| Інтерв'ю |
|
|
|
|
Наталія Степаняк: Якщо вранці мій голос не звучить, то ховайся, хто може
Відома в Австрії українська оперна співачка дасть сольний концерт у рідному Львові
2 лютого 2017, четвер
Поширити у Facebook
Молоде ліричне сопрано - такий голос цієї тендітної дівчини, що дозволяє брати найвищі ноти. І це якраз той випадок, коли від високих ноток лопають склянки.
У Львові Наталя Степаняк народилася, познайомилась із музикою та визначилась із професією. Тут вона разом з мамою співала у церковному хорі, успішно закінчила музичну академію та зазнала першої слави.
Тепер Наталя живе і працює у Відні, має шанувальників з різних країн, але разом з тим готує концерт у Львівській обласній філармонії.
- Коли і чому вирішили пов'язати своє життя з музикою?
- За мене це віришила доля. Хоча я почала швидше співати, ніж говорити, та все ж віддали мене на музику зовсім не тому. Все було цікавіше. Я заїкалася. Мене відвели до логопеда і він порадив віддати мене на спів. Пояснив це тим, що причиною заїкання є переляк, а не вроджена вада -- тому, коли я співатиму без заїкань, можливо і при розмові ця вада зникне. Так і сталось =) Ось так мене віддали на хор, а вже в три роки я познайомилась із музикою і сценою.
- На вашому сайті написано про три музичні освіти, які ви здобули. Де навчалися?
- Так, це правда. Я навчалась у ЛНМА ім. М. Лисенка за напрямком бандура і вокал. Отримала диплом магістра, як бандуриска і диплом бакалавра, як вокалістка. Я не продовжувала навчання у магістратурі, як вокалістка, хоча після смерті мого педагога І. Ф. Кушплера продовжила навчання у Л. В. Качали, була дуже задоволена й отримала ступінь бакалавра. Та вирішила спробувати продовжити навчання за кордоном.
І була приємно здивована, що пройшла великий відбір зі 120 чоловік, потрапила в десятку, і мене зарахували до магістратури в один із найкращих музичних університетів у центрі оперного мистецтва, місті Відень. Там я також здобула ступінь магістра як сольна виконавиця і продовжую навчання в оперній студії.
- Чому ви пішли саме в оперне мистецтво, а не у набагато привабливішу з фінансової позиції поп-музику?
- Пробувала себе і в поп-музиці. Чесно кажучи був момент, коли я хотіла все кинути і стати юристом. Чому опера? Тут все дуже просто. Я завжди хотіла грати в театрі, не просто співати на сцені, і саме опера поєднує в собі і геніальну, вічну музику, і акторську гру. Це два в одному - ти і актор, і співачка. Маю сказати, що це нереальні відчуття, коли ти на якийсь період стаєш іншою людиною.
Хоча, мушу відверто сказати, що кожна роль залишає на мені слід. Інші співачки кажуть, що не можуть довго грати психологічно важкі ролі. У мене теж є один приклад. Коли тільки дивлюся фінал опери "Травіата" Джузеппе Верді, заливаюсь слізьми. Боюся, що так буде і на сцені.
- Чи бували у вас випадки, коли голос не слухався, коли його втрачали?
- Так, це болюча тема всіх вокалістів. Бувало. Останні дві вистави з Віденською філармонією в Концертхаусі я співала з температурою, страшним насмарком і кашлем. У перерві між виходями на сцену доводилось відкашлюватись і знову йти в бій. Це був для мене великий стрес, бо тут була ще й неабияка відповідальність! Але все минуло добре, я заспівала!
- Як ви, професійна співачка, доглядаєте за своїм "інструментом" - голосом?
- Яєць я не п'ю, якщо ви про це. Якщо чесно, то маю нормальний спосіб життя, стараюсь не промерзати, перед виставами не пити алкоголю і газованих вод, не їсти морозива. Єдина особливість - я завжди ношу шарф. Це справді мій невід'ємний атрибут.
