Молодіжний симфонічний оркестр України - від ідеї та до реалізації | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Молодіжний симфонічний оркестр України - від ідеї та до реалізації
Молодіжний симфонічний оркестр України
Линів Оксана
Молодіжний симфонічний оркестр України - від ідеї та до реалізації
15 грудня 2017, п'ятниця



Молодіжний симфонічний оркестр України - від ідеї та до реалізації

Як ви уявляєте собі директорку симфонічного оркестру? Так от. Ірина Вакуліна виглядає по-іншому.

Енергійна, але дуже жіночна,  білявка з короткою модною стрижкою і стрункою фігурою. Вона завжди  кудись летить,  поспішає – у часі, у рухах, у розмові. Робить все швидко, і завжди сміливо дивиться в очі.

- YsOU/Молодіжний симфонічний оркестр України. Як виникла ідея? Невже зустрілись якось «на  каві»  три красиві творчі жінки – Оксана Линів, Оксана Сидор і ти, Іра Вакуліна, та вирішили: чому б нам творчу молодь не підтримати?

- Якби все так просто можна було придумати, а потім так само просто реалізувати – скільки б гарних проектів в Україні було б!  Але 12 – 22 роки – а такими є вікові обмеження для учасників відбору до YsOU – це ще учні музичних шкіл або студенти  коледжів, академій, інститутів. У них   досвіду гри в оркестрі взагалі  нема, а що вже казати про виступи на європейських сценах! Працювати з ними – дуже специфічна робота. Та ми взяли приклад з «Bundesjugendorchestra», з інших молодіжних оркестрів Європи, які презентують культуру і музику своєї країни. Використали запал і ідейність молодих, і це – найправильніше. 


- То це чудовий досвід інших?

- Так! І така ідея реалізована з успіхом у більшості країн. До минулого року – всюди, крім України.  Тому   ініціатива Оксани Линів та допомога трьох німецьких партнерських інституцій - Бетховенського фестивалю в м. Бонн, Федеративного молодіжного оркестру Німеччини , Deutsche Welle і новоствореного фестивалю   LvivMozArt (Україна) – безцінна!

- А хіба не було у нас раніше молодіжних чи дитячих колективів?

- Звісно, вони були і є. Але це, зазвичай, оркестри місцевих музичних закладів, вони презентують свою «школу», чи своє місто або область. Та не об’єднують  однією ідеєю  цілу Україну, тобто, якщо можна так сказати, не збирають по музиканту з кожного куточка нашої держави в єдиний оркестр.

- Чому  у Львові? Тому що Львів подається зараз як «Молодіжна столиця України 2018»?

-  О, ні, це, напевно, просто гарний збіг! Те, що ми базуємось у Львові, лише простіше для поїздок на гастролі  Європою. Насправді, не так важливо, де саме відбуваються наші сесійні зустрічі. У нас є мрія – мати спеціальну базу для роботи десь подалі від галасливого міста, в ідеалі – в Карпатах. Щоб туди усі з’їжджалися, обмінювались ідеями, проводили репетиції і майстер-класи… Зробити там таку велику і зручну професійну музичну тусовку! Знаєте, це потрібно і досвідченим музикантам  --  щоб рухатись вперед і черпати натхнення,  --  і молодим. Бо  недосвідченим музикантам властиві сумніви. Не тільки «Чи добре я граю?», а й взагалі – чи ту професію вибрав? У нашій державі культура не підтримується на належному рівні, і багато з молодих просто не бачать перспектив. Насправді, майбутнє – є. Кожен може отримувати задоволення від своєї творчої роботи і гідно жити.



- Саме в  моменти сумнівів їм так важливий реальний життєвий приклад Оксани Линів?

- Так!  А ще те, що ми налагоджуємо добрі контакти з музичними системами за кордоном. Ті з молодих музикантів, хто  закінчив10-річку, матимуть можливість продовжити навчання за кордоном.

- Це чудові перспективи! Але повернемося до сьогоднішнього відбору.

- Оскільки минулого року  вже пройшла перша хвиля відбору, схема вже є. І вона відпрацьована. Нам  надіслали понад 200 заявок, ми усе передивилися, відео чи аудіо-роботи переслухали, і 100 людей запросили до Львова, а вже з них минулого тижня відібрали близько 30. Діти до 16 років приїжджають з батьками. Ми поселяємо усіх в готель, завозимо на репетицію і привозимо назад. Нагляд  за молодими людьми є – багато хто з них взагалі вперше в чуже місто без старших приїхав!

- А що з дітьми, які не пройшли?

- Вони не одразу знають результати. Діти повертаються додому – кожен у своє місто, а за тиждень їм приходить лист. І в листі ми особисто для кожного описуємо чітко – що треба «дотягнути», на що варто звернути уваги, що доопрацювати. Тому навіть негативний результат  перетворюється в добрий досвід. І стимул!

- А чому протягом року  -  два етапи відбору?

- Минулого року ми вчилися, пробували сили - і обрали лише половину учасників оркестру, а друга половина – це були молоді люди з Німецького Молодіжного Оркестру. Ми здійснили гастролі -  Львів-Київ- Бонн- Берлін. І це був колосальний досвід. Перш за все  --  для наших юних музикантів. Бо наше негативне відчуття меншовартості – «В них школа краща, в них інструменти кращі» - одразу зникло. Перша ж репетиція розставила все на свої місця.

- Ми все ще можемо з гордістю говорити про потужні навчальні традиції України?

- Безумовно.  Знаєте, кожне місто в нашій країні «відповідає» за якийсь інструмент. Найсильніші кларнетисти  приїжджають з Харкова, в Одесі – валторністи і надзвичайна школа контрабасу, Київ –  це скрипалі, дуже хороші скрипалі. У Львові, до слова, теж сильна школа скрипки, а ще - гобой. Ми навіть на прослуховуванні билися об заклад – хто з якого міста. Відгадували.

