Viva, Пуччіні! | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Viva, Пуччіні!
Viva, Пуччіні!
20 грудня 2018, четвер
Поширити у Facebook

Йому завжди не щастило на об'єктивну оцінку з боку оперних фахівців ітеатральних снобів, які вважали творчість Джакомо Пуччіні ознакою несмаку натовпу. Ще за життя композитора критик Фаусто Торрефранка у своїй полемічній праці "Пуччіні й міжнародна опера" зазначав, що автор "Богеми" - космополіт, який дискредитував оперні традиції Італії. "У жінок й неосвіченої публіки, - стверджував синьйор Фаусто, - він може мати успіх, проте у нас, серйозних фахівців, - ніколи!" Цієї ж думки дотримувалися й інші музикознавці, які необачно пояснювали незмінний успіх опер Пуччіні сентиментальністю й пікантністю його творчої манери. Однак у широкого загалу виявилася зовсім інша думка щодо опер італійського маестро, які були популярними навіть серед неписьменних італійських селян. А з часом виявилося, що музика Пуччіні не тільки не забута, а й повсякчас хвилює серця сучасних слухачів. Поряд із шедеврами Верді та Россіні опери Пуччіні як найпопулярніші посідають чільне місце у репертуарах оперних театрів усього світу. І цього року світ вшановує пам'ять італійського маестро з нагоди 160-річного ювілею від дня його народження...

Серед усіх духовних принад музика є найбільш могутньою.
(Стендаль "Життя Россіні")


Театр Джакомо Пуччіні Біографія Пуччіні - це передусім біографія його оперних шедеврів. Але на творчість митця суттєво впливають різні обставини його долі. Отже, поглянемо у минуле...

Родинне коріння Пуччіні - з Тоскани, містечка Лукка, де оселився у ХVІІІ столітті його прапрадід Джакомо Пуччіністарший, церковний композитор та 
диригент. З нього й розпочалася династія музикантів Пуччіні. Майбутній композитор теж мріяв стати музикантом, але доля мала зовсім інший сценарій. Зі смертю батька багатодітна родина лишилася майже без коштів до існування, і 7-річному Джакомо довелося заробляти собі на шматок хліба: співати у церковному хорі та грати на органі у церкві Бенедиктинського ордена. Проте його мати зробила усе можливе, щоб її талановитий син отримав вищу музичну освіту.

Шлях до мистецького Олімпу молодого Пуччіні не був встелений трояндами. Напівголодна юність збіглася з навчанням у Міланській консерваторії, де талановитим студентом опікувався Амількаре Понк'єллі, видатний музикант і композитор, автор 
опери "Джоконда", який відразу розгледів характер обдарування свого учня. Про це з усмішкою згадував маестро на схилі віку: "Доторкнувся до мене святий отець своїм мізинцем і порадив мені: "Пиши для театру, й тільки для театру". Ось так і визначився його творчий шлях... Вимогливий театрал і драматург, Пуччіні ще на початку творчого шляху визначив головні принципи своєї оперної естетики: зацікавлювати, вражати і зворушувати серця - і залишався їм вірним усе життя. Багато років по тому, працюючи над оперою "Турандот", він наказав своїм лібретистам: "Приготуйте мені щось таке, щоб я змусив світ заплакати". Він активно працював над драматургією своїх творів, про що свідчать оперні партитури, які покреслені не тільки вказівками виконавцям оперних партій (con anima, con passione, con forza), а й режисерськими ремарками, що визначають усі деталі сценічної поведінки акторів. Відчувається, що автор цих приміток у партитурах поєднував у своїй особі не тільки музиканта і драматурга, а й вимогливого режисера.

"Якщо я не можу уявити перед собою сцену, - зізнався митець, - я не пишу, не можу написати жодної ноти". Він завжди прагнув писати про те, що сам спостерігав у житті і відчував власним серцем. Зокрема звертаючись до сюжету 
опери "Богема", Пуччіні згадував роки навчання у Міланській консерваторії. Деякі сюжети його опер склалися під враженням театральних постановок (зокрема "Тоска" за п'єсою Віктор'єна Сарду або "Мадам Баттерфлай" - за творами Девіда Бєласко і Джона Лютера Лонга).

