Нове дослідження з музичної історії Львова | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Нове дослідження з музичної історії Львова
Нове дослідження з музичної історії Львова
18 листопада 2017, субота
Поширити у Facebook

Днями побачила світ монографія музикознавиці Тереси Мазепи «Соціокультурний феномен європейських музичних товариств XIX – початку XX століть на прикладі Галицького Музичного Товариства», що вийшла друком у Львові 2017 року – перше комплексне дослідження однієї з маловідомих сторінок історії музичних товариств, насамперед Галицького Музичного Товариства. Книга важлива не лише з огляду на титанічну багатолітню працю авторки, котра зібрала й узагальнила цінний історичний матеріал, але й спробою систематизувати причини, з яких скромні аматорські музичні товариства протягом вельми тривалого хронологічного відтинку зберігали настільки вагому суспільну позицію. Усвідомлення унікальної місії в історії європейської культури, багатоманітності форм і видів діяльності спонукали до формулювання суспільних і культуротворчих функцій товариств



У монографії специфіка діяльності музичних товариств як основоположної соціокультурної моделі певного історичного хронотопу проектується на конкретний приклад – Галицьке Музичне Товариство з центром у Львові. Цей приклад виявився вельми вдалим, оскільки Галичина завжди була багатонаціональним, багатокультурним, багатоконфесійним регіоном, і в культурних стратегіях і художньо-естетичних пріоритетах ГМТ відобразилася взаємодія різних традицій.

Музичні товариства які діяли у Галичині, на чолі з Галицьким Музичним Товариством, відігравали важливу соціокультурну роль та виконували різноманітні функції не лише в розвитку музичного мистецтва, але й загалом у формуванні сучасного суспільства. Їм належали важливі ініціативи у становленні національної ідентичності бездержавних народів, у піднесенні загального культурно-освітнього рівня, збереження історичної пам’яті та вікових традицій, збирання безцінних артефактів, які лягли в основу сучасних фондів провідних бібліотек. Музичні товариства стимулювали заснування консерваторій, філармоній, оперних театрів, утворення оркестрів, камерних ансамблів, хорів, музичних шкіл та інших осередків культури, патронували талановиту молодь, яка потім ставала репрезентантом галицького регіону в світі, опікувалася бібліотеками і архівами, відкривали музеї, виробляли стратегії концертного та освітнього життя і впроваджували в суспільно-культурну практику ще багато здобутків, без яких немислимий сучасний музичний процес.

Багатоманітні соціокультурні функції музичних товариств, які виявляються у праці на основі детального аналізу великого фактичного історичного матеріалу, можуть бути по-новому осмислені у сучасному духовному просторі та знайти своє застосування в глобалізованому світі, звісно, трансформувавшись відповідно до актуальних технічних можливостей і суспільних завдань. Наприклад, нині дуже популярною є концепція анімації культури в антропологічному вимірі, яку популяризує Інститут польської культури Варшавського університету. Ця концепція полягає у відродженні, розповсюдженні і підтримці культури, творчості та розвитку окремих осіб і груп. Замість активізації аматорської творчості в сенсі наслідування відомих зразків та банальної графоманії, антропологічний підхід до анімації культури спрямований на створення умов, у яких учасники певних культурно-мистецьких осередків могли би реалізувати свої потреби в сфері високої культури – проте самостійно її відкривати або й винаходити якісь нові її форми. Адже зараз виразно спостерігається потреба у формуванні таких товариств, не лише спонтанно самоорганізованих, але й логістично структурованих для досягнення найкращих результатів. Тому, безперечно, важливо озирнутися на історичний досвід і, ґрунтуючись на ньому, шукати оптимальні способи поширення академічної музики минулого і сучасності, як і певних інших форм звукового мистецтва.



Автор: Лідія Мельник
Джерело: Zbruch



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine