«3С» –2. Евгений Станкович | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
«3С» –2. Евгений Станкович
Пірієв Олександр Валерійович
Академічний хор ім. Майбороди Національної радіокомпанії України
Заслужений академічний симфонічний оркестр Національної радіокомпанії України
Ткач Юлія Сергіївна
Шейко Володимир
Станкович Євген Федорович
«3С» –2. Евгений Станкович
В  диалоге  с  Шостаковичем
5 листопада 2016, субота

В Национальной опере стартовал второй этап грандиозного музыкального проекта «3С». Главным героем на сей раз стал народный артист Украины Евгений Федорович Станкович.



НАЗВАНИЕ проекту, инициированному известным украинским виолончелистом Александром Пириевым, дали начальные буквы трех выдающихся композиторов современности Мирослава Скорика,Евгения Станковича и Валентина Сильвестрова.

Каждому из композиторов принадлежит отдельная страница в истории музыкальной культуры Украины и, соответственно, отдельный этап проекта продолжительностью около двух лет.

В концерте прозвучали избранные фрагменты из балета «Прометей» и симфонической оратории «Страсти по Тарасу», концерт № 2 для виолончели с оркестром, работу над которым композитор закончил совсем недавно. В качестве солиста и первого исполнителя выступил автор проекта Александр Пириев.

Одна из  его задумок – соединение знаковых произведений композиторов - участников проекта с шедеврами мировой классики, по характеру и музыкальному языку определенным образом приближенных к сфере творческих исканий каждого из них.

На концерте Скорика звучала музыка Дебюсси и Равеля. Музыка Станковича была представлена в диалоге с Симфонией № 9 Дмитрия Шостаковича, которого Евгений Федорович считает одним из своих учителей.

Проект «3С» возрождает традиции  передвижничества, но уже в сфере классической музыки. Проведение крупной по масштабу и резонансной по статусу художественной акции – важное событие для популяризации лучших образцов современной украинской классической музыкальной культуры. Формат проекта таков: концерт в столице и тур по крупнейшим городам Украины. «Проехалась» по стране музыка Скорика. Теперь меломаны Черновцов, Харькова, Ужгорода, Одессы, Львова, Ивано-Франковска и других городов будут слушать Станковича.

Монолог  деда

ЕВГЕНИЙ Станкович – одна из центральных фигур в современной музыке Украины и бесспорное явление мирового музыкального искусства. Плодотворно работая с 1966 года, он написал 6 симфоний, 9 камерных симфоний, оперы «Когда цветет папоротник» и «Rustici», 6 балетов, немало ораториальных, камерно-вокальных и инструментальных работ, музыку для шести спектаклей и более чем ста фильмов.

Слава журналистской профессии! Как и многим коллегам по цеху, мне посчастливилось побывать на репетиции концерта за несколько часов до его начала. Более того, посидеть рядом с Евгением Федоровичем, не возражающим шепотом пообщаться. На сцене хор и оркестр академического симфонического оркестра Украинского радио – махина, действующая как огромный живой организм. За дирижерским пультом народный артист Украины Владимир Шейко. Звучит концерт № 2 для виолончели с оркестром.

Состоит он из трех частей: «Музыка для Марточки», «Постлюдия» и «Монолог деда». Их названия красноречиво свидетельствуют, благодаря кому концерт появился на свет. Марточка – полуторагодовалая внучка композитора, ставшая его музой.

– Второе дыхание открылось? – спрашиваю Евгения Федоровича.

– Дай Бог, чтобы первое сохранилось, – отшучивается композитор.

Станкович – человек с юмором.

По поводу моего комплимента, мол, рад общаться с живым классиком, он вспомнил армейскую историю:

– Мой старшина, зная, что я причастен к музыке, говорил: много у нас диковин – каждый второй Бетховен. И отправлял мыть туалет.

О сегодняшнем дне говорит с тревогой, но и с надеждой:

– Плохих времен для искусства нет. Действительно, сейчас в Украине из-за политических перемен, постоянной напряженности внутри общества сложилась ситуация, когда, как говорится, не до жиру – быть бы живу. Сейчас такое время, что думаешь: господи, хотя бы сохранилось то, что было. Но, полагаю, провала не будет. Культура способна самовозрождаться.

Пустот абсолютных не бывает. Бывают спады, затишья. Однако постоянно идет процесс накопления. Композитор будет сочинять музыку, танцор – танцевать, певец – петь. Лишь бы хватало у них по минимуму на жизнь, чтобы не голодали.
 


Автор: Валерий ПОЛИЩУК
Колективи: Академічний хор ім. Майбороди Національної радіокомпанії України, Заслужений академічний симфонічний оркестр Національної радіокомпанії України
Виконавці: Олександр Пірієв
Диригенти: Юлія Ткач, Володимир Шейко
Композитори:Євген Станкович
Концертна організація: UKR Artists, Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка, Національний портал академічної музики “Music-review Ukraine”
Концертний зал: Глядачевий зал Національної Опери України
Джерело: rg.kiev.ua



Додати: Share on Facebook

Інші:

«Український прорив»
Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері
Великий Серж Лифар із Києва: історія життя директора паризької Гранд-Опери
«ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА»: У КИЄВІ ВИКОНАЮТЬ «ЗАСУДЖЕННЯ ФАУСТА»
Музика заради життя: мандрівний скрипаль влаштовує благодійні концерти просто неба
Музей, де можна пізнати і почути Гуцульщину
Виготовив 100 діджеріду. Як мелодія аборигенів змінила життя стоматолога з Вінниці
28 березня 1925 року народився Дмитро Гнатюк
Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
Музыкальная терапия: полезные свойства классической музыки
Сила 100-літньої "ДУМКИ"
Захоплююча історія Віоли Сміт – 106-річної барабанщиці, яка досі продовжує грати і пити вино
У Львові демонізували Вагнера...
Чи розкриється знову скринька Пандори?
Левко Ревуцький: геній, який знищив свій талант, щоб не танцювати під кремлівську дудку
Як впливає музика на мозок і чи розумнішають від Моцарта?
Священик УГКЦ протягом життя записав понад 4 тис. українських народних мелодій
«Святий Франциск Ассізький» Олів’є Мессіана як духовний досвід
“У селі немає жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку”. Іван П’ятничук і його сопілкарі
«День» надихає на шедеври
Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
Спадщина Січинського: Станіславський «Боян» та українські пісні за крону
Галицька додекафонія: Юзеф Кофлер і Тадеуш Маєрський
Звуки – живі: вони можуть бути цілющими або вбивчими…
Музичні столиці Європи: де послухати академічну музику в Гамбурзі
Методика Сузукі, або Як навчають музики з трьох років
"Кантус" – хор, який дарує крила
Композитор, що вмів дружити
Той, що відкрив світові музику української бандури
Як Ліст захворів Україною, а світ — Лістом
Заспівала ''Щедрик'' українською і підкорила світ: британська співачка розповіла, як це вийшло
Аккомпанемент искусству дирижера - музыка
Леонтович-ґейт: чи буде щасливий фінал в історії про нищення будинку легендарного композитора?
Рік під знаком «Мелодії»
Час сміливих, зухвалих, талановитих...
Музикант і громадянин на всі часи
«Травіата» — подорож у часі
Viva, Пуччіні!
Магічна трембіта, дзвінка зозулька та інші українські музичні інструменти, які мають особливий характер та колорит
Бетховен присвятив коханій "Місячну сонату"
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
203.jpg