|
|
В рамках фестивалю «Pizzicato e cantabile» у Львові відбудеться 10 концертів
Програма
9 липня 2017, неділя
Поширити у Facebook
З 18 липня до 11 серпня у Львові відбуватиметься ІІ Фестиваль концертів літньої пори «Pizzicato e cantabile».
Представляють його Олена Мацелюх та Львівська обласна філармонія. Цього року в рамках фестивалю відбудеться 10 концертів.
Від музики бароко до сучасної класики – саме таку різноманітну програму представлять українські музиканти. Окрім концертів також буде представлена музична вистава за творами О. Генрі. «Щипати і виспівувати» - саме ці два прийоми звукотворення присутні на всіх етапах еволюції людства. Епічні жанри в різних народів Землі виникали від поєднання співу з грою на різних щипкових інструментах.
У супроводі кобзи-бандури творили думний епос українські кобзарі. Тепер спів під гітару – найпоширеніший прояв музичної активності людей в усіх куточках нашої планети.
На фестивалі одним з головних музичних інструментів буде орган. Із того часу, коли Папа Римський Віталіан запровадив як обов’язкове використання органа для супроводу Святої Літургії, інструмент набуває сакрального значення.
Відповідно й органісти та композитори, котрі пишуть для органа в той чи інший спосіб є пов’язані з християнською релігією. Орган для одних та інших стає засобом молитовного звернення до Всевишнього. У цих музичних молитвах BENEDICTUS трактується і як Благословен, хто йде в ім’я Господнє і як Слава Богу, тобто – Будь ім’я Господнє Благословенне. Свій сольний речиталь органістка Олена Мацелюх уклала з творів композиторів різних епох, конфесій і християнських земель.
Програма
Із 18-го липня по 11-те серпня 2017 року
Львівська державна філармонія проводить ІІ. ФЕСТИВАЛЬ ЛІТНЬОЇ ПОРИ "Pizzicato e cantabile".
18 липня (вівторок)
« BENEDICTUS – БЛАГОСЛОВЕН »
Олена МАЦЕЛЮХ – орган
У програмі:
Johann Sebastian Bach (1685 – 1750)
Ferenc Liszt (1811 – 1885)
Léon Boëllmann (1862 – 1897) – "Suite Gothique" Op.25,
Jean Langlais (1907 – 1991)
Jehan Ariste Alain (1911 – 1940)
Богдан Котюк (*1951) – Ricercare "Benedictus"
Шедеври їхньої музики відкривають
ІІ. ФЕСТИВАЛЬ ЛІТНЬОЇ ПОРИ "Pizzicato e cantabile".
Із того часу, коли Папа Римський Віталіан запровадив (666 рік) як обов'язкове використання органа для супроводу Святої Літургії, інструмент набуває сакрального значення. Відповідно й органісти та композитори, котрі пишуть для органа в той чи інший спосіб є пов'язані з християнською релігією. Орган для одних та інших стає засобом молитовного звернення до Всевишнього. У цих музичних молитвах BENEDICTUS трактується і як "Благословен, хто йде в ім'я Господнє" і як Слава Богу, тобто – "Будь ім'я Господнє БЛАГОСЛОВЕННЕ".
Свій сольний речіталь органістка Олена Мацелюх уклала з творів композиторів різних епох, конфесій і християнських земель.
21 липня (п’ятниця)
« ЦИМБАЛЬНА ОДЕРЖИМІСТЬ »
Модератор проекту професор Тарас БАРАН
Цимбалісти:
Олег ПАЗЮК, Михайло ДЗВІНЧУК, Назар СТЕФАНКО,
Володимир ДОВГАНЮК, Ілля ПАВЛЮК, Ольга МІЛОСТА
У програмі:
Емануель Сежорне, Жорж Бізе, Микола Лисенко, Дмитро Бортнянський,
Богдан Котюк, Тоні Йордаке, Імре Кальман, Ян Мейсел.
Цимбали – це прийнята в Україні збірна назва для одного із найдавніших і найбільш розповсюджених у світі струнних щипково-ударних інструментів. Знайдене у Ніневії (тепер – м.Мосул в Іраку) зображення дуету цимбалістів має 5500 років. Біблійний псалтеріум у наслідок еволюційних вдосконалень із часом перетворився в клавесин і фортепіано. Цимбали є присутні в культурах усіх континентів, а у Китаї на них грає 20 млн. музикантів.
Львівську цимбальну школу очолює проф. Музичної академії к.м. Т.М.Баран, який пропонує в концерті на ІІ. Фестивалі знайомство зі сольною та ансамблевою музикою для цимбалів. На сцені Філармонії зазвучить цілий квартет цимбалістів, а одні із цих цимбалів колись належали Ігору Стравінському, який для них писав твори.
