«Letters and Notes». Музика Грабовського на Ukrainian Contemporary Music Festival | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
«Letters and Notes». Музика Грабовського на Ukrainian Contemporary Music Festival
«Letters and Notes». Музика Грабовського на Ukrainian Contemporary Music Festival
18 березня 2025, вівторок
Поширити у Facebook
Джерело: theclaquers

28 січня український композитор Леонід Грабовський відсвяткував 90–річчя. Нині його твори виконуються в Україні й за кордоном, зокрема в США, де митець проживає з 1990–х років. У Штатах композитор бере участь у проєктах, що мають на меті популяризацію нової української музики.

Цьогоріч на Ukrainian Contemporary Music Festival, що пройде 13-15 березня в Нью-Йорку, прозвучать три твори Леоніда ГрабовськогоПропонуємо дізнатися більше про фестиваль і музику композитора, що буде виконуватися.

Про фестиваль

Ukrainian contemporary music festival (Нью-Йорк) — єдиний щорічний фестиваль у Північній Америці, що популяризує нову українську музику. Він заснований у 2020 році музикологинею Лією Бетстоун, кларнетистом і композитором Глібом Канасевичем та піаністом і музикологом Джеймсом Науманном. 

Як зауважили оглядачі New York Times Джошуа Бароне та Закарі Вулф, «саме існування фестивалю завжди слугувало запереченням путінських тверджень про неіснування реальної української культури».

За словами Лії Бетстоун, на створення UCMF її надихнуло дослідження української музики після Революції гідності. «То був момент вивільнення від пострадянської спадщини, — пише музикологиня в статті для Harvard Ukrainian Research Institute.  — Українські музиканти скористалися цією можливістю, щоб відтворити національну культуру та по-сучасному переформатувати її». 

Цьогорічна едиція фестивалю має назву «Letters and Notes: A celebration of Music and Literature».

Мета проєкту — привернути увагу американського суспільства до української літератури, а також показати, як взаємодіють слово й музика в українській культурі.

Ідея поєднання музичного й літературного мистецтв на фестивалі з’явилася після того, як російські ракетні удари зруйнували харківську друкарню «Фактор-Друк» у травні 2024 року.
В анотації до фестивалю Бетстоун пише: «Ми тісно пов’язуємо українську музику зі словом. Тож ми знали, що нам потрібно використати фестиваль, щоб виокремити українських письменників також».

Два твори Грабовського, що звучатимуть у концертних програмах, написані на тексти українських авторів. Це цикли для голосу та камерного ансамблю «Пастелі» (1964) на вірші Павла Тичини та «І буде так» (1993) на тексти Миколи Воробйова. Також звучатиме твір «На незабудь Елізі» (1988) для фортепіано.

«Мені поталанило читати українське»: літературні впливи Грабовського

Чимала кількість творів Грабовського натхнена літературою, якою він захоплювався ще з дитинства.

«У школі мені ще поталанило. Моїм учителем української літератури був батько нинішнього академіка Володимира Моренця — поет Пилип Моренець. Треба зазначити, що саме тоді міністром освіти був Павло Тичина. Тож українська і російська мови та літератури побутували на паритетах. Тому нас Пилип Григорович встиг познайомити з ранніми творами Тичини і Рильського», — пригадував композитор в інтерв’ю для журналу «Музика».

Постійне перебування у колах українських інтелектуалів, зокрема літераторів, було важливим для творчого становлення Грабовського. Так, він контактував з Іваном Дзюбою, Іваном Світличним, Іваном Драчем, Миколою Вінграновським та іншими авторами.

Композитор пригадує: «Одним із центрів тяжіння було легендарне помешкання Сергія Параджанова, де взаємно запізналися багато наших митців того часу».

Нові творчі ідеї народжувалися зокрема в спілкуванні з поетами. «Найближчими за естетикою», як відзначає сам композитор, стали для нього тексти його сучасників Миколи Воробйова та Михайла Григоріва, з якими митець познайомився у 1970–х. Композитор розповів:
«Не можу точно пригадати, за яких обставин я зустрівся вперше з Воробйовим і Григорівим. Пам’ятаю, як останній сказав мені, що Воробйов (вже тоді!) мав у доробку 7000 віршів. Я, на той час уже трохи знайомий з модерною поезією, одразу був вражений непересічними образними системами авторів. Григорів виявив неймовірну чутливість до музики. Він так глибоко сприйняв один з моїх найрадикальніших на той час творів, що через день чи два приніс есей-фантазію, навіяну враженням від нього. На превеликий жаль, цей есей не зберігся у вирі тодішніх кагебістських переслідувань, особливо — після операції “Блок” 1972 року з допитами та арештами».

«І буде так»

Першим на фестивалі звучатиме цикл «І буде так». Грабовський створив його на початку свого перебування в США. Разом з групою українських музикантів в еміграції він, за власними словами, «знаходив притулок» в Українському Інституті Америки (Мангеттен). «Всі наполегливо працювали над розв’язанням проблеми фахової інтеграції в художнє та концертне життя Нью-Йорка», — розповідає композитор.

Твір написано на замовлення нью-йоркського ансамблю нової музики «Continuum». Окрім перформансів колективу, музика Грабовського звучала на авторських концертах за підтримки Українського інституту Америки, а також виконувалась у Julliard School. Прем’єра «І буде так» відбулася в рік його написання у Штатах.

