Прем’єрний дубль ансамблю імені Павла Вірського | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Прем’єрний дубль ансамблю імені Павла Вірського
Прем’єрний дубль ансамблю імені Павла Вірського
Після виступу в столиці колектив вирушає у великий тур Україною
13 жовтня 2016, четвер
Поширити у Facebook

Про новинки, які танцюристи продемонструють на концертах у Палаці «Україна» 14 жовтня і 24 листопада розпочалася наша розмова з Мирославом Вантухом.


рем’єрний дубль ансамблю імені Павла Вірського


«САМЕ ТВОЯ ПУБЛІКА Є КАМЕРТОНОМ»

— Уже стало традицією, що наш колектив раз — два на рік виступає на головній сцені країни і я ще ні разу не бачив, щоб у залі були вільні місця, дуже тепло сприймають кожну нашу програму і це прекрасний стимул для творчості. Бо найбільша оцінка для митців це аплодисменти глядачів, — розказав «Дню» М. ВАНТУХ. — Ми практично об’їхали з концертами весь світ! Виступали на п’яти континентах у 80-ти країнах світу, а у багатьох державах гастролювали по 20-30 разів. Навіть у Африці (де зовсім інша ментальність і культура) концерти наших артистів відбувалися на «ура»! Знаєте, після кожного турне по Європі, США чи Японії дуже приємно читати схвальні рецензії закордонних ЗМІ, де пишуть, що «на сьогодні Ансамбль ім. П. Вірського номер один у світі»! До речі, в Америці ми виступали 11 раз і завжди з аншлагами. У наступному році (восени) плануємо знову поїхати у США на гастролі. Є у нас запрошення на турне до Франції, Польщі, країн Скандинавії. Для нас дуже важлива і реакція своєї публіки бо кожен концерт, немов екзамен. У нас репертуар величезний і ми його постійно доповнюємо і оновлюємо.

Концерт 14 жовтня буде присвячений Дню Українського козацтва. У програмі ми покажемо най-найкраще. Так, відновили прекрасний номер зі спадщини Павла Вірського «Про що верба плаче», який дуже актуальний сьогодні. Це 16-хвилинна мінівистава, яка нікого не залишить байдужим, буде й прекрасний «Танець із дзвіночками», який з’явився у нас рік тому, покажемо і новинки. А у листопаді представимо «Українську сюїту», вже нові костюми пошили і оркестровку зробили. Номер складається з трьох частин і це гранд-шоу.

У нас є багато різних планів на майбутнє. Шкода, що не зуміли показати масштабну програму «Ода Україні», яку створили до 25-річчя Незалежності, у якій задіяний весь склад ансамблю. Ми мали танцювати її на святковому параді, але у останній момент концертну частину відмінили. Робота велика, репетирували цілий місяць і думаю, що її покажемо у Палаці «Україна» 24 листопада. Зараз відновлюємо «Ляльки» — це теж постановка Павла Вірського.

Після концерту у Києві відправляємося у турне: Кропивницький — Полтава — Дніпро — Каменське — Вінниця — Львів — Рівне — Житомир — Тернопіль... Наш ансамбль має приватного імпресаріо, який фінансово допомагає організовувати гастролі по Україні. Бо саме своя публіка є камертоном і нам дуже важливо не втрачати зв’язок зі своїми співвітчизниками.

«ЩОБ ПІДГОТУВАТИ ТАНЦІВНИКА, ПОТРІБНО 15 РОКІВ!»

— Сьогодні в колективі працює 180 чоловік (із них 115 артистів балету і 30 оркестрантів). У нас є й Дитяча хореографічна школа, які ми з дружиною (Валентиною Вантух) заснували у 1992 р. , де навчаються і виховуються обдаровані діти, що згодом зможуть стати високопрофесійними виконавцями і поповнювати склад не тільки нашого колективу, але й інші професійні і аматорські хореографічні колективи країни. Життя нас заставило створювати при ансамблі школу бо коли впала «залізна завіса» у нас із колективу фактично два склади артистів виїхали працювати за кордон! Я думав, що не витримаю... Як працювати? Щоб підготувати танцівника — потрібно 15 років!

До хореографічної школи ми набираємо діточок із шести років. Вони 10 років у нас вчаться, а потім (по конкурсу) вступають до хореографічної студії, яка була створена ще у 1961 р. Ідея створити власний навчальний заклад належала засновнику і керівнику нашого ансамблю — Павлу Павловичу Вірському. Він розумів, що без підготовки власних кадрів творча і професійна робота ансамблю неможлива (знайти кваліфікованих фахівців у сфері народного танцю вже тоді було великою проблемою). Сьогодні студія надає академічну освіту з класичного балету та його історії, народно-сценічного танцю, постановки та техніки. Після навчання у студії, за кастингом, ми приймаємо талановиту молодь до свого ансамблю. У нас вийшла трьох-ступнева освіта і такого ніде більше немає і ми цим пишаємося. За навчання у школі гроші платять батьки, а в студії студенти отримають від нас стипендію.

— На жаль крім слави і визнання проблем теж маємо багато. Важко працювати і пояснювати артистам чому держава у минулому році не додала три мільйони грн. на зарплату колективу. З травня ніби об’явили підвищення ставок і затвердили новий штатний розклад, а гроші на це не дали (а це ще 1,5млн. грв.).Нам прийшлося відпускати людей на три дні за власний рахунок... Нині з коштів, що заробляємо стараємося доплачувати артистам. Знаєте, коли приїжджаємо за кордон, то нам аплодують королеви і президенти, дякують, а повертаємося на Батьківщину то таке відчуття, що ми не потрібні й чужі. Влада змінюється, а відношення до культури як було на останньому місці — так і лишається...

Хоча я розумію, що третій рік палає війна на сході , анексований Крим, проблем чимало у країні, але й про діячів мистецтва, які підіймають дух людей не треба забувати. Ансамбль двічі виступав перед бійцями АТО, ми давали концерти й у Маріуполі і відчувається, що такі зустрічі, як віддушина і вони дуже потрібні людям. Глядачі сходу після кожної програми заходять за куліси, на коліна стають, плачуть і дякують артистам... Але я вірю, що пори всі негаразди чорні дні минуть, а Україна стане сильною і могутньою державою, мир і спокій прийде на нашу землю.


Автор: Тетяна Поліщук
Фото: Євген КРАВСА
Джерело: Газета «День»



Інші:

"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
“До перемоги”
Як народжується музика?
“Тримаємо культурний фронт”
      © 2008-2024 Music-review Ukraine