Буковинська пісня галичанина | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Буковинська пісня галичанина
Буковинська пісня галичанина
26 квітня 2018, четвер
Поширити у Facebook

Минає 85 років від дня народження художнього керівника Буковинського ансамблю пісні і танцю, народного артиста України Андрія Кушніренка. Є люди, особистості, котрі об'єднують та інтегрують націю. Ці загальновизнані моральні авторитети своїм словом і ділом самовіддано працюють задля того, щоб у нашій спільноті панували мир та злагода, щоб народ наш, розмежований і багатостраждальний, став єдиним.


Серед таких пристрасних будителів українства в українцях був і Андрій Миколайович Кушніренко - видатний хоровий диригент, самобутній композитор і фольклорист, талановитий педагог, знаний громадський діяч, який своєю невтомною працею зробив величезний внесок у скарбницю вітчизняної культури. Уродженець Тернопільщини, він переїхав до Львова, де наприкінці 1950х - на початку 1960-х років навчався у Львівському музичнопедагогічному училищі імені Філарета Колесси, а згодом надбав диригентськохоровий фах у Львівській консерваторії. Його вчителями були видатні музичні діячі: М. М. Антків, С. П. Людкевич, А. Й. КосАнатольський, А. В. Солтис, Р. А. Сімович, О. С. Теплицький, В. Л. Гошовський.

1962 року Андрія Кушніренка, котрому тоді не виповнилося й тридцяти років, призначають художнім керівником і головним 
диригентом Державного заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю України. Саме із цим відомим і самобутнім творчим колективом пов'язана вся подальша творча та життєва біографія митця. Адже тут він досяг найвизначніших своїх досягнень і здобутків, і саме під його орудою ансамбль став відомим за межами України, перетворившись на справжню скарбницю українського пісеннохорового мистецтва. З великим успіхом буковинці виступали в багатьох країнах світу - у Фінляндії, Італії, Румунії, Польщі, Чехословаччині.

Багата й різноманітна і композиторська спадщина митця. Його вокальні твори, окремі з яких уже давно сприймають як народні, звучать нині у концертних залах, на багатьох сценах, під час великих урочистостей, вони стали популярними серед шанувальників музичного мистецтва. Їх виконували і виконують Заслужена академічна капела "Думка", чоловіча хорова капела України імені Левка Ревуцького, народні артисти України Д. Гнатюк, П. Ончул, Я. Солтис.


Пригадую далекий 1977 рік. Нас, учасників чоловічого хору Львівського музичнопедагогічного училища, запросили на виїзний пленум Спілки композиторів України, який відбувався у Львівській філармонії. Влсне, тоді я й познайомився з Андрієм Миколайовичем Кушніренком. Ми вперше і одразу "на біс" виконали його знамениту "Пісню про Буревісника". Розчулений автор, а за ним і його вчитель Анатолій КосАнатольський та Георгій Майборода дружно "охрестили" нас "Буревісниками".


По хвилі паузи до вокалістів підійшов Андрій Кушніренко, обійняв мене і сказав, що, як випускник уславленого училища, й сам хотів би постояти в баритоновій групі хору. Відтак вважаю символічним те, що відзначення 85річчя композитора співпадає із таким же ювілеєм нещодавно спочилого Блаженнішого Любомира Гузара. Десь там на небесах вони разом творять янгольський хор, що дякує і прославляє Господа, вони моляться за нас, за наш народ та нашу Україну


Автор: Михайло ТЕЛЮК
Джерело: Слово Просвіти 



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
01.jpg