| Новина |
|
|
|
|
Ювілей Івана Козловського
24 березня 2025, понеділок
Поширити у Facebook
24 березня виповнюється 125 років від дня народження видатного українського співака, який до 87-річного віку виступав із сольними концертами (1900-1993)
Іван Козловський перебував на сцені майже 70 років - безпрецедентний факт!
Коли йому було 12 років, сталася його зустріч з Миколою Лисенком: "Вчись, хлопче, шануйся, і дай тобі Боже співати довгі літа людям на радість!" - сказав видатний композитор. Такі зустрічі випадковими не бувають.
Народився майбутній співак у с.Мар'янівці на Київщині в співочій селянській родині.
"Мама мріяла, щоб я став священиком. Мене віддали в школу, звідти було "рукою подати" до архиєрейського сану. Після неї брали в семінарію, де вчилися чотири роки на священика.", - згадував Іван Семенович.
З семи років співав у Михайлівському Золотоверхому монастирі, де прожив близько десяти років разом зі своїм братом Федором, що теж став відомим співаком. У 1919 р. Федір Козловський разом з хором Олександра Кошиця виїхав на гастролі до Європи, але після окупації України більшовиками відмовився (як і всі інші члени хору) повертатися в Україну і скінчив свої дні священиком поблизу Нью-Йорка. Через це Івана Козловського не випускали за кордон.
Козловський все життя був українським патріотом. Щороку приїздив до Канева - вклонитися Кобзареві з дитячим хором рідної Мар'янівки, з якими виконував твори на слова Т.Шевченка. Говорив українською, вчив і доньок, не раз соромив земляків, які цуралися рідної мови. В його репертуарі були "політично небезпечні" "Мені однаково" на слова Тараса Шевченка, пісні січових стрільців, колядки та щедрівки. Його, ймовірно, рятувало те, що Сталін вважав співака дивакуватим. Все життя Козловський мріяв, щоб народні пісні, календарні, обрядові, які він знав та любив з дитинства - зберігалися та поширювалися. Але в ті часи бувало, що платівки, випущені силами співака, на яких були записані колядки і щедрівки, знищувались повним накладом.
Він не шкодував власних коштів для культурних потреб народу, зокрема, відкрив дитячу музичну школу в рідній Мар’янівці.
Природний гумор, щира любов до людей сприяли дружбі митця з культурними діячами, вченими, письменниками, політичними діячами.
Іван Семенович був глибоко віруючою людиною і мріяв закінчити свої дні у монастирі. Але цьому не судилося здійснитися.
|