Учта дивотворення для упричетнених | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Учта дивотворення для упричетнених
Криса Олег
Учта дивотворення для упричетнених
У Львові триває Міжнародний музичний фестиваль «Контрасти»
23 жовтня 2012, вівторок

Олег Криса, скрипкаДнями в культурному житті Львова відбулася подія надзвичайної мистецької ваги.

У концертному залі ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії з двома концертами виступив всесвітньовідомий скрипаль Олег Криса.

Його виступи були приурочені до гарних ювілейних дат: 70-річчя Маестро і 50-річчя його творчої діяльності.

За цей час митець виступив на всіх континентах, гідно представляючи Україну, працював із багатьма видатними композиторами й виконавцями.

Серед них такі особистості, як А.Шнітке, С.Губайдулліна, О.Денисов, В.Сильвестров, М.Скорик, Є.Станкович, К.Пендерецький, М.Ростропович. Олег Криса отримував головні призи на численних міжнародних конкурсах скрипалів.

Зокрема, був першим українцем, який переміг на престижному конкурсі Паганіні.

А починав Скрипаль навчання у Львівській музичній школі ім. С. Крушельницької. Саме учні цієї школи сиділи в концертному залі в перших рядах поціновувачів таланту видатного земляка. Власне тому свої концерти ювіляр кваліфікував як звітні, насамперед перед колегами, друзями, рідними.

Виступи митця пройшли в рамках XVIII Міжнародного фестивалю сучасної музики «Контрасти». Не можна не відзначити з вдячністю і повагою керівництво філармонії, яке в наші фінансово нелегкі часи гідно утримує цю добру фестивальну традицію.

Концерти Олега Криси, як і очікували, були блискучими – як щодо вибору творів і досконалої виконавської майстерності, так і щодо емоційного піднесення, яке панувало в залі. Воно ж – і піднесення над мирськими страстями, які крещендо досягають піку в міру наближення до дати парламентських виборів. Обираючи твори для програми виступів, соленізант розважував з погляду вічності (нам би бути такими мудрими на виборах, визначаючи обранців до ВР). Маестро було легше. Він обрав безсмертних – Л.ван Бетховена, В.Моцарта, К.Шимановського, М.Равеля, А.Шнітке, Й.Брамса, Д.Шостаковича, відповідно до концепції фестивалю та іронії суспільного життя – на контрастах.

У перший день митець виступив сольно в супроводі своєї чарівної дружини Тетяни Чекіної (фортепіано). Другий виступ потужно супроводжували: камерний оркестр «Академія», диригент І.Пилатюк, академічний камерний оркестр «Віртуози Львова», диригент М.Юсипович, академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії, диригент В.Сивохіп.

Даруючи слухачам нетлінні твори, Маестро заворожив зал, як завжди, віртуозною інтелігентною манерою виконання і шляхетною поставою: аскетична простота, абсолютна безпафосність. Зворушувала його сонячна посмішка дитини. Прозорість. Але і глибина. І ранимість оголеної душі.

Душа Майстра мислить музичними формами, акордами, терціями, октавами, осягаючи світ піццікато. Нота за нотою скрипка у руках Майстра слухняно формує простір твору. Його душа сповна заповнює цей простір аж до світлих готичних склепінь небес, аж до маревних потаємних підземель. Душа слухача поринає в апокаліптичні видива митця, виринає з видінь, підіймається до чистого неба, сходить на п’єдестал, на ешафот, потрапляє у іншу реальність. Це – Шнітке.

Скрипаль звивистою стежиною уривчастої мелодії десь попід небом янголино проводить тебе над урвищем потойбіччя. Насправді не тривога – страх володіє тобою. Однак під омофором Майстра слухачеві безпечно.

Власне, енігматична музика А.Шнітке особливо полонила слухачів. Упізнавана й неповторна, у талановитому виконанні «Віртуозів Львова». До речі, «Кончерто гроссо №3 для двох скрипок, клавесина і струнних», написаний геніальним композитором з присвятою, зокрема, О.Крисі, виконували у Львові вперше. Оркестр віртуозів, виплеканий народним артистом України Сергієм Бурко, під диригентською паличкою (справді магічною) М.Юсиповича досконало передав драматургічний дух твору, виглядаючи разом з Маестро єдиним організмом.

