Скрипаль Роман Кім: "Сучасному музиканту не можна бути надто у "формах" та боятися зіграти неправильні ноти" | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Скрипаль Роман Кім:
Скрипаль Роман Кім: "Сучасному музиканту не можна бути надто у "формах" та боятися зіграти неправильні ноти"
14 грудня 2019, субота
Поширити у Facebook

Скрипаля-віртуоза Романа Кіма, який виступає у дивовижних окулярах, знають в багатьох країнах світу, його майстерність вже встигли оцінити як пересічні слухачі, так і видатні музиканти сучасності



Кім є винахідником нових прийомів гри на скрипці. Одним із них стало використання призматичних окулярів, в яких музикант виступає на своїх концертах. Він переконаний, що завдяки такого роду експериментамскрипка стала звучати набагато яскравіше.

У інтерв'ю Depo.Харків скрипаль розповів про власну манеру виконання, сприйняття музики у світі й спроби побороти консерватизм у скрипці.

У яких країнах вам вдалося побувати з концертами? Чи є різниця в сприйнятті вашої музики? Чи впливає на це менталітет кожної конкретної країни?

- Я, мабуть, всі країни навіть не перерахую. Звичайно, публіка скрізь різна. Про це дуже довго говорити. В Америці, наприклад, вона дуже гамірна. Я маю на увазі не під час виконання, а після. Вони, коли аплодують, дуже гучні. Там люблять здіймати овації. В Німеччині публіка спокійна. Але якщо їм сподобалося, то це також якось виражається, хоча не так гучно. В Румунії вона інша - мені дуже подобається тамтешня публіка. В Азії вона інша - в Кореї, Сінгапурі. Звичайно, і менталітет впливає. Німці ніколи б не були такими, як американці.

Ви зазвичай виступаєте в призматичних окулярах. Розкажіть, як це змінило вашу манеру виконання?

- Це довга історія. Більше трьох років тому я експериментував, займався, намагався сконцентрувати більше уваги на свої заняттях. Тоді один знайомий піаніст показав мені ефект розведення очей. Я зрозумів, що коли мої очі так дивляться, коли погляд розфокусований, то в мене виходить бути більш розслабленим, однак більш сконцентрованим за рахунок цього. Мені стало дуже цікаво. І згодом я цей прийом застосовував на сцені. Але по-іншому - в мене тоді ще не було окулярів. Потім мені стало складно так постійно розфокусовувати очі, і я вирішив зробити щось, що можна було просто надіти, дивитися і не перейматися. Так і з'явилися ці окуляри. І що я можу сказати: відчуття, що концентрація в мене стала вищою. Мені стало простіше робити складніші речі. Це не як чарівна паличка, яку ви берете та вже можете грати. Ні, звичайно. Але щось в цьому є. Вони допомагають сконцентруватися. Але до цього потрібно навчитися грати на скрипці - це всім зрозуміло.

І як публіка спочатку сприйняла ваше нововведення?

- Першого разу в Берлінській філармонії окуляри були просто жахливими. У людей було перше питання: "А це що таке?" Це завжди було першим питанням. Один мій знайомий пожартував: "У нього, мабуть, каніфоль летить. А це проти алергічної реакції очей". Так, була реакція. Люди вигадують щось. Але це не перепона, в жодному разі. На сцені це те, що допомагає глибше зануритись в себе та дістати більше для публіки.

Чи часто вишукаєте якість нові та нестандартні підходи під час написання та виконання музики?

- Я пишу те, о мені йде. Те, що я чую. Я намагаюся писати музику, яка може зворушити серця слухачів. Яка буде красивою, віртуозною та співочою. Що, в принципі, для скрипки і потрібно. Звичайно, я шукаю нові техніки. Мені подобається експериментувати. І в моїх транскрипціях, наприклад, для соло- скрипки, там багато нових прийомів. І при тому, у мене свої струни. Я виготовляю їх самостійно. Зараз я хочу відкрити компанію, яка буде їх продавати. Вони роблять більше звуку на скрипці.

Музиканти зазвичай надихаються своїми виданими попередниками. А хто став джерелом натхнення особисто для вас?

- Нікколо Паганіні. Це велика особистість. А також Джимі Хендрікс. Це два солісти з шаленою енергетикою. Два соліста-новатора, які багато чого винайшли. Про Паганіні, наприклад, писали такі відомі люди, як Шуман та Шуберт. Що він ніби зрісся з інструментом, ніби він був із ним єдиним організмом. Коли ви поглянете на Хендрікса, то побачите, що він так само грав. Ніби гітара була його частиною. І це виглядало так натурально, просто неймовірно! Тобто ці дві особистості вплинули на мене. Але Паганіні, звичайно, більше. Я його з дитинства граю. Завжди любив виконувати його музику, і читав багато його листів.

Як ви вважаєте, надмірний консерватизм сильно шкодить музиці?

- Є такі виконавці, у яких неймовірний талант це робити. Як, наприклад, мій професор Віктор Третьяков - це такий еталон традиційної гри. Я вважаю, що потрібно вміти і це, і намагатися також експериментувати, щось шукати, щось просувати. А не ставитися так: все, цей інструмент, скрипка, повністю завершений, на 100%, його не можна поміняти. Є ще великі резерви. Там можна багато що наробити. Що дасть ще більш сильний звук для великих залів.

Як ви думаєте, сучасний музикант повинен експериментувати та шукати нові підходи?

- Обов'язково, я вважаю. Повинна бути свобода. Неможна бути надто в "формах" та боятися зіграти неправильні ноти. Це не той підхід. Бо Йоганн Себастьян Бах - це для мене найбільший композитор. Моцарт також. Вони вміли імпровізувати. Вони грали різні каденції. Потрібно бути більш вільним. Раніше люди писали музику. Скрипалі, на жаль, це все завершили. Фріц Крейслер - це був останній, хто писав музику на великому рівні. Він написав багато творів. І все. Чомусь у піаністів це все продовжилося. Рахманінов, Прокоф'єв, Бернштейн. Я вважаю, що це потрібно переносити назад. Тому що це дуже важливо.


Автор: Юлія Гуш
Джерело: Depo



Інші:

«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
5.jpeg