Анатолій Авдієвський зробив хор Верьовки українським брендом | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Анатолій Авдієвський зробив хор Верьовки українським брендом
Авдієвський Анатолій Тимофійович
Анатолій Авдієвський зробив хор Верьовки українським брендом
29 березня 2018, четвер

"Народ наш мудрий, і такі ж його пісні. Це не лише високохудожня цінність, а наша історія. Без розуміння та поваги до цього феномену наші патріотичні гасла нагадуватимуть бурю у склянці води", - так говорив покійний український хоровий диригент і композитор Анатолій Авдієвський. Помер у 82 роки 24 березня 2016-го року. Мав проблеми із серцем.

Анатолій Авдієвський був художнім керівником й головним диригентом хору ім. Григорія Верьовки 50 років. Його називають реформатором в українському хоровому мистецтві. Він увів академічне сопрано і колектив зміг розширити репертуар. Авдієвський вивів хор Верьовки на світовий рівень і зробив українським брендом.

До роковин смерті Анатолія Авдієвського Gazeta.ua підібрала спогади близьких.

Дмитро Радик, професор Національної музичної академії Чайковського:

"У своїй композиторській і диригентсько-хоровій творчості Анатолій Авдієвський мелодією гострив розум, а гармонією плекав душу. Велич пізнається на відстані. Та вже зараз ми розуміємо, що втратили неперевершеного митця, особистість широкого масштабу, стратегічно мислячу в царині національної музичної культури і не тільки", пише day.kyiv.ua.

Галина Степанченко, музикознавець, доктор філософії мистецтва:

"Авдієвський очолював Національну музичну спілку, яку ініціював. Завдяки йому були започатковані хорові фестивалі, які відкривали нові імена. Тисячі концертів Хор ім. Г. Верьовки провів як у найпрестижніших залах, так і в простих клубах, на площах міст, і завжди мистецтву колективу слухачі щедро аплодували. Авдієвський був людиною, до якої тягнулися митці й шанувальники української пісні. Маестро все життя служив народній пісні".

Володимир Рожок, ректор Національної музичної академії України:

"Анатолій Тимофійович був головою Наглядової ради нашої академії, багато років працював професором кафедри, випустив чимало учнів, аспірантів. Ми пишалися тим, що славетний митець, майстер був з нами поруч. Авдієвський підніс наше хорове мистецтво на недосяжну височінь. Рівних йому не було! Думаю, ще й століття не буде. Перефразовуючи вислів Бориса Олійника, сказаний про Стефана Турчака, Авдієвський "як метеор пронісся над Україною, залишивши в її культурі неповторний слід".

Петро Заїка, перший заступник голови Національної всеукраїнської музичної спілки:

"Найголовніше, що Анатолій Тимофійович умів знайти підхід до будь-кого. Постать такого масштабу, величі духу, оригінальності в нашій сфері неповторна. Із цим народжуються, цього не навчиш".

Петро Андрійчук, художній керівник народного ансамблю пісні й танцю України "Дарничанка":

"Анатолій Тимофійович не залишив після себе письмових спогадів чи методичних праць. Шкода, адже він володів дивовижним даром бачити в явищах і предметах найбільш сутнісне, значуще. Його мова була надзвичайно барвистою, оцінки — влучними, а характеристики — кінематографічними".

Я давно зрозумів, що ми, освічені люди, котрі позакінчували виші, неспроможні розкрити технічні засоби, збережені народом на генетичному рівні. Це передавалося із роду в рід найталановитішими і зробило увесь наш народ талановитим

Головне – не похитнути природу людини в середовищі культури її предків. Тоді виникає потреба в колективній творчості – заспівати гуртом так, як співали бабусі, матусі, зберігаючи їхню виконавську манеру: елементи підголоскової поліфонії, вивід із характерним звучанням сопранової партії, солісту доручається прикрашати голосом ту чи іншу пісню, а сама вона може виконуватися і двома голосами, і трьома, і чотирма…

Ми власну історію знали слабенько, перемоги козаків радянська влада ретельно приховувала від українців. Тому приємно було дізнатися про це від іноземців. Франція такий факт пам'ятає. Ми ж – ні

