Як народилася пісня «Рідна мати моя»? | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Як народилася пісня «Рідна мати моя»?
Як народилася пісня «Рідна мати моя»?
19 травня, п'ятниця

Про те, як народилася пісня, що стала легендою, увійшла до «золотого фонду», яка побувала у космосі й підкорила усі континенти!



Пісня «Рідна мати моя» — це сповідь-спогад ліричного героя, у якій матір дарує синові рушник, вишитий як символ життєвого шляху. Рушник пов’язано із життєвою долею ліричного героя і з образом його матері. Цей образ — символ чистоти й любові, матері-берегині, яка дала життя, формувала почуття, творила людину. Ліричний герой поезїі з великою теплотою згадує свою матір.



Далекого 1958 року композитор Платон Майборода працював над музикою до кінофільму «Літа молодії», де в епізоді герой картини частує свою подругу сніданком, дбайливо загорнутим матір’ю у вишиваний рушник. Режисер Олексій Мішурин запропонував уникнути звичайного побутового діалогу, а дати музично-узагальнений образ материнської любові, музичний символ материнського напутнього слова, яке світить юнакові на життєвому шляху. Ця ідея сподобалася композитору, а також його приятелю поетові Андрієві Малишку, який мав написати вірші.

На початку 1970-х поету-пісняру Андрію Демиденку пощастило брати інтерв’ю у Платона Майбороди. Він тоді був ще зовсім юним, прийшов до маестро, і їхня бесіда відбувалася у робочому кабінеті композитора. Трохи згодом зайшла до них мати Майбороди — Одарка Єлисеївна, занесла чай і сіла на стілець, щоб перепочити.

«Під час чаювання я запитую: «А тепер, Платоне Іларіоновичу, декілька слів, будь ласка, про пісню «Рідна мати моя». Кого першого запліднила ідея створення? Як довго ви зі своїм другом і побратимом поетом Андрієм Самійловичем Малишком її писали? Платон Іларіонович крутнув головою: «Та я вже стільки про неї наговорив…», — згадує А. ДЕМИДЕНКО. — Тут раптом озивається Одарка Єлисеївна: «Андрійчику, синку! Давай я тобі все розкажу, так як було. Бо й все проходило на моїх очах. Ми з Малишком Андрюшою жили тоді ще в одній квартирі. Так от, заходжу до них, а вони щось там глубають, про щось буркотять, стиха лаються між собою… Я й кажу: «Що ви там пишете й пишете про одне й те саме… Ви б краще написали, скільки я ночей не доспала, скільки тебе, Платошо, і твого брата Жору проводжала в дорогу, скільки своїх очей я виплакала вам услід»… Вони зиркнули один на одного, потім глянули на мене, і відразу ж стали — мов їх підмінили. Й не зронивши жодного слова, зачинилися. І вже не виходили — ні опівдні, ні ввечері… Я ж переживаю… Під ранок прочиняю двері: а там диму — хоч сокиру вішай! А за роялем, бачу, сидять мої хлопці — голі по пояс, але щасливі, мов діти. Коло них порожніх пляшок — ну, ціла батарея… А загледіли мене — разом підбігли, взяли за руки й почали навперебій — мало не злякали: «Мамо, мамо, послухайте! Це про Вас!».

Платошка відкашлявся й почав першим: «Рідна мати моя, ти ночей не доспала… І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала»… Затим, як умів, співав Андрюша. Далі вдвох. Я ж слухала й слухала. А потім ми обнялися втрьох — і вже не стримували сліз. Отак це, синку, було»…

До речі, музичний художній фільм «Літа молодії» (Кіностудія ім. О. Довженка) став лідер прокату 1959 року — 36,7 млн глядачів! У ньому вперше прозвучала «Пісня про рушник», яку виконував чудовий співак з оксамитовим голосом Олександр Таранець.

Потім цей твір виконували різні вокалісти, зокрема, Дмитро Гнатюк, Квітка Цісик, Ярослав Євдокимов, Рашид Бейбутов, Бернард Ладиш, Ірина Сказіна, Дмитро Яремчук та інші.


Автор: Тетяна Поліщук
Джерело: Газета «День»



Додати: Share on Facebook


Інші:

Священик, композитор, диригент, член Української Національної Ради ЗУНР Остап Нижанківський
Пам’ять про автора українського гімну Михайла Вербицького потрібно повернути в Україну – дослідниця
Київському оркестру New Era Orchestra виповнилося 10 років
Зробиш бандуру — візьмемо: як «посвячують» у сучасних кобзарів
Посол і меценат української культури
Музична зброя України: тулумбас викликає дощ, а звуками дримби лікують хворих
Як народилася пісня «Рідна мати моя»?
Симфонічний оркестр Вінницької філармонії відкрив фестиваль П. І. Чайковського та Н. Ф. фон Мекк
У Чернівцях була своя консерваторія
Вінниця у травні проводить ХV Міжнародний фестиваль ім. Петра Чайковського та Надії фон Мекк
Родом з України: Норберт Гланцберг - композитор
Урочисте закриття Першого Всеукраїнського конкурсу піаністів імені Олега Криштальського
Музи Бейли Бартока: найбільша любов
Голгофа Артемія Веделя
Молоді композитори України: COURSE 2017
Відомий закарпатський композитор легко закохувався у талановитих юних дівчат
Автор музики до мультсеріалу «Про козаків» вчився у Тернопільській ЗОШ №4
Після Brexit: що буде з європейськими оркестрами
Как поступить в немецкую консерваторию
Где и как учат музыке в Германии
Леонардо да Вінчі – безликий геній Ренесансу
8 малоизвестных фактов о Лучано Паваротти
До ювілею журналу «Українська Музика»
У пошуках справного піаніно
15 квітня 1905 року народився великий український балетний танцівник Сергій Лифар
Найбільший в Україні орган ще «звикає» до Харкова
Від футуризму до електроніки
Хлібні колоски Іванові Козловському
«Я приїжджав до театру, прив’язував коня і йшов на сцену. Мої однополчани, які сиділи у перших рядах партеру, підтримували мене не плесканням у долоні, а стукотом прикладів гвинтівок об підлогу»
Феномен Анатолія Авдієвського
Балет живой и мертвый: как устроен театральный репертуар в Украине и в мире
Невмирущий вінок слави Миколи Лисенка
Про скарби Дмитра Гнатюка
Як зіграти добробут
Втрачений Ужгород: як тифліська скрипалька Віра Ромішовська відкрила в місті музичну школу
Реформа естетичної освіти: скандал замість музики
«Доброзичливці» радили Миколі Лисенку покинути «хохляччину»…
Павло Тичина – диригент
Батько національного культурного прогресу
Переворот в Опере: как дизайн-мышление преобразило театр из Сан-Франциско
      © 2008-2017 Music-review Ukraine. Усі права застережено. При цитуванні інформації посилання на Music-review Ukraine обов'язкове