|
Про незламність українського духу
14 вересня кантатою-симфонією”Кавказ” С.Людкевича Хмельницька філармонія розпочне свій 85 -й сезон
12 вересня 2023, вівторок
Поширити у Facebook
Кантата-симфонія “Кавказ” є вершиною композиторської спадщини Станіслава Людкевича.
Завдяки громадянському пафосу, майстерності композиції, багатству і сміливості виражальних засобів кантата посідає одне з найпочесніших місць не лише в українській, а й світовій музиці!
У цьому творі найпереконливіше втілилась провідна тема його творчості – героїка національно-визвольної боротьби і свободи.
Композитор завжди з глибоким хвилюванням відгукувався на найважливіші і хвилюючі події сучасності. Тому такою близькою йому була поезія Шевченка, її глибоке громадянське звучання, що надихнуло Людкевича на створення таких полотен як “Кавказ” і “Заповіт”. (У 1964 р., з нагоди 150-річчя від дня народження Тараса Шевченка, за ці твори композитор був удостоєний Шевченківської премії).
До музичної інтерпретації Шевченкового слова Людкевич підходив з величезною увагою.
Про це свідчать його дослідження, в яких автор дає ґрунтовний аналіз поезій Т. Шевченка і музичних творів на його слова (статті “Про основу і значення співності в поезії Тараса Шевченка” і “Про композиції до поезій Шевченка”, опубліковані в журналі “Молода Україна” в 1901-1902 рр.).
Над “Кавказом”, цією грандіозною вокально-симфонічною фрескою, С. Людкевич працював понад десять років – від 1901 по 1913, нагадує сайт ludkevytch.in.ua. Композитор почав компонувати з другої частини, якій дав назву “Молитва”. Першу частину (“Прометея”) писав у 1904-1905 рр. у Перемишлі.
На титульній сторінці автор поставив напис “Присвята російським революціонерам”, маючи на увазі всі уярмлені народи, що повстали проти царської влади. У Перемишлі 1909 р. Людкевич закінчив четверту частину (“Борітеся!”); а третю (“Хортам, гончим слава!”) написав у Львові у 1912-1913 рр.
Прем’єри окремих частин відбулись на Шевченківських концертах різних років. Так, у березні 1902 р. була виконана друга частина, у травні 1906 – перша, у березні 1911 – четверта, а в березні 1914 – третя частина.
Лише 1925 р. “Кавказ” вперше прозвучав у цілості з нагоди відзначення 25-літнього ювілею композиторської діяльності Людкевича. Тоді на концертах 8 і 15 березня в залі Народного Дому виконавцями були хор “Львівського Бояна” і симфонічний оркестр Музичного товариства ім. М. Лисенка; за диригентським пультом був сам автор.
Прем’єру виконання попередила розвідка В. Барвінського на сторінках газети “Діло” з детальним аналізом твору. А після ювілейних концертів він написав ще одну статтю, в якій зазначив: “Чим для німця є “Перстень Нібелунгів” Ваґнера або для чеха симфонічний цикл Сметани “Моя батьківщина”, тим – або й ще чимось більшим – є для нас “Кавказ” Людкевича. … “Кавказ” є і на довгі часи останеться ще якоюсь Біблією, в якій будучі покоління будуть вичувати незглибиму силу мук і болю української душі та черпати віру на світлу побіду і кращу будучність”.
І дійсно, на всіх поворотах історії нашого народу “Кавказ” демонстрував світові незламність, незнищимість українського духу.
“Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!” - ці слова з поеми «Кавказ» Шевченка зараз стали для нас знаковими, як ніколи раніше.
«Борітеся!» - лунає фінальним акордом у геніальному прочитанні твору видатним українським композитором Станіславом Людкевичем.
ВИКОНАВЦІ:
Академічний симфонічний оркестр Хмельницької обласної філармонії, диригент – Тарас Мартиник
Хор Академічного ансамблю пісні і танцю «Козаки Поділля», хормейстер – Катерина Дробіт
Хмельницький академічний муніципальний камерний хор, художній керівник та головний диригент – заслужений діяч мистецтв України Ігор Цмур.
Колективи: Академічний козачий ансамбль пісні і танцю "Козаки Поділля" Хмельницької філармонії, Академічний симфонічний оркестр Хмельницької обласної філармонії
Концертна організація: Хмельницька обласна філармонія
Концертний зал: Великий зал Хмельницької обласної філармонії
|