Український піаніст, який написав музичні шедеври у концтаборі: вражаюче відео | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Український піаніст, який написав музичні шедеври у концтаборі: вражаюче відео
Український піаніст, який написав музичні шедеври у концтаборі: вражаюче відео
2 червня, неділя

У YouTube не знайдеш архівних записів виступів Всеволода Задерацького. А все через те, що за життя йому лише один раз дозволили виконати свій твір зі сцени. Навіть афіші не було, просто на аркуші із зошита написали програму концерту.






Якщо до письменників радянська влада була безжальною, то в музикантів було більше шансів уникнути розправи енкаведистів. Однак український піаніст з Рівного тричі сидів у в'язниці. Зокрема й у таборах Колими, де при температурі в мінус 50 градусів доводилося працювати по 12 годин. Є припущення, що Задерацькому не могли пробачити зв'язок з царською сім'єю.

У 1915 році українець викладав музичну літературу царевичу Олексію і щотижня їздив із Москви в Царське село. Понад рік він знайомив майбутнього спадкоємця престолу із західними композиторами, пояснював різницю між музичними жанрами.

Коли до влади прийшли більшовики, то йому це пригадали, як і підтримку білогвардійців. Ці два пункти фактично перекреслили його кар'єру, а для НКВС він завжди залишився неблагонадійним.

Арешти композитора

Після першого арешту 1921 року його прізвище внесли в розстрільний список. У ніч перед стратою Задерацького помістили в конфіскований будинок. Там стояв рояль, тож перед смертю піаніст грав усю ніч. А на ранок навпроти його прізвища з'явився надпис "Залишити живим", виведений самим Феліксом Дзержинським. Підозрюють, що "Залізний Фелікс" мешкав неподалік і чув цю гру.

Однак після п'ятьох років його знову заарештували. Цього разу НКВДсти ще й вилучили всі твори композитора і знищили їх. Після звільнення Задерацькому дозволяли селитися лише в невеличких містах, а про Москву та Петербург і не могло й бути мови. Документів не видавали, влаштовувався на тимчасові роботи.

У 1937 році його запідозрили у контрреволюційній діяльності. Задерацького відправили на край Радянського союзу. Спочатку у вагонах до Владивостока. Далі у тюрмі корабля до Магадана, а звідти сотню кілометрів пішки до таборів.

Створення найкращого твору

Найдивовижніше, що саме в таких нелюдських умовах Задерацький створив свій найкращий твір. Якимось чином він зумів переконати керівництво табору дати йому клаптики телеграфних бланків та олівець. Обіцяв, що не напише жодного слова, тільки ноти. Дрібним почерком він занотував "24 прелюдії і фуги для фортепіано" тривалістю понад дві години.

Писав не маючи змоги випробувати цей твір на інструменті. Гумки не було, тому писав без помилок і перекреслень – одразу готовий твір.

Замість шести років на таборах – пробув два, а потім ще півтора року добирався назад до родини. На зворотні квитки доводилося заробляти в містах поруч із таборами.

Останні роки свого життя Задерацький провів у Львові. Там він викладав фортепіано в консерваторії, виступав, виконуючи чужі твори.


Джерело: 24 канал



Додати: Share on Facebook








Інші:

Яку музику слухають найрозумніші люди
Українка, що зачарувала Пабло Пікассо
Іфігенія у геріатричному пансіонаті
Нова мистецька школа: шлях у нікуди
Український піаніст, який написав музичні шедеври у концтаборі: вражаюче відео
Тому що не Петлюра, або Як держінституції не підтримали проект з найбільшим потенціалом для промоції України у світі
Історія про кременчуцького хлопчика, який взяв чотири «Оскари»
Перший лавровий вінок для хору Олександра Кошиця з Праги
Як народилася легенда?
Кому варто слухати сумну музику
Творчість Олени Лущик у «музичних прем’єрах сезону»
Вихованка С. Лифаря в Києві
«Український прорив»
Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері
Великий Серж Лифар із Києва: історія життя директора паризької Гранд-Опери
«ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА»: У КИЄВІ ВИКОНАЮТЬ «ЗАСУДЖЕННЯ ФАУСТА»
Музика заради життя: мандрівний скрипаль влаштовує благодійні концерти просто неба
Музей, де можна пізнати і почути Гуцульщину
Виготовив 100 діджеріду. Як мелодія аборигенів змінила життя стоматолога з Вінниці
28 березня 1925 року народився Дмитро Гнатюк
Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
Музыкальная терапия: полезные свойства классической музыки
Сила 100-літньої "ДУМКИ"
Захоплююча історія Віоли Сміт – 106-річної барабанщиці, яка досі продовжує грати і пити вино
У Львові демонізували Вагнера...
Чи розкриється знову скринька Пандори?
Левко Ревуцький: геній, який знищив свій талант, щоб не танцювати під кремлівську дудку
Як впливає музика на мозок і чи розумнішають від Моцарта?
Священик УГКЦ протягом життя записав понад 4 тис. українських народних мелодій
«Святий Франциск Ассізький» Олів’є Мессіана як духовний досвід
“У селі немає жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку”. Іван П’ятничук і його сопілкарі
«День» надихає на шедеври
Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
Спадщина Січинського: Станіславський «Боян» та українські пісні за крону
Галицька додекафонія: Юзеф Кофлер і Тадеуш Маєрський
Звуки – живі: вони можуть бути цілющими або вбивчими…
Музичні столиці Європи: де послухати академічну музику в Гамбурзі
Методика Сузукі, або Як навчають музики з трьох років
"Кантус" – хор, який дарує крила
Композитор, що вмів дружити
      © 2008-2018 Music-review Ukraine