Анатолій Солов'яненко: «У 50 років не можна співати Джульєтту» | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Анатолій Солов'яненко: «У 50 років не можна співати Джульєтту»
Анатолій Солов'яненко: «У 50 років не можна співати Джульєтту»
23 січня 2014, четвер
Поширити у Facebook

Анатолій Солов'яненко - наймолодший головний режисер Національної опери України за всю її історію. Йому 33, і цей харизматичний вік дає можливість по-новому поглянути на театр, знайти точки дотику класики і сучасності. Син великого тенора Анатолія Солов'яненка гідно несе ім'я свого великого батька, продовжує його принципи служіння сцені. І тут часто доводиться бути жорстким, вимогливим і навіть категоричним. Але така театральна доля з її невблаганними законами служіння красі і мистецтву.

Анатолій Солов'яненко.Фото з сайту: http://ua.golos.ua

«Потрібно відновлювати зв'язок поколінь»

- Анатоліє, з якими здобутками та планами Національна опера входить в 2014 рік?

- Театральне літочислення починається з новим сезоном, тобто з осені. Тому до Нового року ми вже встигли здійснити серйозний проект - поставили оперу Римського-Корсакова «Казка про царя Салтана». Проект виявився суперуспішним: вперше за історію театру спектакль відбив бюджет вистави за півтора місяці. «Салтан» йде при аншлагах як у денний так, і у вечірній час і став спектаклем для глядачів будь-якого віку, хоча спочатку ми планували його для маленьких глядачів, які, в майбутньому, сподіваємося, стануть нашими відданими шанувальниками.

Так склалося, що дитячі балети в театрі ставилися, а от опера цим похвалитися не могла. Тому було втрачено зв'язок поколінь. І тепер ми шукаємо шляхи, як її відновити. Вистава наповнена найсучаснішими ефектами - мультиплікацією і комп'ютерною графікою, в нього введено ряд танцювальних епізодів, розкішне оформлення та костюми створила Марія Левитська.

У позаминулому сезоні поставлена опера «Наталка Полтавка», яка також видозмінилася в плані динамічності дії, в неї введені яскраві хореографічні та фольклорні епізоди, водночас скорочені сцени, які гальмують розвиток сценічних подій. Цей спектакль орієнтований на старших школярів і теж став успішним, а це ще раз підтверджує, що сучасний глядач хоче бачити яскраве і цікаве «шоу» - в хорошому розумінні цього слова.

- Але ж репертуар оперних театрів усього світу схожий...

- Так, це в першу чергу оперна класика. Адже все краще в цьому жанрі створено багато років тому Верді, Чайковським, Доніцетті, Мусоргським, Пуччіні... Тому афіша оперних театрів тримається на таких творах, як «Кармен», «Травіата», «Євгеній Онєгін», «Ріголетто». І тільки невеликий відсоток відводиться експериментальним спробам сучасних композиторів, які ніколи на довго не затримуються в репертуарах. До того ж наш театр, на відміну від Маріїнського і Великого, Ла Скала і Метрополітан не може розраховувати на туристичний потік. Там аншлаг буде робити будь-який спектакль, тому що бути в Мілані і не побувати в Ла Скала, означає не бути в Мілані.

Наш глядач, в основному, київський, тому ми покликані підтримувати постійний інтерес до себе якістю нашої продукції і позитивними емоціями наших глядачів, щоб на один і той же спектакль люди приходили кілька разів. Зараз ми розбудовуємо репертуарну політику. У нас є вистави, які йдуть по 10 і більше років, і не втрачають актуальності. Але, є й постановки, які не користуються популярністю, хоча критика прийняла їх прихильно. З болем у серці їх доводиться знімати з репертуару. Є тільки два реальні і об'єктивні показники успіху вистави - кількість проданих квитків і кількість глядачів, що залишилися в залі після 1 антракту.

Ось зараз ми готуємо нову музично-сценічну версію «Запорожця за Дунаєм» Гулака-Артемовського, яка теж буде розрахована на масового глядача, що, можливо, вперше прийшов на оперу.

«Українське трудове законодавство дуже не досконале»

- Торік ваш театр був на перших шпальтах газет не завдяки прем'єрам, а скандалам. Як склалася доля Абдулліної?

- Це сумно. Не знаю, чим керувався мій попередник, коли запросив її в трупу. Як співачка Катерина Абдулліна була затребувана мало, ніяк себе творчо не виявила. Задовго до мого призначення були сезони, коли вона взагалі не виходила на сцену. Але українське трудове законодавство не дозволяє звільнити її з театру, поки дитині не виповниться 14 років, адже Абдулліна офіційно мати-одиначка. Адже артистка, наприклад, може втратити здатність співати чи танцювати в результаті травми, отриманої при пологах.

Звичайно, три роки декрету театр буде її підтримувати, але в нинішній ситуації виходить, що вона отримує майже таку ж зарплату, як її колеги, які постійно на сцені. Хіба це справедливо? Ще одна проблема - склади виконавців - нас раніше на одну партію призначали по десять солістів і вони виходили на сцену раз в сезон. Як бути у формі спортсмену, який підіймає штангу один раз на рік? Теж саме і в опері чи в балеті - артист повинен бути в постійній формі, бути активно задіяним у репертуарі. А для цього на одній партії не повинно бути більше трьох солістів. І цього правила я дотримуюся.

«Батько мені часто сниться»

- Як впливає на активність артистів вік?

- На жаль, про цю проблему не прийнято говорити. Але пенсійна реформа для людей мистецтва повинна мати свою модель. Не може балерина танцювати до 60 років. І у оперних солістів теж свої проблеми. Наприклад, у артистки з сопрано репертуар обмежений партіями Джульєтти, Джильди, Батерфляй. Тому, як би чудово вона співала в 50 років, масовий глядач вже не хоче бачити її в образі юної героїні. У меццо-сопрано ситуація краща - вони можуть співати мам, нянь, бабусь... Їх вік довший.

- А у чоловіків?

- Трохи кращий. Але от тенор - це герой коханець, і після 55 років йому теж мало що залишається з репертуару. А ось бас може співати і в 80. На жаль, але є жорсткі правила для тих чи інших голосів, і режисер повинен це враховувати. Аргумент: «Я народна артистка» тут недоречний. Я також постійно прошу артистів стежити за своєю зовнішністю. Глядач не хоче бачити Кармен з вагою 85 кілограм, як би вона не співала. Тому неминуче настає момент хворобливого розставання: з образами на театр і на керівників. Але час творчого розквіту йде, і до цього артистам потрібно готуватися психологічно, поступово переходити на педогогічну роботу. Багато співаків це розуміють, і я ставлюся до них з повагою.

- У вас на стіні портрет батька. Як би великому співакові Анатолію Солов'яненку працювалося разом з сином-режисером?

- Чудово! Моє завдання - створювати солістам максимально комфортні умови для творчості. А батько був професіоналом найвищого класу, гарантом успішності будь-якої постановки. Але він прекрасно знав усі театральні проблеми: сам, в певному віці, відмовився від партій Альфреда в «Травіаті», Рудольфа в «Богемі» і ряду інших... Це приклад мудрості великого артиста, який любить не себе в мистецтві, а мистецтво в собі. Взагалі, він мені часто сниться, особливо, коли потрібно прийняти якесь складне рішення. Він дає мені пораду, і я йому слідую. І це завжди правильне рішення.


Автор: Ліліана Фесенко
Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка
Концертний зал: Глядачевий зал Національної Опери України
Джерело: ua.golos.ua



Інші:

«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
89.jpg