Кшиштоф ПЕНДЕРЕЦЬКИЙ: "Музика повинна бути живою..." | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Кшиштоф ПЕНДЕРЕЦЬКИЙ:
Кшиштоф ПЕНДЕРЕЦЬКИЙ: "Музика повинна бути живою..."
14 грудня 2019, субота
Поширити у Facebook

Одесі щастить на гостей. От і цими днями наше місто мало честь приймати у себе одного з найвідоміших композиторів сучасності, батька польської авангардної музики, Людину світу, Маестро Кшиштофа Пендерецького разом з його дружиною і Музою пані Ельжбетою.

Ініціатором приїзду пана Кшиштофа до чорноморської перлини виступив художній керівник і диригентНаціонального одеського філармонійного оркестру, народний артист України Хобарт Ерл. Він був також модератором зустрічі з геніальним музикантом, що відбулася у стінах Національної музичної академії ім. А.В. Нежданової.

У чималому залі консерваторії - жодного вільного місця. Ще б пак: побачитися з генієм сучасності при-йшли і викладачі, і студенти, і діячі культури, і небайдужі одесити, які люблять музику.

У польського композитора чимало точок дотику з музичною Одесою. По-перше, за освітою він - скрипаль і добре знає Одесу як батьківщину всесвітньо відомих музикантів.

Крім того, Кшиштоф Пендерецький - людина, яка вмістила в собі багато різних культур і багато різного досвіду. Його бабуся по матері - вірменка, родом з українського міста Станіславова (нині Івано-Франківськ), загалом має в крові вірменське, українське, польське й німецьке коріння. Тобто, без перебільшення можна сказати, що справжній одесит.

З дитинства талановитий, він понад усе любив музику. Багато вчився: спочатку в рідному містечку Дембіца, згодом - у Краківській консерваторії. Цікаво, що на конкурсі молодих польських композиторів у 1959 році журі присудило йому всі три премії - за перше, друге і третє місця. Оскільки конкурсні твори надсилалися інкогніто, ніхто й не здогадувався, що у трьох зовсім несхожих творів - один автор.

Точиться надзвичайно цікава розмова з Маестро, слухаємо уривки його симфоній у запису...

Пан Кшиштоф розповідає, що Симфонію No1 написав у 1972-1973 роках, тоді, коли відчув: настав час творити щось нове:
- Цей твір був наче прорив, у ньому поєдналося те, що вже було, і те, що я хотів сказати. З цього твору почався польський авангард. Це не була звичайна музика - це було щось нове. Я зруйнував те, що було раніше, але не можна бути руйнівником усе життя. І я почав творити нову музику...

Після Першої одразу написав Симфонію No2 - Різдвяну.

- Музика повинна бути живою... - ділиться композитор. - Я найбільше люблю сакральні твори, засновані на григоріанських співах, слов'янську музику. Але при цьому шукаю нові звуки, нове звучання, і для цього потрібно йти трошки далі... Я не хочу пояснювати власні твори, чому вони звучать так, а не інакше. Кожен, хто любить музику, зрозуміє без слів...

Кшиштоф Пендерецький добре відомий не лише меломанам, а й шанувальникам кіно. Його саундтреки звучать у фільмах всесвітньо відомих режисерів Стенлі Кубрика, Вільяма Фрідкіна, братів Квей, Мартіна Скорсезе та інших. Виразна, динамічна, експресивна музика приваблює творців кіно, тож вони часто використовують фрагменти його творів у стрічках, але композитор не надто цим пишається.

- Моя музика у кіно - це не досягнення, це, скоріше, мій гріх, - зізнався Маестро.

У ході розмови пан Кшиштоф тепло згадував своїх друзів. Адже з 1950-х товаришував з Каролем Войтилою - майбутнім Папою Римським Іваном Павлом ІІ, коли той ще був актором, і писав музику для театру, в якому він грав. Вони товаришували все життя. Дружні стосунки поєднували композитора і з Сальвадором Далі, з яким мали намір втілити спільний музично-драматичний проєкт на тему створення світу. Дружив із Мстиславом Ростроповичем, присвятив йому свій твір для віолончелі з оркестром...

На запитання, над чим працює нині, 86-літній композитор відповів:
- Я не пишу зараз музику. Надто багато я її написав за все життя. Але я б іще хотів створити Дев'яту симфонію. Наразі їх вісім, і моя Восьма симфонія присвячена деревам. Я дуже люблю дерева, висаджую їх упродовж усього життя. Я посадив і виростив у моєму саду 1800 видів дерев, але я не можу пояснити словами, чому я їх люблю, - зізнався пан Кшиштоф.

- Ми зараз зайняті тим, що висаджуємо дерева, - додала дружина композитора.

Пані Ельжбета також розповіла, що на території їхнього маєтку, який вони купили ще в 1970-х у нащадків відомого польського художника Яцека Мальчевського, в селі Люславіце, поблизу Кракова, збудований і діє Європейський центр музики Кшиштофа Пендерецького. Там є концертний зал на 650 місць, навчальні класи і хостел на 100 осіб. У це райське місце, що посеред прекрасних дерев, які посадив Маестро, приїздять митці з усього світу навчатися музиці. Там відбувається близько 500 концертів на рік.

- Ми хочемо залишити щось по собі, хочемо, щоб там навчалися молоді музиканти, навіть тоді, коли вже нас не буде, - додав пан Кшиштоф.

Європейський центр музики Кшиштофа Пендерецького є унікальним явищем, місцем поєднання природи й культури, і перебуває під охороною держави.

Кшиштоф Пендерецький - почесний професор багатьох музичних університетів. В Одесі він отримав ще одне почесне звання - доктора наук Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової. Відповідне свідоцтво йому вручив ректор вишу Олександр Олійник.

- Я зворушений вашим теплим прийомом, - зізнався композитор. - Це була не звичайна зустріч, а зустріч з друзями. Я пам'ятатиму ваше місто, і віднині буду приїздити до вас разом з дружиною, в місто, яке полюбив...


Автор: Ольга ФІЛІППОВА
Джерело: Чорноморські новини



Інші:

«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
2.jpg