Потрібне перезавантаження | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Потрібне перезавантаження
Потрібне перезавантаження
Враження від конкурсу хореографів, який відбувся у Львові
4 липня 2017, вівторок

Задум конкурсу хореографів у місті Лева виник 2015 року за ініціативи балетної трупи Оперного театру ім. С. Крушельницької. Ентузіасти цього починання, об’єднавшись у гільдію танцюристів, зрозуміли, що немає сенсу чекати «милостей від природи». Вони занудьгували за новою хореографією, сучасними виражальними засобами і зібралися їх шукати здебільшого на своїй території... Поки що активніше за інших на запрошення львів’ян відгукуються хореографи кількох великих українських міст, хоча конкурс було заявлено як міжнародний.

І ось підбили підсумки нового змагання хореографів, а на сцені Львівської опери відбувся гала-концерт переможців. Були показані роботи балетмейстерів, визнаних кращими. Їх, поділених на два відділення, виявилося практично 20. І емоції глядачів, а не просто ввічливі оплески, міцніли, наростаючи від номера до номера.

Звичайно, самі організатори гала-концерту розуміли, що не всі роботи конкурсантів однаково рівноцінні. Тим паче, що переважно їх автори — досвідчені танцівники, а у створенні танцю новачки. Багато хто, не маючи оригінальної фантазії, вдається до запозичення. Побачивши якось вдалі комбінації рухів, ефектні підтримки або багатофігурні малюнки танцю, вони, мабуть, і самі не можуть пригадати, що належить їм, а що — першовідкривачам. Або навмисно це «забувають».

Так, коли на сцену виходить виконавиця «Чорного лебедя» (хореографія Анастасії Ісупової), пригадується і знаменитий фільм Даррена Аронофськи, і балет Матса Ека «Лебедине озеро». Та сама Ісупова, виконуючи власний номер «Маргарита» (ймовірно, мається на увазі героїня роману Булгакова «Майстер і Маргарита»), знову наповнює його великою кількістю балетних «цитат», використовує ефектну відеопроекцію, але дістатися до суті образу все це не допомагає.




Назву ще одну примітну і характерну для багатьох сучасних постановників особливість — розбіжність між масштабом задуму і його втіленням. «Вершники Апокаліпсису», «Керовані таємницею», «Вигнанці» — всі ці назви сценічних композицій несуть у собі глибокий смисл, який справді може відкрити метафізику танцю. Але тільки коли його виразність диктує непідробне почуття, забезпечує виконавська експресія. Тут згодилася б і режисерська майстерність (якою не всі хореографи володіють). Характерно, що багато які композиції відбувалися на тлі «космічного» відеоряду і просто зобов’язували хореографів до великих ідейних і художніх узагальнень. Однак на жаль!

Були, звичайно, і земні «картинки» танцю, обіцяні самою його назвою. Але, наприклад, у номері «Складні стосунки» (постановник Микола Санжаревський) нічого складного між персонажами не відбувається — вони як посварилися, так і помирилися. До того ж є розбіжність між відерядом і музикою — лірична пісня звучить французькою мовою, а міський пейзаж явно з нею не поєднується. Є розбіжності з характером музики і в хореографії «Баркароли» (постановник Gerlinda Dill). Натомість саме музика надихнула відомого класичного танцівника Євгенія Свєтліцу поставити для себе і партнерів хвацький «Молдавський танець», який темпераментно виконали артисти. Енергія в ньому буквально випліскувалася назовні!

Особливо скажу про українську тематику конкурсу. В більшості своїй представлені номери теж виглядали вторинно. Тут, окрім прибереженої для фіналу «Веснянки», мало виручає сюжет, образотворча символіка. Не відзначається різноманітністю музика, побудована на народнопісенній основі, але яка простору фантазії для танцю не дає. Все разом узяте не стимулює розвитку оригінальної хореографії, порідненої з фольклором, але призначеної для сцени, для сучасного глядача.

