Потрібне перезавантаження | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Потрібне перезавантаження
Потрібне перезавантаження
Враження від конкурсу хореографів, який відбувся у Львові
4 липня, вівторок

Задум конкурсу хореографів у місті Лева виник 2015 року за ініціативи балетної трупи Оперного театру ім. С. Крушельницької. Ентузіасти цього починання, об’єднавшись у гільдію танцюристів, зрозуміли, що немає сенсу чекати «милостей від природи». Вони занудьгували за новою хореографією, сучасними виражальними засобами і зібралися їх шукати здебільшого на своїй території... Поки що активніше за інших на запрошення львів’ян відгукуються хореографи кількох великих українських міст, хоча конкурс було заявлено як міжнародний.

І ось підбили підсумки нового змагання хореографів, а на сцені Львівської опери відбувся гала-концерт переможців. Були показані роботи балетмейстерів, визнаних кращими. Їх, поділених на два відділення, виявилося практично 20. І емоції глядачів, а не просто ввічливі оплески, міцніли, наростаючи від номера до номера.

Звичайно, самі організатори гала-концерту розуміли, що не всі роботи конкурсантів однаково рівноцінні. Тим паче, що переважно їх автори — досвідчені танцівники, а у створенні танцю новачки. Багато хто, не маючи оригінальної фантазії, вдається до запозичення. Побачивши якось вдалі комбінації рухів, ефектні підтримки або багатофігурні малюнки танцю, вони, мабуть, і самі не можуть пригадати, що належить їм, а що — першовідкривачам. Або навмисно це «забувають».

Так, коли на сцену виходить виконавиця «Чорного лебедя» (хореографія Анастасії Ісупової), пригадується і знаменитий фільм Даррена Аронофськи, і балет Матса Ека «Лебедине озеро». Та сама Ісупова, виконуючи власний номер «Маргарита» (ймовірно, мається на увазі героїня роману Булгакова «Майстер і Маргарита»), знову наповнює його великою кількістю балетних «цитат», використовує ефектну відеопроекцію, але дістатися до суті образу все це не допомагає.




Назву ще одну примітну і характерну для багатьох сучасних постановників особливість — розбіжність між масштабом задуму і його втіленням. «Вершники Апокаліпсису», «Керовані таємницею», «Вигнанці» — всі ці назви сценічних композицій несуть у собі глибокий смисл, який справді може відкрити метафізику танцю. Але тільки коли його виразність диктує непідробне почуття, забезпечує виконавська експресія. Тут згодилася б і режисерська майстерність (якою не всі хореографи володіють). Характерно, що багато які композиції відбувалися на тлі «космічного» відеоряду і просто зобов’язували хореографів до великих ідейних і художніх узагальнень. Однак на жаль!

Були, звичайно, і земні «картинки» танцю, обіцяні самою його назвою. Але, наприклад, у номері «Складні стосунки» (постановник Микола Санжаревський) нічого складного між персонажами не відбувається — вони як посварилися, так і помирилися. До того ж є розбіжність між відерядом і музикою — лірична пісня звучить французькою мовою, а міський пейзаж явно з нею не поєднується. Є розбіжності з характером музики і в хореографії «Баркароли» (постановник Gerlinda Dill). Натомість саме музика надихнула відомого класичного танцівника Євгенія Свєтліцу поставити для себе і партнерів хвацький «Молдавський танець», який темпераментно виконали артисти. Енергія в ньому буквально випліскувалася назовні!

Особливо скажу про українську тематику конкурсу. В більшості своїй представлені номери теж виглядали вторинно. Тут, окрім прибереженої для фіналу «Веснянки», мало виручає сюжет, образотворча символіка. Не відзначається різноманітністю музика, побудована на народнопісенній основі, але яка простору фантазії для танцю не дає. Все разом узяте не стимулює розвитку оригінальної хореографії, порідненої з фольклором, але призначеної для сцени, для сучасного глядача.

Дивлячись на те, як щедро роздає лаврові вінки журі телевізійних конкурсів (ще раніше це відбувалося в проектах на кшталт «Майданс»), розумієш, що невдачі наших молодих хореографів багато в чому закономірні. Вони вважають телевізійні шоу камертоном смаку, зразком для наслідування і думають, що за відомої частки везіння їх теж супроводжуватиме успіх. Можливо, враховуючи це, організатори Львівського конкурсу хочуть із наступного року змінити його формат: не приймати до показу «кота в мішку» і змушувати своїх артистів до творчого ризику (мало що вигадає хореограф-початківець). А приймати балетмейстера разом із його колективом і підготовленим заздалегідь номером.

Очевидно, що конкурс сучасного танцю або ж фестиваль нової хореографії — нагальна потреба наших днів: адже в творчому змаганні простіше побачити панораму балетмейстерського пошуку, зрозуміти, чи скоро відбудеться перезміна у наших маститих хореографів і чи готова молодь підхопити їхню естафету. Зараз серед постановників танцю з’явилося чимало нових імен. Але поки що мало тих, що запам’яталися.


Автор: Олександр Чепалов
Концертна організація: Львівський Національний академічний театр опери та балету ім.С. Крушельницької
Джерело: Газета «День»



Додати: Share on Facebook

Інші:

Ваґнерівський фестиваль у Байройті: з червоним килимком і без скандалів
Україномовна опера: загибель відкладається?
Молода українська скрипалька діагностує інструменти Страдіварі, Аматі та Гварнері
Класична італійська опера. Ази та аналогії з сьогоденням
Джордж Гершвін: 80 роковини смерті відомого композитора
Основоположник династії музикантів
Заняття класичною музикою – це не так складно
Потрібне перезавантаження
Україна у звуках: забуті народні музичні інструменти
Історія піаніста, якого могло не бути
Опера в свинарнику: європейські рецепти відродження малих українських міст
Як музика зустрічає розум?
Родом з України: українське коріння композитора Ігоря Стравінського
Що робить Віденську Оперу найпопулярнішою і визнаною у всьому світі?
Яку історію має будинок Полтавської філармонії
Між дерев співається найкраще
ODESSA CLASSIC 2017: в Одессе проходит Международный музыкальный фестиваль
Насолода «живим звуком»
Священик, композитор, диригент, член Української Національної Ради ЗУНР Остап Нижанківський
Пам’ять про автора українського гімну Михайла Вербицького потрібно повернути в Україну – дослідниця
Київському оркестру New Era Orchestra виповнилося 10 років
Зробиш бандуру — візьмемо: як «посвячують» у сучасних кобзарів
Посол і меценат української культури
Музична зброя України: тулумбас викликає дощ, а звуками дримби лікують хворих
Як народилася пісня «Рідна мати моя»?
Симфонічний оркестр Вінницької філармонії відкрив фестиваль П. І. Чайковського та Н. Ф. фон Мекк
У Чернівцях була своя консерваторія
Вінниця у травні проводить ХV Міжнародний фестиваль ім. Петра Чайковського та Надії фон Мекк
Родом з України: Норберт Гланцберг - композитор
Урочисте закриття Першого Всеукраїнського конкурсу піаністів імені Олега Криштальського
Музи Бейли Бартока: найбільша любов
Голгофа Артемія Веделя
Молоді композитори України: COURSE 2017
Відомий закарпатський композитор легко закохувався у талановитих юних дівчат
Автор музики до мультсеріалу «Про козаків» вчився у Тернопільській ЗОШ №4
Після Brexit: що буде з європейськими оркестрами
Как поступить в немецкую консерваторию
Где и как учат музыке в Германии
Леонардо да Вінчі – безликий геній Ренесансу
8 малоизвестных фактов о Лучано Паваротти
      © 2008-2017 Music-review Ukraine. Усі права застережено. При цитуванні інформації посилання на Music-review Ukraine обов'язкове