- В Австрії вам, очевидно, доводиться співати не українською мовою, а італійською, німецькою, мабуть і іншими мовами. Чи справді для опер треба вивчати усі романські мови?
- Так, найчастіше я співаю італійською та німецькою мовами. Але зараз також почала багато співати французькою і, знаєте, це моє слабке місце. Бо німецькою я розмовляю, італійську знаю принаймні на початковому рівні. Та і з нами багато працюють над вимовою, тому також проблеми не складає. Але от французька - це для мене справжній жах. Я навіть прочитати не можу того, що написано, доводиться увесь час просити друга-француза, щоб він зі мною працював над вимовою. Та, сподіваюсь, що скоро і до цієї мови дійде черга. Відомий німецький оперний співак Йонас Кауфман любить казати: "Я співаю тільки тими мовами, які знаю". Тепер я бачу, що знати - це справді дуже важливо.
- Яким є робочий день оперної співачки? Наскільки він насичений?
- Встаючи зранку, перше що ми робимо, це перевіряємо голос, і якщо все впорядку, то день - прекрасний. Ти відчуваєш себе суперменом, бо у цей день ти можеш підкорити світ (принаймні так здається). Та якщо голос не звучить, то ховайся, хто може. Тут вже і розкладу не потрібно - весь день навпаки стає найгіршим у житті. А так займаємось усім, чим займаються нормальні люди - кожен день інакший.
- Як відрізняється ставлення до опери, культура цього мистецтва у Львові та в столиці Австрії?
- Справді відрізняється. У Відні велика кількість молоді ходить на в оперу. Вони це люблять, це дуже престижно. Повірте, квитки в театр не так і легко дістати. Все завжди розпродано. Ми схожі з австрійцями, бо шануємо традиції. Тому я дуже хочу долучитись до відновлення традиції опери в Україні, адже музика є вічною і актуальною, просто потрібно налаштуватись на сучасного глядача, тоді, я впевнена, і українська молодь почне ходити в театри.
- Ви успішна в Австрії, у Відні. Навіщо вам концерт у Львові? І взагалі - у якій країні бачите своє майбутнє?
- Ви знаєте, найважливішим містом для мене назавжди залишиться Львів. Це моя домівка, тут живуть мої батьки. Справді можу з упевненістю сказати, що це дуже хвилюючий момент для мене, бо це як в дитинстві: все що ти навчилась, зразу бігла показати мамі. Ось і зараз я вже три роки не виступала вдома і хочеться прибігти і показати рідним (кажу рідним, бо львів'яни - це моя сім'я), що я навчилася і ким стала. Вдома виступати набагато складніше.
У майбутньому хочу працювати у Відні і надалі, бо це столиця музики, там Моцарта і Штрауса чути звідусіль. Це саме те місто, де ти просто хочеш бути музикантом. Але у мене є багато ідей, які хочу втілити саме у Львові. Хочеться робити щось нове у цьому місті, дати молодим виконавцям можливість навчатися італійської школи бельканто у Львові, робити все, щоб ми вийшли на світовий, конкурентно спроможний рівень. І я була приємно здивована, як багато в мене є однодумців у Львові, тому думаю, що ми зможемо дійти до цілей.
- Ваш майбутній концерт відбудеться у філармонії. Чому ця локація та саме лютий?
- Так, у філармонії, бо вважаю головний концертний зал одним із найкращих - там прекрасна акустика. Тому в мене не було інших думок.
- Розкрийте секрети вашого концерту. Що побачать глядачі-слухачі 8 лютого?
- У мене своє бачення музики -- головним у ній є оригінальне подання. Кожен твір несе у собі історію, яку розповідає співак, і я постараюсь перенести гостей у різні епохи, стилі, країни та історії. Прийдіть на концерт 8 лютого у Львівську Філармонію та відкрийте для себе вічну музику із новим присмаком. Буде "гаряче", це я обіцяю.
Автор: Тарас Вархоляк
Концертна організація: Львівська обласна філармонія
Концертний зал: Концертний зал ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії
Джерело: Львівськы новини
|