|
|
Третій зайвий
Камерний цикл «Music-review WEEKEND» завершився авторським концертом Євгена Станковича
25 червня 2011, субота
Поширити у Facebook
 Будь-яка розмова про творчу особистість – це спроба віднайти та означити той особливий, притаманний лише цій людині світогляд. Музикознавець Леся Олійник, яка вела заключний вечір другого циклу «Music-review WEEKEND», так визначила «співзвуччя Станковича»: лірика, філософське осмислення та щирість й безпосередність. Заперечити – неможливо. Проте шість творів, які публіка й сам автор мали змогу почути, своїм поєднанням оголили зовні непомітний «нерв Станковича».
У кожному з творів композитор принципово поєднує непоєднуване, знаходить точки дотику між паралельними прямими та примушує чути світ у його невблаганно суперечливій багатовимірності. Симфонічність мислення Станковича навіть в камерних композиціях давно визнана, сьогодні це банальна істина, але у кожному творі цей механізм спів-пізнання спрацьовує гранично індивідуально. У чому, власне, і можна було переконатися.
Відкривала концерт «Українська поема» для скрипки і фортепіано 1997 року, пізніше перекладена автором для камерного оркестру. За фортепіано – Роман Рєпка, один з найяскравіших київських піаністів, що поступово, після тривалого перебування в Китаї, «поновлюється» в графіку столичних музичних подій. Його партнер, скрипаль Дмитро Демидов, - недавній випускник НМАУ ім. П.І. Чайковського, тож його виступ можна назвати якщо не відкриттям (навряд чи це пафосне слово пасує до камерного формату), то щонайменше заявкою на майбутнє.
 
На початку твору артисти ніби «не чують» (не буквально, а драматургійно!) одне одного , кожний закритий у своєму власному, ізольованому світі. Скрипаль веде тему, а піаніст ніби кидає камінці в стоячу воду (ілюстративний ефект арпеджованих пасажів насправді неймовірно точний). Згодом вони міняються ролями і, зрештою, ця їх позірна нечутливість одне до одного перероджується у сучасне язичництво – славнозвісні «дикі танці» Станковича, відголоски яких зустрічаємо ледве не в кожному його балеті. Для репризи композитор також знаходить небанальне композиційне рішення: чим ближче до фіналу, тим дрібнішим стає монтаж початкових тем. Не знаходячи компромісу, взаємної підтримки, фактурні пласти поступово розкладаються та перетворюються в уривчасте марево.
Для драми цілком достатньо двох, але й драма-монолог – теж можлива. Сонату для кларнета соло Євген Станкович написав у 1996 році на замовлення Французького культурного центру. Нині у Фонді сприяння розвитку мистецтв її виконав артист «Київської камерати» Віталій Альфавицький. Можна сказати, що цей твір – про хворобливе співіснування двох душ в одній людині, тоді як «Гірська легенда» для альта з фортепіано (дует Олександра Лагоші та Лесі Гришко) – про шлях до розуміння через простоту; апеляцію до загальнозрозумілого як певний механізм у пошуках компромісу.
 
Завершували концерт дві відносно молоді композиції. «Давні танці Верховини» для фортепіано в чотири руки (2002 рік) - друге повернення за вечір до «язичницьких танців», і цього разу – суцільно-монолітних, написаних широким пензлем. Твір було написано спеціально для фортепіанного дуету Олександра Зайцева-Дмитро Таванець, який з часів Міжнародного музичного фестивалю «Chamber Music Session» більшістю з нас, слухачів, сприймається як ідеальний фортепіанний ансамбль, де двоє – як один. Найважче говорити про «Дует» для віолончелі і фортепіано 2005 року. Сама назва твору натякає на універсальний, за духом постромантичний характер композиції. Олександрові Пірієву та Дмитру Таванцю вдалося осягнути філософський спокій цієї музики, повільно, мов у підводному човні, заглибитися у неї, і майже нечутно розчинитися у тиші...
 
Від минулорічного жовтня протягом другого сезону Music-Review WEEKEND відбулося 18 концертів. Всі – в галереї Фонду сприяння розвитку мистецтв. Серед знакових подій треба відзначити ювілейний концерт Квартету імені Миколи Лисенка (з нагоди 60-річчя заснування), концерт пам’яті Євгенії Мірошниченко, виступ лауреата конкурсу імені Г. Венявського та імені Королеви Єлизавети (2009 р.) скрипальки Маю Кішими (Японія). Концерт з творів Євгена Станковича став четвертим у ряду авторських вечорів живих класиків української музики Валентина Сильвестрова, Мирослава Скорика та Ганни Гаврилець.
У день закриття сезону в галереї Фонду сприяння розвитку мистецтв урочисто було відкрито фотовиставку Національного порталу академічної музики Music-Review Ukraine, на якій представлені портрети видатних діячів сучасного музичного мистецтва України. Експозиція діятиме протягом чотырьох тижнів – до 20 липня
Автор: Юлія Бентя
Фото: Сергій Пірієв
Колективи: Дует Олександр Лагоша (альт) та Леся Гришко (фортепіано), Фортепіанний дует "Kiev Piano Duo"
Виконавці: Олександра Зайцева, Віталій Альфавицький, Дмитро Демидов, Богдана Півненко, Олександр Пірієв, Дмитро Таванець, Леся Гришко, Роман Рєпка, Олександр Лагоша
Композитори:Євген Станкович
Музикознавці: Леся Олійник
Концертна організація: Національний портал академічної музики “Music-review Ukraine”
Концертний зал: Галерея Фонду сприяння розвитку мистецтв
Фотоальбом:
|