Буковинська пісня галичанина | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Буковинська пісня галичанина
Буковинська пісня галичанина
26 квітня 2018, четвер

Минає 85 років від дня народження художнього керівника Буковинського ансамблю пісні і танцю, народного артиста України Андрія Кушніренка. Є люди, особистості, котрі об'єднують та інтегрують націю. Ці загальновизнані моральні авторитети своїм словом і ділом самовіддано працюють задля того, щоб у нашій спільноті панували мир та злагода, щоб народ наш, розмежований і багатостраждальний, став єдиним.


Серед таких пристрасних будителів українства в українцях був і Андрій Миколайович Кушніренко - видатний хоровий диригент, самобутній композитор і фольклорист, талановитий педагог, знаний громадський діяч, який своєю невтомною працею зробив величезний внесок у скарбницю вітчизняної культури. Уродженець Тернопільщини, він переїхав до Львова, де наприкінці 1950х - на початку 1960-х років навчався у Львівському музичнопедагогічному училищі імені Філарета Колесси, а згодом надбав диригентськохоровий фах у Львівській консерваторії. Його вчителями були видатні музичні діячі: М. М. Антків, С. П. Людкевич, А. Й. КосАнатольський, А. В. Солтис, Р. А. Сімович, О. С. Теплицький, В. Л. Гошовський.

1962 року Андрія Кушніренка, котрому тоді не виповнилося й тридцяти років, призначають художнім керівником і головним 
диригентом Державного заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю України. Саме із цим відомим і самобутнім творчим колективом пов'язана вся подальша творча та життєва біографія митця. Адже тут він досяг найвизначніших своїх досягнень і здобутків, і саме під його орудою ансамбль став відомим за межами України, перетворившись на справжню скарбницю українського пісеннохорового мистецтва. З великим успіхом буковинці виступали в багатьох країнах світу - у Фінляндії, Італії, Румунії, Польщі, Чехословаччині.

Багата й різноманітна і композиторська спадщина митця. Його вокальні твори, окремі з яких уже давно сприймають як народні, звучать нині у концертних залах, на багатьох сценах, під час великих урочистостей, вони стали популярними серед шанувальників музичного мистецтва. Їх виконували і виконують Заслужена академічна капела "Думка", чоловіча хорова капела України імені Левка Ревуцького, народні артисти України Д. Гнатюк, П. Ончул, Я. Солтис.


Пригадую далекий 1977 рік. Нас, учасників чоловічого хору Львівського музичнопедагогічного училища, запросили на виїзний пленум Спілки композиторів України, який відбувався у Львівській філармонії. Влсне, тоді я й познайомився з Андрієм Миколайовичем Кушніренком. Ми вперше і одразу "на біс" виконали його знамениту "Пісню про Буревісника". Розчулений автор, а за ним і його вчитель Анатолій КосАнатольський та Георгій Майборода дружно "охрестили" нас "Буревісниками".


По хвилі паузи до вокалістів підійшов Андрій Кушніренко, обійняв мене і сказав, що, як випускник уславленого училища, й сам хотів би постояти в баритоновій групі хору. Відтак вважаю символічним те, що відзначення 85річчя композитора співпадає із таким же ювілеєм нещодавно спочилого Блаженнішого Любомира Гузара. Десь там на небесах вони разом творять янгольський хор, що дякує і прославляє Господа, вони моляться за нас, за наш народ та нашу Україну


Автор: Михайло ТЕЛЮК
Джерело: Слово Просвіти 



Додати: Share on Facebook

Інші:

Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
Музыкальная терапия: полезные свойства классической музыки
Сила 100-літньої "ДУМКИ"
Захоплююча історія Віоли Сміт – 106-річної барабанщиці, яка досі продовжує грати і пити вино
У Львові демонізували Вагнера...
Чи розкриється знову скринька Пандори?
Левко Ревуцький: геній, який знищив свій талант, щоб не танцювати під кремлівську дудку
Як впливає музика на мозок і чи розумнішають від Моцарта?
Священик УГКЦ протягом життя записав понад 4 тис. українських народних мелодій
«Святий Франциск Ассізький» Олів’є Мессіана як духовний досвід
“У селі немає жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку”. Іван П’ятничук і його сопілкарі
«День» надихає на шедеври
Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
Спадщина Січинського: Станіславський «Боян» та українські пісні за крону
Галицька додекафонія: Юзеф Кофлер і Тадеуш Маєрський
Звуки – живі: вони можуть бути цілющими або вбивчими…
Музичні столиці Європи: де послухати академічну музику в Гамбурзі
Методика Сузукі, або Як навчають музики з трьох років
"Кантус" – хор, який дарує крила
Композитор, що вмів дружити
Той, що відкрив світові музику української бандури
Як Ліст захворів Україною, а світ — Лістом
Заспівала ''Щедрик'' українською і підкорила світ: британська співачка розповіла, як це вийшло
Аккомпанемент искусству дирижера - музыка
Леонтович-ґейт: чи буде щасливий фінал в історії про нищення будинку легендарного композитора?
Рік під знаком «Мелодії»
Час сміливих, зухвалих, талановитих...
Музикант і громадянин на всі часи
«Травіата» — подорож у часі
Viva, Пуччіні!
Магічна трембіта, дзвінка зозулька та інші українські музичні інструменти, які мають особливий характер та колорит
Бетховен присвятив коханій "Місячну сонату"
Класична музика покращує серцебиття
Сміливі ініціативи Одеської опери
МАЙСТЕР ТРИ РОКИ ШУКАВ У КАРПАТАХ ЯЛИНУ, ЩОБ ЗРОБИТИ З НЕЇ СКРИПКУ
Уроки доброти
Легенды и были Одесской филармонии
Композитори пишуть спеціально для неї
Учитель Давида Ойстраха: "Деточка, сыграй мне эту фразу, как вкусный борщ"
Соломія Крушельницька в образі Аїди на фото 1900 року
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
01.jpg