Артем Ведель – українська традиція хорового співу | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Артем Ведель – українська традиція хорового співу
Артем Ведель – українська традиція хорового співу
7 вересня, четвер

З погляду його епохи композиторська творчість Артема Веделя сприймалася як явище принципово традиціоналістське, а то й консервативне. Адже на відміну від його старших сучасників Максима Березовського чи Дмитра Бортнянського, Ведель майже не піддався впливам «італійщини», яка ж була тоді мало не обов’язковим стандартом «високого стилю». Мало того, він не піддався вимогам панівної моди також і в тому, що (знову на відміну від його славетних земляків) не залишив по собі (наскільки знаємо) ані одного твори світської, не духовної музики. Дарма, що був він знаменитим скрипалем, отож зовсім природньо мав би хотіти писати інструментальну музику для скрипки або камерного ансамблю.

З погляду сучасної епохи, хорові композиції Веделя, парадоксальним чином, набирають особливих значення та цінності саме з огляду на цей їхній (мовляв) «консерватизм», на глибоку прив’язаність до рідної і локальної традиції київського хорового співу, яку, на ділі, Ведель помітно модернізував, не вдаючись проте до відвертих чужоземних запозичень і впливів. Як такі, його твори, мабуть у ще більшій мірі, аніж хорові композиції Березовського чи Бортнянського, являють органічний новий етап розвитку питомо української музичної культури.



Якби йому було дано прожити на свободі й творити музику довше, ніж отих кілька коротких років у 1790-х рр., найімовірніше, він підняв би українську традицію хорового співу до іще вищого рівня витонченості й майстерності. А проте трагічна історія його життя, ув’язнення в «гамівному домі» на Подолі і передчасної смерти не меншою мірою, aніж його музика, привертає сьогодні увагу як разючий символ складної історії нашої культури.

А історія повернення його музики слухачам із понад столітнього забуття-заборони — це таки, либонь, одне із тих знаків, які живлять нашу надію, що, мовляв, автентичних досягнень людського духа не можна остаточно знищити. Як і неможливо викорінити з людей і народу їхнього прагнення до свободи та гідного людського життя. І хіба це не глибоко змістовна, та водночас іронічна закономірність, що правду про трагічну долю ідеалістичного, мало «не із світу цього» українського композитора Артема Веделя, що не скорився антигуманній системі імперської влади (яка включала теж підпорядковану цареві ієрархію церкви) і був за це цією владою знищений та засуджений на забуття, відкрив у Московському військовому архіві у 1967 р. український дослідник Василь Кук? Відомий не так своїми історичними працями, як тим, що був він останнім головокомандувачем Української Повстанської Армії та головою ОУН; що його арештували 1954 р., а згодом тримали, тортурували, допитували в ізоляторах в’язниць КҐБ у Києві й Москві, та проте 1960 за загальною амністією випустили на волю…



На «справу божевільного капітана Веделя» Кук натрапив, по суті, випадково, адже ж досліджував у військовому архіві Москви інші питання, шукав, либонь, документів про війну НКВД з УПА, частину яких видав щойно у 1990-х і 2000-х рр., як приміром, видані спільно проф. Ярославом Дашкевичем за підтримкою КІУСу ««Особые папки» Сталіна і Молотова про національно-визвольну боротьбу в Західній Україні у 1944–1948 рр.». Утім, тим не менш (а може й особливо!), участь цього борця проти імперської системи у розкритті «таємниці Веделя» вражає як аж ніяк не випадкова.

Аналогічно закономірним, здається, був вагомий вплив на процес повернення музичної спадщини Веделя Україні композитора і хорового дириґента Олександра Кошиця, який згодом прославив цю музику в країнах Европи та обох Америк на резонансних концертах Української республіканської капели. Сьогодні працю над дослідженнями й популяризацією музики Веделя продовжують такі діячі нашої музичної культури, як директор Камерного хору «Київ» Микола Гобдич, музикознавець Тетяна Гусарчук та інші. Хтозна, може їм вдасться іще відкрити та донести до нас слухачів невідомі сьогодні твори цього «несусвітнього» майстра…


Автор: Роберт Стех
Джерело: Очима культури



Додати: Share on Facebook


Інші:

"Найталановитіший танцюрист покоління". Як українець підкорив Велику Британію
Відлуння столітніх оплесків
Закарпатський камерний хор «Кантус»: становлення, перемоги, плани
Психологи розповіли, в якому віці краще починати навчання музиці
Вчені з'ясували, яка музика покращує креативність
Ян Сибелиус (1865-1957) композитор
Артем Ведель – українська традиція хорового співу
А на Вкраїні – там сонечко сяє
Лікарі радять хропунам регулярно... співати
Про стан здоров'я людини можна дізнатись за її голосом
Алла Шейко і голоси від Бога
Традиційні музичні інструменти. Ерху
Територія музики: Вінницькій філармонії - 80!
Свято Людкевича
Сучасна опера: соціальна утопія + психоаналіз
Як у Львові директора Органного залу обирали
До 150-річчя від дня народження Євгена Купчинського
"Стрес я залишаю в театрі". Прима нью-йоркського балету поділилася правилами здорового способу життя
Згадаємо Андрія Іщенка
Духові інструменти: загадки саксофона
Польські пісні Шопена – українською
Львів, Європа і – світ
17 серпня - 75 років Мусліму Магомаєву
"Котяча фуґа" та її історія
Скромного українського співака визнали одним із найкращих тенорів світу
Стравінський у ПАР: композитор, який кинув виклик апартеїду
Оксана Линів: українка на чолі кращих оркестрів Європи
Рахманіновські гостини
Ромський піаніст – Дьордь Цифра
Ваґнерівський фестиваль у Байройті: з червоним килимком і без скандалів
Україномовна опера: загибель відкладається?
Молода українська скрипалька діагностує інструменти Страдіварі, Аматі та Гварнері
Класична італійська опера. Ази та аналогії з сьогоденням
Джордж Гершвін: 80 роковини смерті відомого композитора
Основоположник династії музикантів
Заняття класичною музикою – це не так складно
Потрібне перезавантаження
Україна у звуках: забуті народні музичні інструменти
Історія піаніста, якого могло не бути
Опера в свинарнику: європейські рецепти відродження малих українських міст
      © 2008-2017 Music-review Ukraine. Усі права застережено. При цитуванні інформації посилання на Music-review Ukraine обов'язкове