Володимир Шейко: "Сонячна Італія – країна високого мистецтва" | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Володимир Шейко:
Заслужений академічний симфонічний оркестр Національної радіокомпанії України
Шейко Володимир
Володимир Шейко: "Сонячна Італія – країна високого мистецтва"
18 січня, четвер

Майже місяць перебував з гастролями в Італії Заслужений академічний симфонічний оркестр Українського радіо. Своїми враженнями від творчої поїздки поділився і відповів на запитання художній керівник та головний диригент колективу, народний артист України Володимир Шейко.



- Пане Володимире, Ви не вперше гастролювали до Італії. Чим ця країна подивувала цього разу?

- Так, в Італії я провів свою молодість в 90-х роках. Мені знайомі й близькі міста, театри. Та щоразу ця країна відкриває все нові й нові грані. Ця подорож була цікава й насичена. Ми возили дві програми. Це був Йоганн Штраус, хоч і не так багато творів. За основу брали участь у фестивальному русі. Разом з нами працювали два солісти. Це піаніст Джузеппе Альбанезе та скрипаль Стефан Міленкович. Надзвичайно чудові музиканти. Ми грали високоякісну музику. І найголовніше – представляли не тільки наш симфонічний оркестр, не тільки Українське радіо, а й усю українську культуру.

- Українські музиканти швидко знайшли спільну мову з італійцями?

- Ми співпрацювали вже минулого року. Це супер музиканти. Із Джузеппе Альбанезе грали твори Петра Ілліча Чайковського. А італійська зірка – віртуозний скрипаль Стефан Міленкович чудово виступив разом з нами в екзотичній для Італії програмі "Viva Espana!". Багато наших музикантів проявили себе як солісти. Наприклад, скрипаль Володимир Кирилюк зіграв ціле соло в кількох творах. І вони вже як колеги вільно почувалися й спілкувалися зі Стефаном Міленковичем.

- Можливо, якийсь концерт чи театр запам’яталися особливо?

- Це неможливо порівнювати. Ми мали десять концертів у різних містах. Наприклад, з великим натхненням відіграли концерт у Модені (північна Італія). Це батьківщина легендарного Лучано Паваротті. За честь було виступати у прекрасному старовинному міському театрі, що носить нині його ім’я. Заповнена зала, теплий прийом публіки. Звучать світові шедеври на іспанську тематику: "Іспанське капричіо" Миколи Римського-Корсакова, "Арагонська хота" та "Ніч у Мадриді" Михайла Глінки, Фантазія для скрипки з оркестром на теми "Кармен" Пабло Сарасате, "Три іспанські танці" Енріке Гранадоса. Почули багато компліментів щодо нашого оркестру. Приємно радує зацікавленість італійців Україною. Маємо запрошення повернутися до Модени ще. Або як не згадати провінцію Генуя і знаменитий театр Карло Феліче на дві тисячі глядачів – один з трьох найбільших театрів Італії! Зала заповнена, маємо відеозйомку.

- У соціальних мережах Ви трохи ділилися враженнями від творчої подорожі. Розповідали навіть про Музей скрипки. Нагадайте де він знаходиться.

- Є таке місто Кремона. Це ніби рай для музикантів. Ми одразу ж знайшли Музей скрипки й на дозвіллі відвідали. Частіше його називають музей Страдіварі. А перед тим, як шукали музей, потрапили в боттегу. Раніше я думав, що там лише вино виготовляють, а виходить, що в італійців це майстерня для виготовлення скрипок. Знаходиться вона на центральній площі міста. В тому приміщенні двічі був Вольфган Амадей Моцарт. Майстер, з яким познайомилися, надзвичайно цікаво розповів про виготовлення скрипки. Наприклад, італійці дерево для скрипки отримують лише із заповідного для скрипалів лісу. Приємно порадувало й те, що у Кремоні живе один із визнаних в Італії український майстер-скрипаль Олександр Матвійчук. Це гордість України. А його дружина Надія Петренко відома співачка.

- Пане Володимире, скажіть кілька слів про італійську публіку.

- На концерти італійці приходять красиво одягнені, урочисті. Жінки в діамантах і хутрах. Наприклад, у місті 50 тисяч жителів, а театр розрахований на тисячу місць. Зала заповнена. Тобто, кожен 50-й житель відвідав концерт. Вважайте одна людина з під’їзду в театрі. Ось така висока цивілізованість населення. Італійці йдуть на якісний продукт. З концертів виходять приємно здивовані, задоволені, з посмішками, просвітлені.

- Тобто, нам є чим пишатися, пане Володимире. Заслужений академічний симфонічний оркестр Українського радіо знаний у світі?

- Саме так! Наша мета - презентувати Україну в усіх спектрах. Наприклад, коли граємо музику Петра Чайковського, в якого дід і прадід були українцями. У світі мають знати, що й Ігор Стравінський, і Сергій Прокоф’єв – українці. Для когось це відкриття, а це і є народна дипломатія від серця до серця. До речі, ментальність українська й італійська схожа. Це – емоційність, доброта. Мій земляк Микола Гоголь говорив: "Італія – батьківщина моєї душі". Тобто я лише додам: якщо ми не будемо планувати гастролі до Італії – треба кидати мистецтво. Мені приємно додати, що разом з нами подорожував генеральний продюсер Українського радіо Дмитро Хоркін. Ми спільно розділяли наш тріумф.

Втомлені, але піднесені повернулися музиканти з Італії. Стоячи аплодували італійці симфонічному оркестру Українського радіо в легендарному театрі "Аполло" міста Лечче. Завершилися гастролі тріумфом у театрі Антоніо Сальєрі міста Леньяго на Півночі Італії.


Колективи: Заслужений академічний симфонічний оркестр Національної радіокомпанії України
Диригенти: Володимир Шейко
Концертна організація: Національна радіокомпанія України
Джерело: НРКУ



Додати: Share on Facebook

Інші:

Музичні шістдесяті: велич і трагедія
Ігор Закус: "Джаз є міжнародною мовою музичного спілкування"
Я живу у двох культурах, тому не маю потреби називати себе виключно поляком чи виключно українцем, - диригент Роман Ревакович
Діаманти музичної корони
Юлія ТКАЧ: "Музика для мене завжди була особливим Всесвітом"
Композитор Мирослав Скорик у Франківську: «Я завжди цікавився джазом»
«Цей рік буде експериментальним»
Повернутися до України створювати скрипки
У студії Громадського радіо поговорили з солісткою Національної опери, засновницею проекту «Балеруша» Ольгою Морозенко.
Головний диригент Київського муніципального академічного театру оперети Володимир Врублевський
Де програє школа і церква, там з'являється війна - Струтинський
Театральна децентралізація в Україні давно відбулася, в управлінні держави залишилося лише 7 театрів, - Нищук
Зростає престиж духових інструментів
«Для Чернігівщини я живу і творю»
Швейцарська арт-менеджер: "Податкову систему України слід змінити на користь культури"
Богдана Півненко: "Пріоритети конкурсу Которовича — молоді українські виконавці"
Назарій Пилатюк:«Оленочко, він знає що таке любов?»
Класична музика і закони... ринку
«У нашому оркестрі вся Україна вчиться»
Марина Бондас, німецька скрипалька і волонтерка українського походження
Віктор Рудь: «Рушійні сили для мене — інтерес, бажання і виклик, який несуть у собі ролі різних стилів та епох»
«Я боюся дорогих подарунків...»
Як фінансист став оперною зіркою
Станіслав Христенко: «Хотілося б, щоби Харків увійшов у нішу «най-най» з KharkivMusicFest»
Кирило Стеценко: «Drum & Bach» — це гра контекстами і часами
Орф-педагогіка: Черкащанка Анна Комкіна закохує діток у музику
Полтавська філармонія готується до насиченої концертної весни
Монтсеррат Кабалье: "Я страшная сладкоежка"
Синергія KharkivMusicFestа
Етелла Чуприк: "Я не можу жити без рояля"
«До музики слід ставитися з благоговінням, інакше...»
«Моє покоління музикантів можна назвати пограбованим»
«У своїй творчості опираюся на народну пісню»
Культурне життя України знову переживає кризу 1990-х років, - Андрій Ільків
Чернівчанин Володимир Соложук понад 25 років виготовляє скрипки
Як змінюється Львівський будинок органної музики
Валентин Сільвестров: «Сенс авангарду — ризик»
Еміл Сокач: Ніщо і ніколи мене так не вражало, як музика
Класика – це завжди модно
Львівський скрипаль-віртуоз підкорює Європу
      © 2008-2018 Music-review Ukraine