Духові інструменти Гуцульщини | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Духові інструменти Гуцульщини
Духові інструменти Гуцульщини
3 лютого, субота

Під час грудневої зустрічі Клубу шанувальників Галичини Ігор Мацелюх - музикант, випускник класу сопілки Львівської консерваторії ім. Миколи Лисенка – розповідав про свою колекцію гуцульських народних інструментів. До музичного представлення долучився акордеоніст Мирон Остюк.



Все частіше звук гуцульських народних інструментів впізнаємо поза звичним середовищем їх поширення – у популярній, рок-музиці, і навіть у академічному форматі.

Найбільш впізнаваний символ Гуцульщини – трембіта, звук якої супроводжував найважливіші події у житті горян. «Коли там, на горі, на дні скельного котла, устеленого мохами, ватаг вимотає з трембіти мелодію, що обплітає дихання, як пуповина, оголошуючи цим перший вихід на пасовища, власність перестає бути чинною. Хто торкнувся трембіти, той очищений, він не хоче загарбати світ, не хоче мати його для себе. <…> Усе пов’язує трембіта, стягує вітровою струною від неба до землі…», - писав Станіслав Вінценз. Але з вигасанням вівчарського ремесла інструмент втрачає своє первісне сигнальне значення, коли особливими тембрами і звуками з полонини на полонину передавалась важлива інформація.

Маємо пам’ятати, що гуцульські народні інструменти гранично прості у конструкціях і походженні. Сопілка – випалена дротом з бузинової гілки, трембіта – з видовбаної смереки, найкраще такої, в яку вдарила громовиця.

ТРЕМБІТА

Ще один інструмент, характерний для Гуцульщини, - дводенцівка, роздвоєна сопілка, на кожній цівці якої є своя система отворів. Існує кілька різновидів дводенцівок за типом виготовлення і за кількістю та розташуванням отворів.

КОЛОМИЙКА НА ДВОДЕНЦІВЦІ

Дримба, яку часто ще називають варганом, - інструмент, що має форму дуги з язичком посередині. Притиснена до губ чи зубів, дримба резонує звук у ротовій порожнині. За словами Ігоря Мацелюха, найкращі дримби вдаються зі старих австрійських кіс, зроблених з міцної сталі.

ДРИМБА

В арсеналі гуцульських музик можемо зустріти фрілку - просту сопілку, дуже цікаву своїм тембром, що одразу закарбовується в пам’ять. Слухаючи її, легко уявити гірську сивину вдалині.

ФАНТАЗІЯ НА ГУЦУЛЬСЬКУ ТЕМУ НА ФРІЛЦІ

Зозулька – давній інструмент, чия назва промовляє сама за себе. Виготовлений із глини, він звучить і виглядає як лісова пташка.

ЗОЗУЛЬКА

Денцівка – ще один представник роду простих гуцульських сопілок. Має на грифі шість отворів. Інструмент з колекції Ігоря Мацелюха виготовлений українським майстром Дмитром Деменчуком.

КОЛОМИЙКА НА ДЕНЦІВЦІ

Здавалося б, скільки може бути у гуцулів сопілок? Але за простотою конструкції усі згадані перевершує телинка – трубка без ігрових отворів. Тембр телинки неповторний, іншого такого не знайти. Перед початком гри її потрібно змочити водою.

ТЕЛИНКА

Доповнює збірку дуже колоритна гуцульська дутка – коза, що складається з лантуха і трубок-ніжок. Міх роблять зі злупленої козячої шкіри, вивернутої шерстю всередину. Заради довговічності періодично її потрібно «напувати» дезінфікуючим розчином.

