Українські Страдіварі: як унікальна модель скрипки сім'ї Пуцентел стала популярною у світі | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Українські Страдіварі: як унікальна модель скрипки сім'ї Пуцентел стала популярною у світі
Пуцентела Мирослав Степанович
Українські Страдіварі: як унікальна модель скрипки сім'ї Пуцентел стала популярною у світі
Відеосюжет
21 грудня 2019, субота
Поширити у Facebook

Вони багато років були музикантами, а потім вирішили навчитися робити скрипки. Для цього Мирослав і Наталя Пуцентели поїхали вчитися у Кремону - італійське місто з однією з найавторитетніших шкіл, де працював сам Антоніо Страдіварі. Син Орест теж долучився до сімейної справи, і в підсумку майстри зробили власні моделі професійних скрипок з українських порід дерева. Через десять років їхні інструменти лунають в оркестрах по всьому світу, а прізвище Пуцентела відома нарівні з сучасними італійськими.



"Ми - скрипкові майстри. Створюємо скрипки, альти та віолончелі у традиційній кремонській школі, виключно ручної роботи. Коли вже перепробували все на чужих моделях і вважали, що кращого ми вже не можемо досягти - тоді вирішили, що, напевно, пора щось робити своє", - розповідає майстер скрипкових справ Орест Пуцентела.

Сім'я довго працювала на основі італійських зразків - Страдіварі, Гварнері. Але коли син Орест створив свою модель, і про неї написали в італійському фаховому журналі, майстри створюють скрипки виключно за своїм зразком.

На авторських інструментах Пуцентел сьогодні грають віртуози в оркестрах Північної Америки, Європи та Азії. Водночас скрипки, як і століття тому, народжуються у невеликій майстерні, розрахованій на одну людину.

Мирослав і його дружина Наталя - музиканти, вони познайомилися у Львівській консерваторії і створили камерний оркестр. За два з гаком десятиліття об'їздили з концертами всю Європу, паралельно Мирослав викладав скрипку й альт в музичному училищі. Тоді переважна більшість українських виконавців - і початківців, і професіоналів - грали на фабричних інструментах.

"Там на кожній струні треба палець ставити або вище, або трохи нижче. Діти не можуть, фактично, розвиватися - вони борються з проблемами інструмента, а не з проблемою професіоналізму", - говорить майстер.

Так Мирослав вирішив, що треба спробувати створити власний інструмент. Його перший альт був виготовлений за підручником і виявився далеким від ідеалу. Майстер думав, що після двох-трьох десятків скрипок зможе знайти рішення, але в підсумку зробив утричі більше, зрозумівши, що це глухий кут. Так виникла ідея поїхати на навчання до Італії - в Міжнародний інститут імені Антоніо Страдіварі у тій самій Кремоні.

"Треба скласти дев'ять іспитів італійською мовою, і якщо виходить, то тебе приймають. Ось і я подав заявку на вступ. Рік учив італійську. Це дуже цікава мова, головне - конструкції зрозуміти. Вона дуже нагадує українську. Поїхав на вступ, склав іспити - мене взяли на другий курс", - згадує Мирослав Пуцентела.

Роком пізніше в цей же інститут вступила і дружина Мирослава Наталя. Під час навчання їм пощастило консультуватися з одним із головних майстрів кремонської школи в ХХ столітті Джованні Баттістою Морассі та його сином Симеоном. Після закінчення інституту Пуцентели повернулися в Україну і стали відточувати отримані в Італії навички. Їхній син Орест довго залишався осторонь, хоч і грав у сімейному камерному оркестрі. А пізніше й він приєднався до сімейної справи.

Після чотирьох із гаком років навчання Орест запропонував Мирославу модифікувати кремонське креслення на свій лад. Так на початку 2010-х з'явилися перші експериментальні авторські скрипки Пуцентели, які в підсумку перетворилися на violino ukraino.

"Нам вдається у цих моделях домогтися набагато більшої яскравості звуку, тембральної характеристики, ніж ми досягали на старовинних кремонських зразках і моделях. І тому ми вважаємо, що це наша типова українська скрипка", - зазначає Мирослав.


Майстер: Мирослав Пуцентела
Джерело: UATV 





Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
3.png