|
|
Молитвою та науковими доповідями - як вшановували пам'ять Кароля Ліпінського
18 грудня 2016, неділя
Поширити у Facebook
Джерело: portala4.pl.ua
"Сьогодні ми, українці, повинні завдячувати Каролеві Ліпінському тим, що він, перший із галицьких композиторів, звернувся до нашого пісенного мелосу і використав мелодії українських пісень у своїх численних композиціях, з якими успішно виступав у багатьох країнах світу..." – із виступу письменника Романа Горака на Міжнародній науковій конференції до 155-річниці з дня смерті Кароля Ліпінського.
16 грудня у селі Вірлів Зборівськго району Тернопільської області відбулася неоціненна подія – молебнем і теплими спогадами вшанували пам'ять скрипаля, чиє ім'я у музичній історії Європи стоїть поруч із Ніколо Паґанін, Кароля Ліпінського. Саме у Вірлові був родинний маєток, каплиця та склеп Ліпінських. Саме сюди, після тріумфів на сценах світу, хворим і розбитим приїхав великий маестро. Син скрипаля, вихідця із селянської родини, аби віддячити людям, які були поруч у останні роки життя і допомагали у його маєтку, він вчив селянських дітей гри на скрипці.
На урочистостях були присутні правнуки скрипаля, а місцеві мешканці згадували з шаною і теплотою про земляка, якому аплодували у залах і салонах всього світу.
Мистецтвознавці кажуть, що знають 18 поезій-присвят Каролю Ліпінському у світі. Від учора їх стало на одну більше. Скульптор, художник, а відтак, і поет Володимир Іванович Сколоздра поділився, що коли вперше побачив пам'ятник на могилі великого скрипаля – 15-метрову колону-постамент з Розп'яттям на завершенні – то був подивований, як симетрично та органічно виглядає скульптурна композиція між чотирма 200-літніми липами.
Вони укупі ефектно виділяють вхід до старого кладовища, яке вже майже століття не використовують для поховань. Як містичний портал між нинішнім і минувшим. Після молебеня Володимир Іванович зачитав вірш "Чотири липи – як чотири струни". Ймовірно, його колега-скульптор, який створив пам'ятник далекого 1863 року, обрав саме липи для уособлення чотирьох струн із музичного інструмента скрипаля. У вірші поет також показав чотири липи як метафоричні стовпи творчості та життя знаного віртуоза.
Не обділили увагою того дня і скульптора, який увіковічнив пам'ять Кароля Ліпінського на місці його спочинку, в родинному гробівці у Вірліві. Після упорядкування могили виразним став підпис автора на пам'ятнику: "Збудував Теодор Єжовський 1863 року". "Це чи не єдиний пам'ятник Теодора Єжовського, який він підписав", – ділиться мистецтвознавець Анна Коржева. Колона-постамент декорована різьбленими символічними елементами – це пелікан, який розриває плоть, щоби нагодувати нею своїх пташат; це скрипка і нотні записи, а з неї проростає дубове гілля; і фігура розіп'ятого Хреста, яку тримає колона.
Цілісність витвору, стриманість, анатомічна чіткість говорять про фаховість і талант автора. "Скульптором-загадкою" назвала його Анна Коржева у своїй науковій розвідці. Відомо, що саме він був автором скульптурної композиції "Благовіщення" над вхідною брамою на подвір'я костелу Пресвятої Трійці у Поморянах. Однак щодо призначення інших його пам'яток – кількаметрових кам'яних різьблених колон у селі Дунаєві, у селі Поляни, у Поморянах – істориків не дають однозначної відповіді.
Після молебня учасники переїхали у Золочів – у Тронному залі Золочівського замку відбувалася Міжнародна наукова конференція, яка зібрала музикознавців, істориків, краєзнавців, журналістів, письменників з Польщі та України. Розвідку про ініціаторів утворення у Львові Галицького музичного товариства підготувала Тереса Мазепа, доктор гуманітарних наук Жешувського університету. Дослідженнями про життя і вплив Кароля Ліпінського на музичну культуру Галичини ділилися Йоанна Субтель, доктор гуманітарних наук Вроцлавської музичної академії імені Кароля Ліпінського, та Любов Кияновська, професор Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка. Її колега, Ніна Дика, кандидат мистецтвознавства, розповіла про Квартет імені Кароля Шимановського в річищі традицій камерного музикування.
З початку наступного року усі доповіді, які були зачитані вперше, будуть укладені у збірник наукової конференції і стануть важливим джерелом музичної історії Львова, Галичини, Європи.
Тронний зал Золочівського замку підсилював чудовий історичний антураж зустрічі. Тому коли раптово на короткий час згасло світло, учасники продовжили свою розмову, кожен про себе, однак, зауваживши на містичному значенні цієї непояснимої деталі.
Гостям підготували також смачну несподіванку. Золочівчанин, отець Віталій Барабаш, тележурналіст, ведучий програми "Суботня кухня" на "Золочів.нет" приготував картопляну запіканку з грибною підливою – страву, якою гостився місцевий люд ще двісті років і яку, – а після частування ми в цьому переконані, – любив і сам Кароль Ліпінський.
І на завершення – музика, про яку стільки мовилося. Професор кафедри скрипки Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка зі своїми вихованцями – Ігорем Муравйовим, Тарасом Зданюком, Олександрою Мороз та Владиславою Набутовською виконали твори Ліпінського, Паґаніні, Венявського. Володимир Заранський емоційними, живими розповідями доповнив портрет Великого Маестро і людей, які йому конкурували, заздрили, допомагали, стимулювали...
Організатором заходів виступила молода громадська організація, яка об'єднала гартованих справою активістів – Володимира Сколоздру, Анну Коржеву та Володимира Сухого. Нещодавно вони організували кілька акцій із прибирання та впорядкування території Поморянського замку, костелу у Соколівці, багато інших культурних заходів. Відтепер як громадська організація "КонтрФорс" працюватимуть задля збереження архітектурних пам'яток краю.
Фінансово активістів підтримало Генеральне консульство Республіки Польща у Львові.
Автор: Ірина Лисак
Музикознавець: Ніна Дика, Любов Кияновська
Джерело: portala4.pl.ua
|