Анатолій Авдієвський народився у селі Федвар, нині Підлісне на Кіровоградщині. Закінчив Одеську консерваторію. 1958-го в Житомирі створив Поліський ансамбль пісні й танцю "Льонок". Був його художнім керівником і головним диригентом до 1963-го. Три роки очолював Черкаський народний хор. Директором Хору ім. Верьовки став 1966 року. Очолював його 50 років. До складу колективу входить хор, оркестр і танцювальна група. Загалом близько 150 чоловік. Гастролювали в Мексиці, Канаді, Франції, Швейцарії, Білорусі, Польщі та Німеччині.

Авдієвський викладав у Київській консерваторії, столичному інституті культури та Київському педагогічному. З 1991 року очолював Всеукраїнську музичну спілку. Був лауреатом Шевченківської премії. Отримав її 1968 року спільно з Григорієм Верьовкою. Був нагороджений орденами Ярослава Мудрого V та IV ступеня, званням Героя України.

Анатолій Авдієвський у шлюбі був двічі. Із першою дружиною розлучився на початку 1960-х. Вдруге оженився з колишньою балериною Майєю Пантелеймонівною, їй зараз 80. Разом прожили 53 роки. Від першого шлюбу в нього залишилася донька Оксана, 55 років. Син Тимофій від другого шлюбу загинув 1999-го в автокатастрофі.



Диригенти: Анатолій Авдієвський
Джерело: Gazeta.Ua



Додати: Share on Facebook


Інші:

Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
Музыкальная терапия: полезные свойства классической музыки
Сила 100-літньої "ДУМКИ"
Захоплююча історія Віоли Сміт – 106-річної барабанщиці, яка досі продовжує грати і пити вино
У Львові демонізували Вагнера...
Чи розкриється знову скринька Пандори?
Левко Ревуцький: геній, який знищив свій талант, щоб не танцювати під кремлівську дудку
Як впливає музика на мозок і чи розумнішають від Моцарта?
Священик УГКЦ протягом життя записав понад 4 тис. українських народних мелодій
«Святий Франциск Ассізький» Олів’є Мессіана як духовний досвід
“У селі немає жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку”. Іван П’ятничук і його сопілкарі
«День» надихає на шедеври
Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
Спадщина Січинського: Станіславський «Боян» та українські пісні за крону
Галицька додекафонія: Юзеф Кофлер і Тадеуш Маєрський
Звуки – живі: вони можуть бути цілющими або вбивчими…
Музичні столиці Європи: де послухати академічну музику в Гамбурзі
Методика Сузукі, або Як навчають музики з трьох років
"Кантус" – хор, який дарує крила
Композитор, що вмів дружити
Той, що відкрив світові музику української бандури
Як Ліст захворів Україною, а світ — Лістом
Заспівала ''Щедрик'' українською і підкорила світ: британська співачка розповіла, як це вийшло
Аккомпанемент искусству дирижера - музыка
Леонтович-ґейт: чи буде щасливий фінал в історії про нищення будинку легендарного композитора?
Рік під знаком «Мелодії»
Час сміливих, зухвалих, талановитих...
Музикант і громадянин на всі часи
«Травіата» — подорож у часі
Viva, Пуччіні!
Магічна трембіта, дзвінка зозулька та інші українські музичні інструменти, які мають особливий характер та колорит
Бетховен присвятив коханій "Місячну сонату"
Класична музика покращує серцебиття
Сміливі ініціативи Одеської опери
МАЙСТЕР ТРИ РОКИ ШУКАВ У КАРПАТАХ ЯЛИНУ, ЩОБ ЗРОБИТИ З НЕЇ СКРИПКУ
Уроки доброти
Легенды и были Одесской филармонии
Композитори пишуть спеціально для неї
Учитель Давида Ойстраха: "Деточка, сыграй мне эту фразу, как вкусный борщ"
Соломія Крушельницька в образі Аїди на фото 1900 року
      © 2008-2018 Music-review Ukraine