Музична школа не має права носити імені Миколи Колесси? | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Музична школа не має права носити імені Миколи Колесси?
Музична школа не має права носити імені Миколи Колесси?
Родина і середній навчальний заклад не можуть поділити між собою ім’я видатного українського композитора
14 квітня, субота

У львівських музичних колах стрімко розвивається скандал.

Сторони-опоненти: родина видатного українського композитора, Героя України, львів’янина Миколи Філаретовича Колесси, та колектив Львівської державної музичної школи № 2. Навчальний заклад хоче мати ім’я Миколи Колесси, родина композитора — категорично проти.

У Львівській міській раді до 26 квітня триває громадське обговорення щодо присвоєння музшколі № 2 імені Миколи Колесси. До цього ж часу до відділу громадського партнерства управління «Секретаріат ради» можна подавати свої пропозиції та зауваження (через ЦНАП на площі Ринок, 1).



Журналіст «ВЗ» з’ясовувала, у чому ж суть скандалу.

На сайті Львівської міськради музшкола № 2 уже значиться як «ім. Миколи Колесси». «Це зрозуміло, бо процедура надання імені тягнеться давно, розпочалася ще за життя Миколи Філаретовича (помер у 2006 році. — Авт.), — розповіла „ВЗ“ директор музичної школи № 2 Галина Лаврись. — Що значить, що родина проти? Дуже давно Микола Філаретович хотів одружитися з піаністкою Етеллою Чуприк. Родина була проти, і він не одружився. Тепер родина проти надання імені школі. Моєму обуренню немає меж! У 2004 році Микола Філаретович дав мені письмову згоду на те, що хоче, аби наша школа мала його ім’я. Якщо він цього хотів, як ми можемо не виконати його бажання? А родина хоч раз прийшла і сказала мені, що вона проти? Де їхнє звернення? Микола Колесса — відомий український композитор, має велику творчу спадщину, прожив 103 роки і зробив дуже великий внесок в українську культуру. Я в нього вчилася. Він був завжди бажаним гостем нашої школи. І завжди приходив до нас із задоволенням, ніхто його сюди силою не тягнув».

«Добре розумію пані Лаврись. Вона, як очільник, хотіла б, щоб школа носила відповідне ім’я і тим самим піднімала свій статус, — розповів журналісту „ВЗ“ онук Миколи Колесси, диригент, педагог, професор кафедри диригування у Львівській музичній академії Ярема Колесса. — Ця невеличка школа цим іменем могла би притягати певну кількість учнів. Але постать Миколи Філаретовича є трохи замасштабна для дитячої музичної школи. Він, з одного боку, видатний композитор, а з іншого — творець національної диригентської школи. Як композитор багато працював у царині хорової і симфонічної музики. У нього є багато обробок народних пісень, але практично немає дитячих пісень, навіть хорових дитячих. Симфонічна музика того рівня, що писав Микола Колесса, не для шкільного віку. Якщо розглядати його педагогічну діяльність, то він мав два дипломи — диригента і композитора. Він працював як диригент-педагог. Диригування в музичній школі початкового рівня не викладається».

Ярема Колесса розповів, що такої думки уся родина Колессів, а це — мати пана Яреми і донька Миколи Філаретовича Харитина Колесса, ще дві його доньки — Соломія і Ксенія Колесси, двоє синів пані Ксенії — Адріян і Орест. «Ми знали про те, що Микола Філаретович не заперечував проти того, щоб музшкола носила його ім’я, — веде далі пан Ярема. — Це було тоді, коли він був вже у дуже поважному віці. Пам’ятаю, як це було: прийшла пані Лаврись і з нею — відомий сопілкар Мирослав Корчинський. Але Миколі Філаретовичу вже важко було комусь відмовити у чомусь. Він дуже любив людей, був надзвичайно контактною людиною. Сам факт, що його хтось відвідував, його дуже тішив. І на хвилі цієї втіхи і радості, можливо, він і погодився на це.

