На високій ноті | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
На високій ноті
Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Голинська Ольга Арсеніївна
Станкович Євген Федорович
На високій ноті
Євген Станкович поділився з читачами «Дня» враженнями від турне по США
6 квітня 2017, четвер
Поширити у Facebook

Із видатним сучасним українським композитором Євгеном Станковичем ми зустрілися з нагоди непересічної події: він щойно повернувся на Батьківщину після великого концертного турне містами США.

«В АМЕРИЦІ ЗНАЮТЬ БАГАТЬОХ НАШИХ МУЗИКАНТІВ»

— Я перебував у США майже місяць, їздив на запрошення скрипальки Соломії Cороки та її чоловіка піаніста Артура Гріна. Соломія — вихованка української скрипкової школи, Артур — Джульярдської, тобто американської. Це — блискучі музиканти, з вагомим досвідом роботи, — розказав «Дню» Євген СТАНКОВИЧ. — Обидва — професори: Артур — Мічиганського університету, одного з найкращих в Америці, який розташований у містечку Ен-Арбор, а Соломія Сорока працює у величезному інституті в Гошені. Соломія і Артур — ентузіасти сучасної музики, причому (що дуже важливо) української. Артур уже навіть почав говорити українською мовою. Вони активно пропагують також українську класику в Америці та Європі, приносячи тим самим неабияку користь нашій культурі.

Понад рік тому музиканти звернулися до мене з пропозицією надати для виконання твори для скрипки і фортепіано. Я їм вислав ноти, і вони записали й випустили в Англії на фірмі «Токата Класік» компакт-диск. Наше турне було, власне, презентацією цього компакт-диска в низці міст США.

— У яких містах ви побували?

— Гастролі розпочалися з Чикаго, потім були Детройт, Ен-Арбор, Гошен, Джексон, Вашингтон і наприкінці — Нью-Йорк. Практично всюди зали були заповнені. В основному то були студенти і викладачі вищих навчальних закладів, а також, звичайно, представники української діаспори. В Ен-Арборі я спеціально зустрічався на їхнє прохання з молоддю. Студенти цікавилися особливостями навчання наших композиторів, відмінностями, тим, які дисципліни в нас викладають, що цікавить ровесників тощо.

Концерт у Вашингтоні відбувався у доволі великому залі Українського музею. Я дуже вдячний, що на нього прийшла дружина нашого посла у США Людмила Мазука.

У США дуже розвинута українська громада, інтелектуальна, яка живе там уже багато років, займає вагомі посади і з великою цікавістю ставиться до нас. Вони знають, що відбувається у нашій державі, дуже нам співчувають й усіляко сприяють тому, щоб українська культура «звучала»: влаштовують виставки українського живопису, літератури й поезії, кінопокази, концерти тощо.

Вони дуже уважно стежать за всіма подіями, бажають нам якнайскоріше здійнятися на ноги і твердо стояти. Треба висловити їм велику вдячність за ставлення до України. Вони нас підтримують, уболівають і хочуть з нами спілкуватися. А найкраще спілкування — це музика і мистецтво.
В Америці знають багатьох наших музикантів. Мені, наприклад, показували церкву, де з успіхом виступав хор «Київ» із Миколою Гобдичем.

— Розкажіть про вашу зустріч із Національним симфонічним оркестром України, який нині гастролював у США?

— Я не знав точного маршруту нашого симфонічного оркестру. Я з ними пересікся у Гошені. Музиканти мене спочатку навіть не впізнали — думали, що це якась мара. А я просто був у концертному залі, де працює Соломія Сорока, і вони саме приїхали на репетицію.

Їхні гастролі — це явище непересічне, особливе не так для Америки, як для України за 25 років її незалежності. Наші музиканти вкотре засвідчили, що у нас є колектив рівня найкращих світових оркестрів! А скільки було захоплених рецензій про їхні виступи! При цьому порівняйте умови праці наших музикантів, у яких немає навіть пристойної репетиційної бази, і провідних оркестрів світу... Надзвичайно високі оцінки мали українські солісти Олексій Гринюк і Дмитро Ткаченко. Зали аплодували їм стоячи. Диригували Володимир Сіренко й Теодор Кучар...

Зараз, коли у нас відбуваються реформи, які, на мій погляд, часто узагалі не мають відношення до культури, хоча претендують на це, думаєш: за кордоном працюють люди, отримують величезні зарплати, а в нас такі музиканти — і недооцінені. Якийсь абсурд!

«У МУЗИЦІ РЕВОЛЮЦІЯ НЕМОЖЛИВА, ТУТ УСЕ ВИРІШУЮТЬ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ»

— Останній ваш американський концерт вирізнявся з-поміж інших?