Дивлячись на те, як щедро роздає лаврові вінки журі телевізійних конкурсів (ще раніше це відбувалося в проектах на кшталт «Майданс»), розумієш, що невдачі наших молодих хореографів багато в чому закономірні. Вони вважають телевізійні шоу камертоном смаку, зразком для наслідування і думають, що за відомої частки везіння їх теж супроводжуватиме успіх. Можливо, враховуючи це, організатори Львівського конкурсу хочуть із наступного року змінити його формат: не приймати до показу «кота в мішку» і змушувати своїх артистів до творчого ризику (мало що вигадає хореограф-початківець). А приймати балетмейстера разом із його колективом і підготовленим заздалегідь номером.

Очевидно, що конкурс сучасного танцю або ж фестиваль нової хореографії — нагальна потреба наших днів: адже в творчому змаганні простіше побачити панораму балетмейстерського пошуку, зрозуміти, чи скоро відбудеться перезміна у наших маститих хореографів і чи готова молодь підхопити їхню естафету. Зараз серед постановників танцю з’явилося чимало нових імен. Але поки що мало тих, що запам’яталися.


Автор: Олександр Чепалов
Концертна організація: Львівський Національний академічний театр опери та балету ім.С. Крушельницької
Джерело: Газета «День»



Додати: Share on Facebook

Інші:

Український баритон Гнат Палажій
Оксана Линів - одна з навідоміших жінок-диригенток світу
Соліст Петербурзької опери Семен Гулак‑Артемовський спілкувався українською мовою
Музична школа не має права носити імені Миколи Колесси?
Опера Киева началась с романтической Могилы
URBAN MUSIC HALL – українська мрія формату Surroun Sound
Американка з українським серцем
Як емігрант з Києва став всесвітньо відомою зіркою: життєвий шлях Сержа Лифаря
Крізь терни до... Борткевича
В Ужгороді відомий музикант Йожеф Ермінь провів майстер-клас для студентів
В Ужгороді визначили переможців у конкурсі піаністів
У Києві проходив IV Всеукраїнський відкритий конкурс класичної музики «Обрії класики»
Юні піаністи з Мукачева та Ужгорода - серед переможців конкурсу
Анатолій Авдієвський зробив хор Верьовки українським брендом
24 березня 1900 року народився великикй український співак Іван Козловський
Что нужно знать при покупке саксофона
176 років тому на Полтавщині народився композитор Микола Лисенко
Святослав Ріхтер давав концерти у цілковитій темряві
100 символов культуры: музыкальная академия им. Я.Витолса
Влада в опозиції до Леонтовича
Як молода співачка з Рівного підкорила Париж
П’ять поглядів на «Цвіт папороті»
В Устилузі знаходиться єдиний у світі меморіальний музей геніального композитора
Дитячі мультфільми про музику
Працювати із повною самовіддачею – життєвий принцип сім’ї Тітяєвих
Не другорядний предмет: як музика змінила поведінку школярів-мігрантів у британській школі
Творчість Остапа Нижанківського
Страсті за Леонтовичем по-вінницьки: відновлений музей і забутий благодійний вечір «гуманітарного» фонду
Духові інструменти Гуцульщини
Науковці розповіли, як різна музика впливає на здоров'я
Музичні інструменти Стародавнього Єгипту
«Орея»: найнезвичайніший хор України
Учені: Джазові піаністи швидше класичних адаптуються до раптової зміни строю під час гри
Полтавська філармонія на зиму залишилася без ремонту
Александр Стоянов и Екатерина Кухар рассказали о новогодних традициях
За відродження високої культури в глибинці, що «призабула» своє шляхетне минуле
Проект "Три С": Мирослав Скорик, Євген Станкович і Валентин Сильвестров
Племінниця автора Щедрика: нам забороняли спілкуватися з Леонтовичами
"Щедрик" Леонтовича - одна з найпопулярніших різдвяних пісень у світі
Він мав стати вченим, а став музикантом
      © 2008-2018 Music-review Ukraine