23 липня (неділя)
« Від Англії до Австрії: з органом через 20-те століття »
Віталій ПІВНОВ – орган
У програмі:
Луї В’єрн (Louis Vierne, 1870 – 1937) «Блукаючі вогні» і «Фантом»
Шарль Турнемір (Charles Tournemire 1870 – 1939) Te Deum
Олів’є Мессіан (Olivier Messiaen; 1908 – 1992) «Apparition de l'Eglise eternelle»
Йоганн Непомук Давід (Johann Nepomuk David; 1895 – 1977 – Австрія)
«Фантазія», «Інтродукція і Пасакалія»
Нільс ля Кур (Niels la Cour; *1944 – Данія) «Три інтермеццо»
Дж. Раттер (John Rutter; *1945 – Англія) «Три частини з Античної сюїти»
Разом зі встановленням нового типу симфонічних органів винахідника Арістіда Кавайє-Коля центр розвитку органного мистецтва у 19 – 20 століттях зміщується до Франції. Тут творить ціла плеяда органних композиторів.
Знаний львівський органний майстер і органіст-інтерпретатор сучасної музики Віталій Півнов привідкриє для слухачів не лише французьку завісу над творами В'єрна, Турнеміра й Мессіана, але й ознайомить зі сучасним трактуванням органного мистецтва у музиці австрійця Давіда, а також композитора із Данії Нільса ля Кура та англійця Джона Раттера.
26 липня (середа)
« НАРОДЖЕНІ ВІТРОМ »
Ігор МАЦЕЛЮХ – флейта Пана
Олена МАЦЕЛЮХ – орган
Ольга КУЦ – живопис
У програмі:
Жюль Массне, Клод Дебюссі, Каміль Сен-Санс,
Ференц Ліст і Йоганн Себастьян Бах.
Вечір інструментальної музики двох унікальних інструментів. Флейта Пана і орган, хоч і цілком не схожі між собою – насправді є найближчими родичами. Адже саме вітер, від якого вперше в руках у Пана зазвучала зламана тростина, цей вітер приводить у дію найскладніший із усіх музичних інструментів – трубний орган.
Головна різниця між флейтою Пана та органом полягає в кількості труб, в які має потрапити вітер. А відповідно – в зусиллі, що потрібно прикласти для звукотворення.
Єднає ці музичні інструменти між собою ще й магія їх впливу на людину. Різноплановість звучання, віртуозна майстерність виконавців та сила впливу їх музики не залишать байдужим нікого.
28 липня (п’ятниця)
« ПО БІЛОМУ І ЧОРНОМУ. ТОРКАЮЧИСЬ КЛАВІШ »
Меланія МАКАРЕВИЧ – фортепіано
У програмі: Роберт Шуман, Пауль Гіндеміт, Клод Дебюссі, Моріс Равель, Олів'є Мессіан і Богдан Котюк
Наше життя сповнене контрастів: день і ніч, радість і журба, біла весільна фата і траурна стрічка жалоби, народження дитини і розпач втрат на війні... Білі й чорні смуги перемежовуються в долі кожної людини і цілих народів. Особливо яскраво відчували ці контрасти митці епохи романтизму, але й ті композитори, котрі творили століття тому, чи творять зараз є свідками кардинальних змін і потрясінь. Не випадково свою сюїту для двох фортепіано Дебюссі назвав "У білому і чорному".
Саме у кольорі клавіш, яких торкається піаніст, цей контраст набуває значення професійної орієнтації. А ось почує слухач у цьому торканні ущипливі нотки чи спів душі - залежить від майстерності виконавця.
30 липня (неділя)
« БЕРЕГИ та ХОРАЛИ »
Музична вистава за творами О.Генрі
Режисер-постановник – Інна ПАВЛЮК
Олена МАЦЕЛЮХ – орган
Музична вистава у рамках ІІ Фестивалю літньої пори "Pizzicato e cantabile" розважить, розрадить, але водночас спонукає до роздумів на тему ролі справжнього високого мистецтва – і зокрема – музики у нашому житті.
Своє письменницьке життя О.Генрі розпочав у тюрмі. За винятком роману «Королі й капуста» він творив лише у жанрі короткого оповідання (написав 273 short-story), яких назбиралося на 18 томів. Інсценізація блискітливих дотепів О.Генрі має завуальований у собі музичний підтекст, що розкривається лише в кульмінаційний момент майстерно здійсненої режисером Інною Павлюк постановки. При чому театральні засоби – більш ніж скромні.
Фоновий супровід у виконанні органістки Олени Мацелюх поступово набуває сакральної значимості й філософського змісту. Завдяки звучанню органа у виставі БЕРЕГИ мрій трансформуються у піднесені ХОРАЛИ.