— Так. Його організував Український інститут у Нью-Йорку, художнім керівником якого є Соломія Івахів — теж видатна українська скрипалька і пропагандист української музики. Вона належить до молодого покоління музикантів, яке активно популяризує українську музичну культуру. Я думаю, що ці митці заслуговують на велику підтримку і повагу, адже роблять набагато більше для знайомства Америки з нашою країною, ніж дипломати.

Зараз у Нью-Йорку доволі часто відбуваються виставки художників, скульпторів, виступи музикантів. Нещодавно відбулися концерти нашого молодого композитора Богдана Кривопуста, котрий ознайомив американську громаду не тільки зі своєю музикою, а й з творчістю інших українських маестро. Соломія Івахів — великий наш промоутер.

На моєму концерті були присутні викладачі з Джульярдської школи — піаністи, віолончелісти. Я навіть спромігся викликати на нього нашого земляка — композитора Леоніда Грабовського. Звучала моя камерна музика для різних складів. То була зовсім інша програма.

Перед концертом відбулася велика дискусія щодо шляхів розвитку сучасного мистецтва.

— Що б вам хотілося особливо відзначити після тривалого візиту до США?

— Вельми доброзичливе ставлення американців до тих, хто приїжджає з України. Наша країна дійсно потребує підтримки. У нас є багато надзвичайно обдарованих людей, які пишуть неймовірно цікаву музику, гідну того, щоб із нею знайомити світовий загал.

Америка — країна, котра збирає усе, що є в світі найцікавішого. Що стосується музики, то це в основному колишні радянські виконавська та композиторська школи.

Кожен композитор-професіонал мусить орієнтуватися у світовому музичному просторі, маючи при цьому право йти своїм шляхом у творчості. Є дерево, а гілочки можуть відгалужуватися будь-куди. Слава Богу, музика може розвиватися по-своєму. Композитор пише власну музику і не знає, гратимуть або знатимуть його твори за життя. Це вже як вийде... У музиці революція неможлива, тут усе вирішують індивідуальності. Ми — частинка чогось невідомого. І яскрава людина, котра показує щось цікаве, отримує послідовників...

Ольга ГОЛИНСЬКА, музикознавець

ДО ТЕМИ

Прелюдія до святкувань

На міжнародний інструментальний конкурс зареєстровано 450 заявок

Із 20 по 29 квітня у Києві відбудеться V Міжнародний інструментальний конкурс Євгена Станковича.

У цьому творчому змаганні братимуть участь музиканти (у молодшій, середній і старшій групах), які приїдуть із різних країн, в таких номінаціях: «Струнні інструменти», «Фортепіано», «Духові та ударні інструменти» і «Народні інструменти». Зареєстровано більше 450 заявок конкурсантів.

— Цьогоріч конкурс відзначить свій перший ювілей — п’ятиріччя. Символічно, що восени (19 вересня) ми будемо святкувати знакову подію — 75-річчя від дня народження видатного сучасного українського композитора Євгена Федоровича Станковича, а зараз творче змагання можна назвати прелюдією до святкувань. Також планується провести Stankovych Fest, — наголосила Леся ОЛІЙНИК, голова оргкомітету конкурсу Є.Станковича, проректор Національної музичної академії України, доктор філософії мистецтва. — Маестро щойно повернувся із тріумфального турне по США, а у кінці квітня Євген Федорович уже сяде у крісло члена журі інструментального конкурсу, який має його ім’я. Треба відзначити, що Є.Станкович працює у різних мистецьких жанрах, тому це змагання відбувається у різних творчих номінаціях. Нині на конкурсі буде лунати інструментальний доробок маестро. Але хочу акцентувати, що це не конкурс власної музики Євгена Федоровича, а під його егідою свою майстерність демонструють музиканти з різних країн світу. Це дуже важливо, і це авторський конкурс.

Нагадаю, у 2012 році ми звернулися до Є.Ф. Станковича з пропозицією стати патроном, і маестро погодився, аби змагання інструменталістів відбувалося під егідою легендарного композитора. Цим Євген Федорович підтримує талановиту молодь. Кожного разу кількість конкурсантів зростає. Наприклад, у 2016 р., коли зареєстрували більше 600 заявок, то члени оргкомітету вирішили припинити запис, бо тоді нам прийшлося б місяць прослуховувати всіх бажаючих виступити на цьому творчому змаганні. До речі, за умовами конкурсу, музикантам мають виконати 1-2 твори Є. Станковича, а все інше за їхнім бажанням. Радує те, що кожного разу ми відкриваємо нові імена, які дуже скоро прославлять своїм мистецтвом рідні країни, а нам приємно, що зірки засвітилися саме у Києві.


Автор: Тетяна ПОЛІЩУК
Колективи: Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Композитори:Євген Станкович
Музикознавці: Ольга Голинська
Джерело: Газета «День»



Інші:

«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
      © 2008-2024 Music-review Ukraine