Незрівнянний методист, Пуччіні ще на початку творчого шляху висловив своє творче кредо: "Contro tutto e contro tutti fare opera di melodia!" (тобто, опера передусім має бути мелодичною). Головним чином, це вокальна мелодія, поіталійськи темпераментна, яка насичена горячим почуттям. Пуччіні володів усіма таємницями bel canto, був глибоко обізнаний щодо вокальної майстерності зірок італійської 
опери 90х років ХІХ та першої чверті ХХ століття. Йому пощастило працювати з такими уславленими майстрами сцени, як Карузо, Таманьйо, Баттістіні, Джильї, Титта Руффо та ін. Кожну вокальну партію він писав, розраховуючи на вокальну майстерність конкретного співака. З деякими з них (зокрема, з Енріко Карузо) композитор мав дружні стосунки. Співаки, своєю чергою, відчували творчу наснагу у співпраці з ним, та гідно підтримували традиції італійської вокальної школи.
Театр
 Пуччіні спирався на розмаїту сферу побутової музики того часу - мелодій міських італійських пісень та романсів, танцювальних ритмів та навіть популярних оперет (зокрема Легара). Він сміливо використовував мелодії сучасного ліричного вальса (зокрема у "Богемі" - вальс Мюзетти). Ось такий синтез міської пісні з симфонізованою мелодією опери й викликав нарікання оперних фахівців і театральних снобів.

Свято муз у Києві Урочисті заходи з нагоди 160річного ювілею Пуччіні призначені на 22 грудня, день народження славетного маестро. У Колонному залі ім. М. В. Лисенка Національної філармонії України відбудеться концерт "Viva, Puccini" у супроводі Національного президентського оркестру, під орудою народного артиста України, диригента Василя Василенка.
Виступатимуть: заслужений артист України Микола Шуляк (
тенор), заслужена артистка України, солістка Національної опери України Катерина Стращенко (сопрано), заслужений артист Автономної Республіки Крим, соліст Національної філармонії України Анатолій Юрченко (баритон). У програмі концерту - арії, дуети та фрагменти з найбільш популярних опер Джакомо Пуччіні, які посідають чільне місце у репертуарах оперних театрів світу: "Богема", "Тоска", "Мадам Баттерфлай", "Турандот", "Манон Лєско", "Джанні Скіккі". Того ж дня на сцені Національної опери України має відбутися опера "Мадам Баттерфлай" (лібрето Луїджі Ілліки та Джузеппе Джакози за творами Девіда Бєласко і Джона Лютера Лонга). 

Диригентпостановник Олег Рябов, режисерпостановник Ірина Молостова, хормейстерпостановник Лев Венедиктов, художникпостановник Марія Левитська, режисери Валентина Река і Микола Третяк.


Під час роботи над оперою Пуччіні відкрив для себе загадковий світ японської культури, який вразив його первозданною свіжістю і надзвичайною поетичністю. Якоюсь мірою він віддав данину загальній захопленості тогочасного суспільства модними орієнтальними віяннями, які проникли у мистецьке життя Європи. Композитор збирав різноманітний матеріал - музичний, етнографічний і літературний, прискіпливо вивчав історію японського мистецтва, архітектури й живопису, знайомився з побутом та релігійними обрядами японців, прослухав понад 100 фонограм японської народної музики. Надзвичайну допомогу отримав від японської драматичної актриси Сада Якко, з якою зустрічався у Мілані. До неї він звертався, щоб відчути характерні інтонації та ритми японської мови. Риси японського музичного фольклору відчуваються в інструментальній частині опери і в пентатонному ладі окремих жанровопобутових епізодів. Саме достовірна психологічна атмосфера, відтворена композитором у хвилюючій "японській трагедії", піднесла "Мадам Баттерфлай" до виняткових зразків світової оперної сцени, а образ ЧіоЧіосан став найулюбленішим з його оперних героїнь. Навіть на батьківщині ЧіоЧіосан, у самій Японії, опера Пуччіні здобула широке визнання та стала класичною.

Тріумфальний шлях "Мадам Баттерфлай" розпочинався у 
театрі Grande міста Брешія, де партію ЧіоЧіосан виконувала видатна українська співачка Соломія Крушельницька, яка згадувала: "Публіка закидала нас квітами, скандувала, кричала від захоплення. Пуччіні буквально влетів до моєї гримувальної з величезним букетом квітів. Він дякував мені за цей успіх. Ми міцно обнялися, розцілувалися і від радості розплакалися..." На згадку про незабутню подію того травневого вечора безмежно вдячний композитор підписав свою фотографію "Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфлай. Джакомо Пуччіні. Торре дель Лаго. 1904" і подарував її Крушельницькій.

...В італійському містечку Лукка на вулиці Віа ді Поджіа зберігся будинок, де 160 років тому, 22 грудня 1858 року, народився Джакомо Пуччіні. Про це свідчить меморіальна дошка на фасаді цього будинку. Текст нагадує про видатний внесок уславленого митця, який утвердив в усьому світі 
національний сенс італійського мистецтва. Та наостанок - слова подяки: "Місто, яке пишається своїм сином..."


Автор: Володимир СКРИНЧЕНКО
Джерело: Слово Просвіти



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
20.jpg