Духові інструменти Гуцульщини | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Духові інструменти Гуцульщини
Духові інструменти Гуцульщини
3 лютого 2018, субота
Поширити у Facebook

Під час грудневої зустрічі Клубу шанувальників Галичини Ігор Мацелюх - музикант, випускник класу сопілки Львівської консерваторії ім. Миколи Лисенка – розповідав про свою колекцію гуцульських народних інструментів. До музичного представлення долучився акордеоніст Мирон Остюк.



Все частіше звук гуцульських народних інструментів впізнаємо поза звичним середовищем їх поширення – у популярній, рок-музиці, і навіть у академічному форматі.

Найбільш впізнаваний символ Гуцульщини – трембіта, звук якої супроводжував найважливіші події у житті горян. «Коли там, на горі, на дні скельного котла, устеленого мохами, ватаг вимотає з трембіти мелодію, що обплітає дихання, як пуповина, оголошуючи цим перший вихід на пасовища, власність перестає бути чинною. Хто торкнувся трембіти, той очищений, він не хоче загарбати світ, не хоче мати його для себе. <…> Усе пов’язує трембіта, стягує вітровою струною від неба до землі…», - писав Станіслав Вінценз. Але з вигасанням вівчарського ремесла інструмент втрачає своє первісне сигнальне значення, коли особливими тембрами і звуками з полонини на полонину передавалась важлива інформація.

Маємо пам’ятати, що гуцульські народні інструменти гранично прості у конструкціях і походженні. Сопілка – випалена дротом з бузинової гілки, трембіта – з видовбаної смереки, найкраще такої, в яку вдарила громовиця.

ТРЕМБІТА

Ще один інструмент, характерний для Гуцульщини, - дводенцівка, роздвоєна сопілка, на кожній цівці якої є своя система отворів. Існує кілька різновидів дводенцівок за типом виготовлення і за кількістю та розташуванням отворів.

КОЛОМИЙКА НА ДВОДЕНЦІВЦІ

Дримба, яку часто ще називають варганом, - інструмент, що має форму дуги з язичком посередині. Притиснена до губ чи зубів, дримба резонує звук у ротовій порожнині. За словами Ігоря Мацелюха, найкращі дримби вдаються зі старих австрійських кіс, зроблених з міцної сталі.

ДРИМБА

В арсеналі гуцульських музик можемо зустріти фрілку - просту сопілку, дуже цікаву своїм тембром, що одразу закарбовується в пам’ять. Слухаючи її, легко уявити гірську сивину вдалині.

ФАНТАЗІЯ НА ГУЦУЛЬСЬКУ ТЕМУ НА ФРІЛЦІ

Зозулька – давній інструмент, чия назва промовляє сама за себе. Виготовлений із глини, він звучить і виглядає як лісова пташка.

ЗОЗУЛЬКА

Денцівка – ще один представник роду простих гуцульських сопілок. Має на грифі шість отворів. Інструмент з колекції Ігоря Мацелюха виготовлений українським майстром Дмитром Деменчуком.

КОЛОМИЙКА НА ДЕНЦІВЦІ

Здавалося б, скільки може бути у гуцулів сопілок? Але за простотою конструкції усі згадані перевершує телинка – трубка без ігрових отворів. Тембр телинки неповторний, іншого такого не знайти. Перед початком гри її потрібно змочити водою.

ТЕЛИНКА

Доповнює збірку дуже колоритна гуцульська дутка – коза, що складається з лантуха і трубок-ніжок. Міх роблять зі злупленої козячої шкіри, вивернутої шерстю всередину. Заради довговічності періодично її потрібно «напувати» дезінфікуючим розчином.

КОЗА

Рухаючись далі на південь Карпат до Румунії, зустрічаємось з флейтою Пана, що є своєрідним аналогом органу, чиє звучання панує у католицьких храмах ще від Середньовіччя. У прекрасного інструменту має бути прекрасна історія, і флейта Пана є яскравим прикладом такої традиції. Назва інструменту походить від імені давньогрецького бога, що ганявся за німфою Сірінґою. Закоханий Пан був потворним і страшним, з рогами і копитами, тому німфа хотіла будь-якою ціною врятуватись від нього. Сестри перетворили її на очеретину. Пан з цієї очеретини зробив флейту, на якій навчився грати так гарно, що до пори до часу рівних йому в цій грі не було. В українській мові маємо й іншу назву цього інструменту – ребро.

ФЛЕЙТА ПАНА

Останнім з представлених інструментів став кларнет, що за словами дослідника Ігоря Мацієвського, у різних варіантах активно використовувався на Галицькій і Закарпатській Гуцульщині з 1920-50-их років у домашньому музикуванні, на вечорницях і весіллях.

КЛАРНЕТ

Колекція Ігоря Мацелюха не має фіксованої дати заснування, але постійно росте. Особливість збірки у тому, що у ній всі інструменти часто звучать, а не припадають пилом на полицях. Започаткував її Ігор Мацелюх разом із дружиною, мандруючи на велосипедах Карпатами і вишукуючи інструменти в локальних майстрів. Особливе місце у ній відведено цимбалам, хоч Ігор Мацелюх зізнається, що ще не вміє добре на них грати.


Джерело: Zaxid.net























Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine