Богдана Півненко: "Пріоритети конкурсу Которовича — молоді українські виконавці" | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Богдана Півненко:
Которович Мирослава
Півненко Богдана
Богдана Півненко: "Пріоритети конкурсу Которовича — молоді українські виконавці"
Відбувся перший Всеукраїнський конкурс скрипалів імені видатного українського музиканта
29 квітня, неділя

У рамках Великоднього фестивалю у столичному Великому залі ім. Василя Сліпака НМАУ ім. П.Чайковського стартував новий проект — перший Всеукраїнський конкурс скрипалів імені видатного українського музиканта, народного артиста України, професора Богодара Которовича. Проект організували завідувачка кафедри скрипки НМАУ Богдана Півненко та донька Богодара Антоновича Мирослава, доцент цієї кафедри.

Змагання відбуваються у три тури. У третьому турі й завершальному концерті супроводжуватиме виступи фіналістів Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України під керуванням Володимира Сіренка. У конкурсі беруть участь шістнадцять претендентів, яких оцінюватимуть шестеро членів журі: Богдана Півненко, Мирослава Которович, Діма Ткаченко, Назарій Пилатюк (Львів), уродженець України Олександр Бендерський (Франція) та Віктор Кузнєцов (Польща). Усі вони в певні періоди життя навчалися у Богодара Которовича. Відкрився конкурс привітаннями організаторів і коротким концертом членів журі в супроводі Національного ансамблю солістів "Київська камерата" під керуванням Валерія Матюхіна.


Прозвучав Концерт №8 Людвіга Шпора в цікавому бездоганному виконанні Діми Ткаченка.

Потім Назарій Пилатюк зіграв "Паганініану" Натана Мільштейна в перекладенні для скрипки та струнних. Це варіації на найвідомішу тему Паганіні — 24-й каприс ля мінор. Віртуозна салонна п'єса, типова яскрава "бісовка" була виконана цілком технічно й музично зріло.


ІІ і ІІІ частини знаменитого подвійного ре мінорного концерту Й.С. Баха "проспівав" дует досвідчених артистів — Олександра Бендерського та Бориса Громова. Концерт популярний в еталонному виконанні Давида Ойстраха та Ієгуді Менухіна, переграти їх складно. Але у ВЗК ім. Сліпака і солісти, і оркестр, що чуйно акомпанував, зуміли не зіпсувати бахівський шедевр, постаралися на славу.

Завершила вечір Богдана Півненко з І частиною ІІ концерту Нікколо Паганіні. Грала ефектно, і каденція вийшла прекрасно.



Після виступу Богдана Іванівна розповіла про проект.

— Що передувало стартові?

— Цей конкурс — наша з Мирославою мрія. Рік тому ми сиділи в журі у Львові. І договорилися з нею, що настав час створити в Києві серйозний скрипковий конкурс, якого досі не було. Повернувшись, я відразу прийшла до ректора Володимира Івановича Рожка, і він сказав: "Робіть! Усе — зали, класи, все надамо, у всьому сприятимемо".

Которович пропрацював у НМАУ 30 років, він заслужив таку пам'ять.

Наш конкурс має свою специфіку. У кожному турі звучить український твір. Навіть у фіналі буде виконано український концерт, обраний учасниками із запропонованого списку. Для мене українська музика — найкраща у світі.

У нас є серйозні конкурси: державний ім. Лисенка, Олега Криси у Львові. Але я вважаю, що на них приїжджають багато іноземців і забирають непогані грошові призи. А наші випускники йдуть працювати в оркестри й театри. Наша мета — мотивувати українських студентів більше грати.

Ми домовилися з Національним симфонічним оркестром завдяки Михайлу Андрійовичу Кулиняку та його фонду. Вони оплатили участь у конкурсі цього колективу, оскільки тепер скрутні часи й Міністерству культури не до нас.

Усе, що вийшло, — це зусилля мої, Мирослави, Кулиняка та Рожка.

Багато зробила проректор Леся Степанівна Олійник. За що всім їм спасибі. І члени журі, котрим я телефонувала, навіть не запитували, який буде гонорар.

Олександр Бендерський чудово реалізувався у Франції, але скасував два концерти в Іспанії і приїхав віддати данину поваги своєму вчителеві. І Віктор Кузнєцов, лауреат конкурсів Паганіні та Венявського, що давно працює в Польщі, нічого не уточнював, а просто сказав: "Я приїду".

Для фіналістів великою школою стане гра з НСО під керуванням Володимира Сіренка. Діма Ткаченко мені сказав: "Це ми всього хотіли, до всього рвалися. А тепер студенти прагматичні. Але якщо відчують власну затребуваність, зрозуміють, чого треба прагнути". Додам: можливо, найкращі випускники перестануть намагатися залишити Україну.

— Є задуми перейти у статус Міжнародного конкурсу?

— Так, мені кажуть, що добре б розширити географію. Але поки що нехай пройде цей конкурс. Наші пріоритети — українські молоді виконавці. Їм нерідко ні на що купити струни. У нас зараз є невеликі премії (5—15 тисяч гривень. — Авт). Нас підтримало українське радіо, яке дасть можливість одному з учасників ІІ туру зробити фондовий запис українського твору. Я студенткою про таке могла тільки мріяти. Vere Music Fund надасть одному з фіналістів грант на участь в іншому конкурсі або майстер-класі. Будуть і інші спеціальні призи.




Автор: Ольга Кізлова
Виконавці: Мирослава Которович, Богдана Півненко
Навчальний заклад: Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського
Конкурс (фестиваль): Конкурс скрипалів ім. Богодара Которовича
Джерело: Дзеркало тижня



Додати: Share on Facebook

Інші:

Український фестивальний оркестр зі Львова записав цикл для міжнародного проекту "Пісні для Юдіт"
Оксана Линів: "Розвиток культурного життя в Україні буде тоді, коли житиме позитивна творча конкуренція"
Володимир Шейко: "Диригент – це покликання"
Джазовий бандурист, одесит Георгій Матвіїв: Батькам сказали, що у мене нема ні слуху, ні голосу
«Дуже ціную нашу систему музичної освіти»
«Коли я сказав Крушельницькій, що у неї „фальшивий фортеп’ян“, вона зрозуміла, що у мене абсолютний музичний слух»
У Голівуді ніхто не хоче говорити про Україну – Джон Малкович
«Я не народився рабом, тож не можу стати тираном»
Як це – бути солісткою однієї з найкращих опер у світі
Олексій Коган: «Це дуже символічно і красиво, коли академічна музика поєднується з джазом»
Антоній Баришевський: «В сучасній музиці сьогодні є все і може бути будь-що»
Мирослав Скорик: Для композитора важливо бачити, що його музика подобається
Музичні шістдесяті: велич і трагедія
Ігор Закус: "Джаз є міжнародною мовою музичного спілкування"
Я живу у двох культурах, тому не маю потреби називати себе виключно поляком чи виключно українцем, - диригент Роман Ревакович
Діаманти музичної корони
Юлія ТКАЧ: "Музика для мене завжди була особливим Всесвітом"
Композитор Мирослав Скорик у Франківську: «Я завжди цікавився джазом»
«Цей рік буде експериментальним»
Повернутися до України створювати скрипки
У студії Громадського радіо поговорили з солісткою Національної опери, засновницею проекту «Балеруша» Ольгою Морозенко.
Головний диригент Київського муніципального академічного театру оперети Володимир Врублевський
Де програє школа і церква, там з'являється війна - Струтинський
Театральна децентралізація в Україні давно відбулася, в управлінні держави залишилося лише 7 театрів, - Нищук
Зростає престиж духових інструментів
«Для Чернігівщини я живу і творю»
Швейцарська арт-менеджер: "Податкову систему України слід змінити на користь культури"
Богдана Півненко: "Пріоритети конкурсу Которовича — молоді українські виконавці"
Назарій Пилатюк:«Оленочко, він знає що таке любов?»
Класична музика і закони... ринку
«У нашому оркестрі вся Україна вчиться»
Марина Бондас, німецька скрипалька і волонтерка українського походження
Віктор Рудь: «Рушійні сили для мене — інтерес, бажання і виклик, який несуть у собі ролі різних стилів та епох»
«Я боюся дорогих подарунків...»
Як фінансист став оперною зіркою
Станіслав Христенко: «Хотілося б, щоби Харків увійшов у нішу «най-най» з KharkivMusicFest»
Кирило Стеценко: «Drum & Bach» — це гра контекстами і часами
Орф-педагогіка: Черкащанка Анна Комкіна закохує діток у музику
Полтавська філармонія готується до насиченої концертної весни
Монтсеррат Кабалье: "Я страшная сладкоежка"
      © 2008-2018 Music-review Ukraine