|
|
Полтавському симфонічному оркестру — 19: про нове приміщення, гастролі та проекти
23 лютого 2019, субота
Поширити у Facebook
22 лютого Полтавському симфонічному оркестру виповнилося 19 років.
Уже стало доброю традицією, що у день народження Оркестру та головного диригента – народного артиста України Віталія Скакуна, відбуваються концерти.
Чим живе оркестр, як обживається у новому приміщенні та які сюрпризи готує для поціновувачів мистецтва, кореспондент “Новин Полтавщини” дізнавалася у директора Михайла Малька та диригента Віталія Скакуна.
У вас нове приміщення. Чи обжилися уже?
– Після того, що пережив колектив, маю на увазі, ті приміщення, у яких він знаходився і проводив репетиції, нове для нас було дуже бажаним. По-тихеньку обживаємося. Я хотів би подякувати Театру ляльок, а саме директору Тетяні Вітряк, яка відгукнулася і прийняла нас, коли не було де проводити репетиції. Там ми репетирували у фойє. Звичайно, що це не зовсім комфортно, але так минув майже рік. Розумієте, коли приїздило 7 диригентів з Кореї і бачили такі умови, нам ставало незручно перед ними, а їм перед нами.
Тому, ми довго цього чекали. Давно дивилися на цей зал, один раз взяли оренду, артисти спробували і були дуже задоволені акустикою. Ми з кінця літа знаходимося за цією новою адресою. Це основна наша база для проведення репетицій. У залі 432 місця, але на концерти часто додаємо стільці. Та все ж, від сцени театру Гоголя не відмовляємося, бо це найкраща сцена для симфонічного оркестру і не тільки. За нове приміщення дякуємо і депутатам обласної ради, і управлінню майном, і Департаменту культури.
Скільки людей працюють в оркестрі зараз? Та чи приходить на роботу молодь?
– Оркестр поділяється на 3 складові. Це — основні працівники, сумісники і ті, хто працює за угодами ЦПХ. Кількість артистів на сцені варіюється в залежності від складності програми. Іноді ми запрошуємо музикантів, наприклад з Харкова, бо вони мають такі інструменти, яких у нас в орексті немає.
Звичайно приходять до нас студенти музичного училища. Ми їх спочатку беремо на прослуховування, тихенько підсаджуємо в колектив, вони працюють. Молоді в колективі більшає. Але найскладніше з заробітною платнею, вона дуже низька. Це міг би виправити статус академічного, зараз ми до цього прагнемо. Дякую голові ОДА Валерію Головку за те, що уже є розпорядження про порушення клопотання перед Міністерством культури щодо надання статусу академічного Полтавському симфонічному оркестру. Після прийняття рішення, заробітна платня колективу збільшиться, а це дуже важливо.
У вас багато концертів. Які нові проекти плануєте, яких нових зірок запрошуватимете?
– Багато планів не відкрию, бо у нас є певні домовленості. У 2018 році ми запрошували трьох яскравих зірок – вокалістів Марію Максакову, Ольгу Чубареву, Анатолія Кочергу, і надалі плануємо співпрацювати з ними. 6 березня у Національній філармонії України Леді опера Ольга Чубарева проводить свій святковий концерт до 8 березня і Полтавський симфонічний оркестр буде супроводжувати її.
Маємо тісну співпрацю з диригентом Харківського національного академічного театру опери і балету Дмитром Морозовим.
Уже є домовленості, і у другому півріччі ми хочемо зробити такий проект, якого Полтава ще не бачила. Це буде великий зал, дуже цікаво, на сцені задіяно близько 200 людей, хороший проект, тож чекайте.
У свою чергу, диригент оркестру, народний артист України Віталій Скакун розповів про те, де навчався, як створював оркестр та як виступали перед військовими у зоні АТО.
– Я сам з Сумщини з Роменського району, з хутора, де зараз рілля. Коли я навчався у Київській консерваторії, усі студенти з мене глузували, бо тоді не було телефонів і ми писали листи, а в мене найдовша адреса була — Сумська область Роменський район село Анастасівка хутір Ново-Петрівка. Я не закінчував музичної школи, мій талант – з неба.