Слухачі зосталися причаровані глибинною красою бархатистого звуку, утворюваного делікатними дотиками смичка, непересічною увагою Скрипаля до коштовних деталей твору, яка не дає жодній ноті пощезнути в лабіринті партитури. А водночас і самі незчулися, як опинилися поглинутими в чаруюче вировиння звуків. Утім ніхто й не опирався чарівному полону.

Загальний катарсис, як результат такого спільництва.

Приголомшені пережитим дійством глядачі неквапом розходилися. Щойно їх, зачарованих силою творчого натхнення, чистим звуком, достойно підтримуваним оркестрантами, Маестро разом з безсмертними авторами ввів у ієратичний простір своєї душі на ювілейні фестини. Урочистий простір звукових ієрархій. Безцінною миттю вічності закарбується це свято. Введення в храм душі. Відчуття було наче янголи розносять ялинові гілки мелодій з прикрасами межи присутніх. І душі відроджувались, оновлялись. Анастазис.

Учта дивотворення для упричетнених.

Незабутній урок звукової каліграфії для тих, хто удостоєний бути його учнем.


Автор: Володимир Карачинцев
Виконавці: Олег Криса
Концертна організація: Львівська обласна філармонія
Конкурс (фестиваль): Міжнародний фестиваль сучасної музики "Контрасти"
Джерело: gazeta.lviv.ua



Додати: Share on Facebook

Інші:

Яку музику слухають найрозумніші люди
Українка, що зачарувала Пабло Пікассо
Іфігенія у геріатричному пансіонаті
Нова мистецька школа: шлях у нікуди
Український піаніст, який написав музичні шедеври у концтаборі: вражаюче відео
Тому що не Петлюра, або Як держінституції не підтримали проект з найбільшим потенціалом для промоції України у світі
Історія про кременчуцького хлопчика, який взяв чотири «Оскари»
Перший лавровий вінок для хору Олександра Кошиця з Праги
Як народилася легенда?
Кому варто слухати сумну музику
Творчість Олени Лущик у «музичних прем’єрах сезону»
Вихованка С. Лифаря в Києві
«Український прорив»
Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері
Великий Серж Лифар із Києва: історія життя директора паризької Гранд-Опери
«ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА»: У КИЄВІ ВИКОНАЮТЬ «ЗАСУДЖЕННЯ ФАУСТА»
Музика заради життя: мандрівний скрипаль влаштовує благодійні концерти просто неба
Музей, де можна пізнати і почути Гуцульщину
Виготовив 100 діджеріду. Як мелодія аборигенів змінила життя стоматолога з Вінниці
28 березня 1925 року народився Дмитро Гнатюк
Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
Музыкальная терапия: полезные свойства классической музыки
Сила 100-літньої "ДУМКИ"
Захоплююча історія Віоли Сміт – 106-річної барабанщиці, яка досі продовжує грати і пити вино
У Львові демонізували Вагнера...
Чи розкриється знову скринька Пандори?
Левко Ревуцький: геній, який знищив свій талант, щоб не танцювати під кремлівську дудку
Як впливає музика на мозок і чи розумнішають від Моцарта?
Священик УГКЦ протягом життя записав понад 4 тис. українських народних мелодій
«Святий Франциск Ассізький» Олів’є Мессіана як духовний досвід
“У селі немає жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку”. Іван П’ятничук і його сопілкарі
«День» надихає на шедеври
Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
Спадщина Січинського: Станіславський «Боян» та українські пісні за крону
Галицька додекафонія: Юзеф Кофлер і Тадеуш Маєрський
Звуки – живі: вони можуть бути цілющими або вбивчими…
Музичні столиці Європи: де послухати академічну музику в Гамбурзі
Методика Сузукі, або Як навчають музики з трьох років
"Кантус" – хор, який дарує крила
Композитор, що вмів дружити
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
110623_105.jpg