Борони Боже, не подумайте, що я стверджую, що йому «викручували руки». Ніколи! Але якщо подивитися на цю ситуацію трошки збоку, то десь елемент такого явища міг проглядатися…".

Цікаво, що у Львові жоден культурний заклад не носить імені Миколи Колесси. Є обласна стипендія імені Миколи Колесси, яку вручають талановитим студентам Львівської музичної академії. Є вулиця Колесси, але Філарета, батька Миколи Філаретовича. Ще в 1940-х роках, коли Микола Колесса був депутатом міської ради Львова, він запропонував назвати одну з вулиць міста іменем Філарета Колесси — знаного фольклориста європейського рівня. Його ім’я заслужено носить одна з вулиць (бічна вул. Коперника, на відрізку між головною поштою і вулицею Бандери).

Онук композитора подаватиме до Львівської міської ради лист від родини і лист від відомих львів’ян, авторитетних у музичних колах, які підтримують родину в їхній думці.

Тож який заклад, якщо не музшкола, гідний носити ім’я видатного композитора Миколи Філаретовича Колесси? «Житомирcька обласна філармонія носить ім’я свого славетного земляка, всесвітньо відомого піаніста Святослава Ріхтера. Не думаю, що Житомирській філармонії за це соромно…», — сказав Ярема Колесса, таким чином недвозначно натякнувши, що Львівська обласна філармонія мала би носити ім’я Миколи Колесси. Але чому ім’я Миколи Колесси не можуть мати і школа, і обласна філармонія?

Адже тут немає якогось регламенту. Бо чим більше буде згадуватися ім’я видатного композитора — тим краще!


Автор: Юлія Ліщенко
Джерело: Високий замок



Додати: Share on Facebook

Інші:

Класична музика покращує серцебиття
Сміливі ініціативи Одеської опери
МАЙСТЕР ТРИ РОКИ ШУКАВ У КАРПАТАХ ЯЛИНУ, ЩОБ ЗРОБИТИ З НЕЇ СКРИПКУ
Уроки доброти
Легенды и были Одесской филармонии
Композитори пишуть спеціально для неї
Учитель Давида Ойстраха: "Деточка, сыграй мне эту фразу, как вкусный борщ"
Соломія Крушельницька в образі Аїди на фото 1900 року
Патрік Генрі Хьюз: незрячий хлопець, який став віртуозним музикантом
Київський король світового фортепіано
Як вибрати музичну школу і не помилитися?
Українські "Варіації" у Скандинавії
Вуличним музикантам у Львові заборонили виступати без дозволів. Як все працює на практиці?
Чого найбільше боявся Фридерик Шопен?
Дует батька і сина Бочеллі
Музика пам'яті
Класична музика в контексті реклами і маркетингу
Вересень: творчий пошук ідей
Дні музики Мирослава Скорика у Львові
Мирослав Скорик і музика Львова
Кістки та фрески: про що мовчать стіни Львівського органного залу
З любов’ю, Скорик
Принц піаністів
Які фестивалі потрібні та де їх проводити?
Під звуки піаніно: юний принц Джордж займатиметься балетом
Покинуті фортепіано і роялі у дивних світлинах
Бах для ...корів
Клуб композиторів
Яна Тойбер показала удивительный мир балерин
Українські примадонни в музиці
190 років з дня народження Міхала (Михайла) Адамовича Завадського (1828-1887) – відомого польського і українського композитора, піаніста, педагога
Як створюється опера: від задуму до виходу на сцену
Вражаючий звук і кількасотрічні музичні інструменти: Чому Закарпаття називають органним краєм
Міжгалактичний арт-проект музика для прибульців
Уродженець Кременця, який врятував Карнегі-Холл
Класична музика в суді. А чому б ні?
Ще одна причина записати дитину на фортепіано
Марко Р.Стех: Творчість Василя Барвінського виявилася могутнішою від кремлівського диктату
Мирослав Скорик. Інтелігентний бешкетник
Сто великих украинцев - Сергей Михайлович Лифарь
      © 2008-2018 Music-review Ukraine