного для фестивалю твору "Варіації на шведську тему", присвяченого українсько-шведській піаністці Наталії Пасічник.

Цей музичний форум — єдина платформа Скандинавії, де меломани мають змогу ознайомитися з українською академічною музикою.



Торішній перший фестиваль представив у столиці Швеції романтичну національну музику. Цьогорічний — українську музику епохи бароко Максима Березовського і Дмитра Бортнянського та трьох найвизначніших постатей української сучасної музики — славнозвісних "Три С" — Мирослава Скорика, Євгена Станковича, Валентина Сильвестрова у виконанні скандинавських і українських солістів: альтиста Генріха Френдіна, кларнетиста Еміля Йонассона, піаністки Наталії Пасічник, оперної співачки Ольги Пасічник, скрипальки Мирослави Которович і шведського оркестру REbaroque.



Мирослав Скорик відвідав музичний форум і презентував спеціально написаний для цієї події твір — "Варіації на шведську тему" для фортепіано з оркестром.

Світова прем'єра відбулася під час гала-концерту фестивалю у найпрестижнішій залі Стокгольму — Консертхусеті.

Шведська публіка, яка максимально стримана в емоціях, оваціями вітала не тільки прем'єру, а й кожен твір Маестро.

Цікаво, що цей твір став нашим своєрідним українським фестивальним алаверди. Адже важливим інгредієнтом гала-концерту торішнього фестивалю була присвята шведської композиторки Андреа Тарроді: вона взяла нашу мелодію "Сизокрилий голубоньку" та шведську народну "Чисті зорі", поєднала їх, і вийшло концертино Songs of the Sky. Для фахової спільноти це стало подією.

До речі, наш видатний композитор відвідав Швецію вперше. Символічно, що відбулося це в його ювілейний рік. Творчу поїздку подарували композитору організатори фестивалю, адже Наталія Пасічник уже понад 25 років живе у Швеції, є знаною в Європі й Америці концертуючою піаністкою.

Респекту заслуговують саме шведські солісти, що грали українську музику. Так, альтист Генріх Френдін із притаманною шведам зовнішньою стриманістю дуже емоційно виконав "Гірську легенду" Станковича. А кларнетист Еміль Йонассон просто-таки продемонстрував вир емоцій у "Карпатській рапсодії" Скорика. Часом навіть здавалося, що звучить ця музика не за сотні кілометрів від України, а десь в одному з карпатських містечок, — так правдиво передав молодий віртуоз національні тематизми.

Власне, саме для реалізації таких проектів-колаборацій Наталією Пасічник і був створений чотири роки тому Український інститут у Швеції, головною метою якого стало просування української культури не для діаспори, а у професійний простір.

У результаті — успішні практики культурної дипломатії в дії, причому з приватної ініціативи. З української сторони її партнером є ГО Responsible Future. Саме вони в цьогорічному фесті відповідали за серію концертів у рамках фестивалю з участю обдарованих дітей із різних куточків України, інколи — з непростою долею.

Віра Вільховченко з Кременчука (11 років), Артур Чорний з Олександрії (14 років), шістнадцятирічний Антон Бондаренко з Дніпра; брати Роман і Олександр Федюрки, 13-ти і 8-ми років, з Києва ознайомили шведів із творами українських композиторів, давши три концерти у церкві Св. Джеймса, Steinway Piano Gallery та у Віфлеємській церкві. Саме після концерту в Jakobskyrkan до них підійшла шведська бабуся й сказала, що вона в житті багато всього бачила, її важко здивувати, але щоб малі діти грали на такому професійному рівні — у свої 80 із гаком років не могла навіть уявити. Найбільше її вразило, що це діти з країни, в якій іде війна…


Автор: Ольга Стельмашевска
Виконавці: Наталя Пасічник
Композитори:Мирослав Скорик
Джерело: Дзеркало тижня



Додати: Share on Facebook

Інші:

«Український прорив»
Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері
Великий Серж Лифар із Києва: історія життя директора паризької Гранд-Опери
«ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА»: У КИЄВІ ВИКОНАЮТЬ «ЗАСУДЖЕННЯ ФАУСТА»
Музика заради життя: мандрівний скрипаль влаштовує благодійні концерти просто неба
Музей, де можна пізнати і почути Гуцульщину
Виготовив 100 діджеріду. Як мелодія аборигенів змінила життя стоматолога з Вінниці
28 березня 1925 року народився Дмитро Гнатюк
Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
Музыкальная терапия: полезные свойства классической музыки
Сила 100-літньої "ДУМКИ"
Захоплююча історія Віоли Сміт – 106-річної барабанщиці, яка досі продовжує грати і пити вино
У Львові демонізували Вагнера...
Чи розкриється знову скринька Пандори?
Левко Ревуцький: геній, який знищив свій талант, щоб не танцювати під кремлівську дудку
Як впливає музика на мозок і чи розумнішають від Моцарта?
Священик УГКЦ протягом життя записав понад 4 тис. українських народних мелодій
«Святий Франциск Ассізький» Олів’є Мессіана як духовний досвід
“У селі немає жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку”. Іван П’ятничук і його сопілкарі
«День» надихає на шедеври
Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
Спадщина Січинського: Станіславський «Боян» та українські пісні за крону
Галицька додекафонія: Юзеф Кофлер і Тадеуш Маєрський
Звуки – живі: вони можуть бути цілющими або вбивчими…
Музичні столиці Європи: де послухати академічну музику в Гамбурзі
Методика Сузукі, або Як навчають музики з трьох років
"Кантус" – хор, який дарує крила
Композитор, що вмів дружити
Той, що відкрив світові музику української бандури
Як Ліст захворів Україною, а світ — Лістом
Заспівала ''Щедрик'' українською і підкорила світ: британська співачка розповіла, як це вийшло
Аккомпанемент искусству дирижера - музыка
Леонтович-ґейт: чи буде щасливий фінал в історії про нищення будинку легендарного композитора?
Рік під знаком «Мелодії»
Час сміливих, зухвалих, талановитих...
Музикант і громадянин на всі часи
«Травіата» — подорож у часі
Viva, Пуччіні!
Магічна трембіта, дзвінка зозулька та інші українські музичні інструменти, які мають особливий характер та колорит
Бетховен присвятив коханій "Місячну сонату"
      © 2008-2018 Music-review Ukraine