1 серпня (вівторок)
« ВІРДЖІНАЛІСТИ із КНИГИ ФІЦВІЛЬЯМА та їх
континентальні ПОСЛІДОВНИКИ–КЛАВЕСИНІСТИ »
Олена ДЕКУША–клавесин, Київ
Ольга КУЦ – живопис
У програмі:
William Byrd (1543 – 1623)
John Bull (1562 – 1628)
Johann Jakob Froberger (1616 – 1667)
François Couperin (1668 – 1733)
Jean-Philippe Rameau (1683 – 1764)
Giuseppe Domenico Scarlatti (1685 – 1757)
Вірджінал – це різновидність клавесина з металевими струнами. “Незайманим” (virginale – від virgin: діва) його назвали через ніжне й приємне звучання, що нагадує солодкоголосу діву. Так до 17 ст. в Англії називали будь-який клавішно-щипковий інструмент. Основна відмінність вірджінала від клавесина чи спінета полягає в тому, що його горизонтально розміщені струни лежать перпендикулярно до клавішів.
У 16 – 17 ст. в Англії склалася «Школа вірджіналістів». Її найяскравіші представники – Вільям Бирд та Джон Булл. “Fitzwilliam Virginal Book” [FVB] – це найповніша й найстарша збірка творів для вірджінала, яка зберігається у створеному в 1816 році зі спадщини мецената й антиквара Річарда Фіцвільяма Музеї університету англійського Кембріджа.
4 серпня (п’ятниця)
« ОРГАН І РОЯЛЬ: ПАРТНЕРИ?.. СУПЕРНИКИ?.. »
Олена МАЦЕЛЮХ – орган
Меланія МАКАРЕВИЧ – ф-но
Ольга КУЦ – живопис
У програмі:
К.Сен-Санс, Й.С.Бах, В.А.Моцарт, М.Дюпре
Серед усіх музичних інструментів вони – найдосконаліші. Орган навіть називають королем, а французьке слово «royal» означає «королівський». На перший погляд – вони навіть схожі між собою, бо клавіатура рояля цілком подібна до одного із мануалів органа. Правда, таких клавіатур з клавішами в органа може бути навіть сім! Кардинальною є різниця в звукоутворенні на цих інструментах: клавіша, повітря під тиском і труба в органа, а у рояля – клавіша, молоточок і струна. Орган – це духовий і найчастіше механічний інструмент, а рояль чи фортепіано – струнний і ударний. Обидва вступають у пряму конкуренцію з цілим симфонічним оркестром.
Ніби ДВА ОРКЕСТРИ в одному концерті – у цьому суть дуету органа і рояля.
6 серпня (неділя)
" ГЕНІЇ БАРОКО: Орган Й. С. Баха і «4 пори року» А. Вівальді "
Олена МАЦЕЛЮХ – орган
Марко КОМОНЬКО – скрипка
Ольга КУЦ – живопис
Органні цикли Баха прозвучать в інтерпретації львівської органістки Олени Мацелюх. До неї зі своєю віртуозною скрипкою у 4-ох концертах «Le quattro stagioni» долучиться Марко Комонько. Цей перший в історії музики програмний твір прозвучить у супроводі 12 сонетів Антоніо Вівальді, що вводять у настрій музики дванадцяти місяців року. Транскрипцію оркестрового циклу для скрипки та органу доповнить живопис у реальному часі художниці Ольги Куц, яка програмність музики Вівальді втілить у фарбах і мінливих образах на папері.
11 серпня (п`ятниця)
« ОРГАН з ОРКЕСТРОМ у ГАЛАНТНОМУ СТИЛІ »
Олена МАЦЕЛЮХ – орган
Володимир ДУДА – скрипка
Меланія Макаревич – фортепіано
Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова»
У програмі:
Georg Friedrich Händel (1685 – 1759) Концерт для органа з оркестром
«Зозуля і соловей» F-dur, HWV 295
Antonio Lucio Vivaldі (1678 – 1741) Концерт для скрипки, органа
і струнного оркестру d-moll
Ottorino Respighi (1879 – 1936) Сюїта для органа і струнних G-dur
Francis Jean Marcel Poulenc (1899 – 1963) Концерт для органа,
литавр і струнного оркестру
Французьке слово “gallant” перекладається як “вишуканий, ввічливий, чемний”. Галантний стиль у музиці став перехідним явищем від епохи бароко до класицизму. Деколи його порівнюють із рококо в живопису. У 18 ст. у музиці Генделя та Вівальді, Куперена, Телемана і Перґолезі помітно прозорішою стає фактура, а музика набуває більш легкого, чуттєвого характеру. Ця стилістика знайшла своє втілення й у неокласичних пошуках італійських і французьких композиторів у 20 столітті.
Для Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова», який із 1994 року очолює його засновник, художній керівник і головний диригент н. а. України Сергій Бурко, галантний стиль є найприроднішим втіленням художніх задумів і творчих ідеалів. Співпраця «Віртуозів» з органісткою Оленою Мацелюх має велике майбутнє.
Виконавці: Олена Мацелюх
Концертна організація: Львівська обласна філармонія
Концертний зал: Концертний зал ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії
Джерело: Львівська міська рада
|