Одного разу мене батьки відправили в дитячий табір, і я там побачив і почув, як дядько грає на баяні. І ото мене як зачарувало. Він учився у культпросвітньому училищі у Гадячі. І я туди поїхав, і на гармошці грав, і на баяні. Головне, що без будь-якої освіти, мене взяли у Гадяцьке училище і за три роки я встиг підготуватися до Київської державної консерваторії. Її закінчував як кращий студент. 3 роки потім працював у Сєверодонецьку Луганської області як хормейстер, викладач в музичному училищі. Потім знову поїхав вчитися. І знову у ту ж консерваторі. А потім, будучи на четвертому курсі, мене запросили в оркестр народних інструментів. Там я пропрацював 12 років.
Я зараз усім говорю — мені дали у Києві кукурудзяник, а я навчився літати на СУ-27.
Я з нуля створив Полтавський симфонічний оркестр. У 2000 році я працював у театрі диригентом, писав музику до вистав. Та все ж, тягнувся до великого оркестру. Тоді познайомився з одним бізнесменом, сам він не музикант, а інженер, і він каже — створи оркестр, а я заплачу гроші. Він дав місячну зарплату людям, я зібрав 50 музикантів і на свій День народження ми вперше вийшли на сцену. І в Італії виступали, і в Криму.
– Були в Слов’янську. Ми перші почали їздити в АТО, тоді ще з театром.
Часто ми співпрацювали з Інститутом зв’язку, у нас такі концерти були, їх давали перед 1500 тисячами людей. Було таке собі “єднання душ”. Часто нас туди запрошують.
Їздили ми і в Слов’янськ. Була така ситуація, коли ми розсілися майже у калюжі, такий двір великий, усе побите, і тут БТРи заїжджають, бійці відкривають люк, вони приїхали прямо з бою, а ми граємо. Аж до мурашок…
Там переді мною стяв розбитий автомобіль, КРАЗ мабуть, кабіна як решето, шматки заліза висіли, як тряпки. Це машина, яка перевозила загиблих. А я тоді кажу — якби оце оцю машину Путіну поставити в царських палатах і сказати руському люду — он дивіться результати ваших виборів…
І у Харківську область ми їздили до бійців, які проходили перепідготовку.
Ми вважаємо за честь бувати там побільше, грати музику для наших захисників…
Довідково:
Полтавський симфонічний оркестр розпочав свою творчу діяльність у 2000 році. До складу оркестру ввійшли кращі музиканти міста Полтави та інших регіонів України:
Концертмейстер групи дерев’яних духових – випускниця Харківської консерваторії О.Терещук (гобой). Концертмейстер групи мідних духових – керівник та головний диригент міського духового оркестру “Полтава” Едуард Головашич. Концертмейстер групи ударних – Лауреат Всесоюзного конкурсу, Заслужений Артист України В. Стовбир. Концертмейстер оркестру – випускниця Харківської консерваторії, викладач Полтавського музичного училища ім. М.В.Лисенка С. Сницька.
Лектор-музикознавець, концертмейстер групи других скрипок – А. Синяговська. Концертмейстер групи альтів – М. Коба. Концертмейстер групи віолончелів – випускник Харківської консерваторії В.Єзерський. Концертмейстер групи контрабасів – М. Фенев. Перший кларнет – відомий музикант Є. Пащенко. Перша Валторна – Лауреат Республіканського конкурсу В. Тимощенко. Перша труба – В. Орищенко.
Засновник оркестру, його художній керівник та диригент – Народний артист України Віталій Скакун
Директором оркестру на момент створення був заслужений працівник культури України О.М. Андрієнко. Зараз директором є Малько Михайло Якович. Головний адміністратор оркестру — Альона Коробова
Протягом невеликого часу Полтавський симфонічний оркестр дав велику кількість концертів по всій території України, створив багато концертних програм з кращих зразків світової класики. Оркестр є великим пропагандистом світової класичної музики та сучасної української музики серед українського люду і світової громади.
У 2017 році оркестр став Комунальним Закладом “Полтавський симфонічний оркестр” Полтавської обласної ради.
Колективи: Полтавський симфонічний оркестр
Джерело: Новини Полтавщини
|