В основу твору покладено вісім поем Миколи Воробйова.
«Його творчість багата на загадкові натяки, алегорії, описи інших світів та всесвітів, що їхнє існування автор усвідомлював. Деякі літературознавці вважають цього чільного поета Київської школи “українським народним сюрреалістом”. Твори взяті з його книги “Верховний голос”. Це один з найсильніших творів у його доробку <…> Мені йшлося про те, аби передати музикою дух його поезії, і, гадаю, мені це вдалося», — розповідає композитор.

На момент написання циклу Грабовський уже створив метод алгоритмічної композиції, якою послуговувався з кінця 1960-х років і яка є визначальною для його стилю дотепер. Однак у вокальному циклі він не вдавався до алгоритмів; натомість — застосовував прийоми сонористики, до яких звертався у своїй творчості з середини 1960-х років.

«Техніки, які я використовував, виходили з образних асоціацій, породжених поезією Воробйова. В «І буде так» задіяні досить прості аспекти дванадцятитонової техніки (як у першій частині). Я поєдную їх з модальним принципом моментами тональності. Що стосується сонористичних ефектів у творі, то тут можна говорити скоріше про використання вишуканої колористики з додаванням специфічних синтезаторних тембрів та гри на струнах фортепіано», — коментує композитор.

Цьогоріч твір прозвучить в інтерпретації виконавців нової музики TAK Ensemble. Грабовський редагував оригінальну партитуру, додавши в склад флейту та розширивши партію перкусії.

«Виконання цього твору ансамблем — це справжня колаборація між поколіннями. Молодий багатообіцяючий ансамбль включає музику легендарного композитора (що нині у своїх 90-х) у свій репертуар. Ба більше, це важлива крос-культурна співпраця. Попри назву, співзвучну до українського слова, TAK — не український ансамбль. Проте вони вчаться не лише виконання музики українських композиторів, а й українського слова через поезію Воробйова. Це і є реалізація наших цілей», — розповідає Лія Бетстоун.

Про твір «Пастелі», що також звучатиме на фестивалі, можна прочитати у нашому матеріалі. Твір «На незабудь Елізі» Грабовський написав в еміграції до Москви для дружини композитора Вірка Балея — піаністки Елісси Штюц-Стац. Цьогоріч його виконуватиме композитор-клавішник Форрест Еймголд.

Після тривалої перерви, врешті повністю компʼютеризувавши свій метод алгоритмічної композиції, Леонід Грабовський продовжує писати музику. Втім, більшість нових творів, написаних за останнє десятиліття, ще не були виконані. Наразі в програмах концертів представлено здебільшого його ранні роботи. Зокрема й на Ukrainian Contemporary Music Festival цьогоріч звучатимуть твори, написані 60 і 30 років тому. Хочеться сподіватися, що, слідуючи цій тенденції, і найновіші композиції Грабовського скоро будуть почуті.





Автор: Вікторія Майсун
Джерело: theclaquers





Інші:

Фортепіанна подорож з Анатолієм Тарабановим
«Шопеніана» - балетно-поетичні роздуми
Вітання Євгенові Савчуку!
Згадуємо Діану Петриненко
Чому Моцарта можна вважати першим композитором-фрилансером
Кінець епохи Костелу. Як створити український Barbican Centre
ПОГЛЯД: Український балет під час війни: трансформація і відмова від імперської спадщини
Корифей української музики
Десять нових симфоній за рік
Герої опери "Запорожець за Дунаєм" — українська відповідь на європейську оперу-буфа
Мирослав Вантух 18 січня святкує день народження
“СЛІДИ”: документальний фільм про боротьбу зі злочинами сексуального насильства російських військових та прагнення до міжнародної справедливості — світова прем’єра на Берлінале.
17 січня виповнилось би 81 рік від дня народження Івана Карабиця
Запорізька обласна філармонія відсвяткувала своє 87-річчя
Музика як терапія: як працює програма музичної реабілітації для військових та ветеранів
Згадуємо легендарного Рейнгольда Глієра
Один із перших дослідників давньоруської музики родом з Чернігівщини
Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження
Легенди і нові зірки, гумор та автентика: як в Україні повертаються до новорічних мюзиклів
Згадуємо легендарного Бориса Лятошинського
Чим відзначився 2025 рік у «Схід Опера» ?
Згадаємо «Кобзаря у фраку»
Згадуємо «батька хорової культури»
Пам’ятаємо легендарного тенора Івана Козловського
Хобарт Ерл – ювіляр!
Вічна пам’ять Герою Василю Сліпаку!
Василь Василенко – ювіляр!
Режисер Херсонського театру випустив виставу «Д.І.М.» завдяки гранту Президента
«Реквієм» Моцарта у Соборі св. Юра – 199 років потому
З 2022 року споживання україномовної музики зросло майже вдвічі: дослідження «Музика має силу»
Пам’яті танцюриста Дмитра Пасічника
Викладач музшколи з Луцька на фронті грав на пеньку замість барабана
17 листопада день пам'яті Діани Петриненко
8 листопада 158 років тому почалася офіційна історія Опери у Києві
"Нам потрібні ці діти": учні Харківської музичної школи відвідали музшколу у Черкасах
Далекі союзники: як новозеландський композитор Росс Харріс створив оперу для України
6 листопада день пам'яті Миколи Лисенка
4 листопада 115 років тому народився Семен Семенович Ластович – Чулівський (1910-1987)
Музика зменшує біль у спині: вчені довели, що прослуховування улюблених пісень допомагає розслабити м’язи
"Найповніше видання": Лисенко та Соболева про двотомний збірник фортепіанних творів композитора Миколи Лисенка
      © 2008-2026 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
55.jpg