- Хто в журі?

-  З Києва  - завкафедрою скрипки НМАУ, педагог Богдана Пивненко.    Зі Львова  -  професор і композитор Юрій Ланюк. З Одеси  - Віктор Росада, викладач Національної музичної академії. А  з Харкова - Аркадій Войнов, знаний флейтист і викладач. Я, директор оркестру. Ну,  і, звісно, – наша патронеса -  Оксана Линів, головний диригент Опери та філармонійного оркестру Граца (Австрія). Як ви розумієте, в комісії   --  не ті, хто лише викладає і вже  забув, як той інструмент звучить на сцені, а люди, котрі і сьогодні – працюють, концертують, знають сучасні музичні тенденції.

- Такий серйозний конкурс?

- Мало де взагалі в нас так ретельно відбирають музикантів до оркестру! А тут – діти, по суті! 12, 13 років… Це було дуже хвилююче для них. Творчий мандраж)) На такому відборі таке хвилювання «знижувало» справжній рівень, тому добре, що ми попередньо бачили  відео, і знали, що ця дитина зможе набагато краще, якщо поборе цей страх. Зрозуміло,  можливі технічні помарки, але! Техніку можна підправити, її можна доопрацювати, але енергетика яка! Енергією заповнювалась уся екзаменаційна  кімната! Ми прямо бачили і відчували – в кожній талановитій дитині   -- неймовірний заряд і унікальний неповторний стрижень! Це головне в музиці.

- Відбір майже закінчився. 60 учасників  плюс резерв – YsOU  майже сформовано. Що ви робите далі?

- Ми якраз зараз вже формуємо  графіки репетицій, щоб усі змогли розподілити час  на період літніх концертів, щоб не виникало накладок з випускними і канікулами. Програма на 2018 рік - складна. Минулого року, з минулим складом, ми  грали 4 концерти з однією програмою. А  цього року – 3 різні програми!   І сучасна, і музика українських класиків, і 7 симфонія Бетховена.

- Можливо, у багатьох є також легкий «сентимент», легка поблажливість – це ж діти, ми їм аплодуємо, але розуміємо, що вони ще не можуть бути висококласними?

- Тут я можу посперечатись. Це не так. Вони всі в чудовій формі. Їм лише бракує досвіду. Але цей брак досвіду вони компенсують своїм міцним внутрішнім відчуттям, у них дуже потужний  посил, вони знають, що мусять працювати більше і краще за дорослих. І це робить їх виконання неймовірним.  Це речі, які неможливо описати!  Оце їх бажання  -  виконати краще, показати себе, зіграти незабутньо  -  воно набагато сильніше за вік і досвід.



- Навесні вже перші репетиції. Це вже зовсім скоро!

- Так, скоро. Розішлемо підтвердження і нотний матеріал. Вони готуються, і  -   працюємо. Нас чекає новий чудовий рік.
 
Молодіжний симфонічний оркестр України - вас чекає велика світова сцена і яскраве життя!



Колективи: Молодіжний симфонічний оркестр України
Діячі мистецтв: Оксана Линів
Джерело: nv.ua



Додати: Share on Facebook

Інші:

Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
Музыкальная терапия: полезные свойства классической музыки
Сила 100-літньої "ДУМКИ"
Захоплююча історія Віоли Сміт – 106-річної барабанщиці, яка досі продовжує грати і пити вино
У Львові демонізували Вагнера...
Чи розкриється знову скринька Пандори?
Левко Ревуцький: геній, який знищив свій талант, щоб не танцювати під кремлівську дудку
Як впливає музика на мозок і чи розумнішають від Моцарта?
Священик УГКЦ протягом життя записав понад 4 тис. українських народних мелодій
«Святий Франциск Ассізький» Олів’є Мессіана як духовний досвід
“У селі немає жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку”. Іван П’ятничук і його сопілкарі
«День» надихає на шедеври
Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
Спадщина Січинського: Станіславський «Боян» та українські пісні за крону
Галицька додекафонія: Юзеф Кофлер і Тадеуш Маєрський
Звуки – живі: вони можуть бути цілющими або вбивчими…
Музичні столиці Європи: де послухати академічну музику в Гамбурзі
Методика Сузукі, або Як навчають музики з трьох років
"Кантус" – хор, який дарує крила
Композитор, що вмів дружити
Той, що відкрив світові музику української бандури
Як Ліст захворів Україною, а світ — Лістом
Заспівала ''Щедрик'' українською і підкорила світ: британська співачка розповіла, як це вийшло
Аккомпанемент искусству дирижера - музыка
Леонтович-ґейт: чи буде щасливий фінал в історії про нищення будинку легендарного композитора?
Рік під знаком «Мелодії»
Час сміливих, зухвалих, талановитих...
Музикант і громадянин на всі часи
«Травіата» — подорож у часі
Viva, Пуччіні!
Магічна трембіта, дзвінка зозулька та інші українські музичні інструменти, які мають особливий характер та колорит
Бетховен присвятив коханій "Місячну сонату"
Класична музика покращує серцебиття
Сміливі ініціативи Одеської опери
МАЙСТЕР ТРИ РОКИ ШУКАВ У КАРПАТАХ ЯЛИНУ, ЩОБ ЗРОБИТИ З НЕЇ СКРИПКУ
Уроки доброти
Легенды и были Одесской филармонии
Композитори пишуть спеціально для неї
Учитель Давида Ойстраха: "Деточка, сыграй мне эту фразу, как вкусный борщ"
Соломія Крушельницька в образі Аїди на фото 1900 року
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
1.jpg