КОЗА

Рухаючись далі на південь Карпат до Румунії, зустрічаємось з флейтою Пана, що є своєрідним аналогом органу, чиє звучання панує у католицьких храмах ще від Середньовіччя. У прекрасного інструменту має бути прекрасна історія, і флейта Пана є яскравим прикладом такої традиції. Назва інструменту походить від імені давньогрецького бога, що ганявся за німфою Сірінґою. Закоханий Пан був потворним і страшним, з рогами і копитами, тому німфа хотіла будь-якою ціною врятуватись від нього. Сестри перетворили її на очеретину. Пан з цієї очеретини зробив флейту, на якій навчився грати так гарно, що до пори до часу рівних йому в цій грі не було. В українській мові маємо й іншу назву цього інструменту – ребро.

ФЛЕЙТА ПАНА

Останнім з представлених інструментів став кларнет, що за словами дослідника Ігоря Мацієвського, у різних варіантах активно використовувався на Галицькій і Закарпатській Гуцульщині з 1920-50-их років у домашньому музикуванні, на вечорницях і весіллях.

КЛАРНЕТ

Колекція Ігоря Мацелюха не має фіксованої дати заснування, але постійно росте. Особливість збірки у тому, що у ній всі інструменти часто звучать, а не припадають пилом на полицях. Започаткував її Ігор Мацелюх разом із дружиною, мандруючи на велосипедах Карпатами і вишукуючи інструменти в локальних майстрів. Особливе місце у ній відведено цимбалам, хоч Ігор Мацелюх зізнається, що ще не вміє добре на них грати.


Джерело: Zaxid.net



Додати: Share on Facebook




















Інші:

Український баритон Гнат Палажій
Оксана Линів - одна з навідоміших жінок-диригенток світу
Соліст Петербурзької опери Семен Гулак‑Артемовський спілкувався українською мовою
Музична школа не має права носити імені Миколи Колесси?
Опера Киева началась с романтической Могилы
URBAN MUSIC HALL – українська мрія формату Surroun Sound
Американка з українським серцем
Як емігрант з Києва став всесвітньо відомою зіркою: життєвий шлях Сержа Лифаря
Крізь терни до... Борткевича
В Ужгороді відомий музикант Йожеф Ермінь провів майстер-клас для студентів
В Ужгороді визначили переможців у конкурсі піаністів
У Києві проходив IV Всеукраїнський відкритий конкурс класичної музики «Обрії класики»
Юні піаністи з Мукачева та Ужгорода - серед переможців конкурсу
Анатолій Авдієвський зробив хор Верьовки українським брендом
24 березня 1900 року народився великикй український співак Іван Козловський
Что нужно знать при покупке саксофона
176 років тому на Полтавщині народився композитор Микола Лисенко
Святослав Ріхтер давав концерти у цілковитій темряві
100 символов культуры: музыкальная академия им. Я.Витолса
Влада в опозиції до Леонтовича
Як молода співачка з Рівного підкорила Париж
П’ять поглядів на «Цвіт папороті»
В Устилузі знаходиться єдиний у світі меморіальний музей геніального композитора
Дитячі мультфільми про музику
Працювати із повною самовіддачею – життєвий принцип сім’ї Тітяєвих
Не другорядний предмет: як музика змінила поведінку школярів-мігрантів у британській школі
Творчість Остапа Нижанківського
Страсті за Леонтовичем по-вінницьки: відновлений музей і забутий благодійний вечір «гуманітарного» фонду
Духові інструменти Гуцульщини
Науковці розповіли, як різна музика впливає на здоров'я
Музичні інструменти Стародавнього Єгипту
«Орея»: найнезвичайніший хор України
Учені: Джазові піаністи швидше класичних адаптуються до раптової зміни строю під час гри
Полтавська філармонія на зиму залишилася без ремонту
Александр Стоянов и Екатерина Кухар рассказали о новогодних традициях
За відродження високої культури в глибинці, що «призабула» своє шляхетне минуле
Проект "Три С": Мирослав Скорик, Євген Станкович і Валентин Сильвестров
Племінниця автора Щедрика: нам забороняли спілкуватися з Леонтовичами
"Щедрик" Леонтовича - одна з найпопулярніших різдвяних пісень у світі
Він мав стати вченим, а став музикантом
      © 2008-2018 Music-review Ukraine